вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3740/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.
за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ"
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМСПЕЦБУД"
про стягнення 63590,52грн. основної заборгованості; 975,64грн. пені; 50872,48грн. штрафу; 83,63грн. трьох відсотків річних (договір №22-06/11/17 від 06.11.2017)
Представники:
від позивача Бірюков С.В. довіреність №15/10 від 10.02.2018.
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМСПЕЦБУД" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 63590,52грн. основної заборгованості; 975,64грн. пені; 50872,48грн. штрафу; 83,63грн. трьох відсотків річних.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови укладеного між сторонами договору №22-06/11/17 від 06.11.2017.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 справу №904/3740/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.
Ухвалою від 27.08.2018 позовну заяву залишено без руху. 03.09.2018 позивач усунув недоліки.
Ухвалою від 11.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 09.10.2018.
Ухвалою від 09.10.2018, від 30.10.2018 розгляд справи відкладено на 30.10.2018 та на 12.11.2018 відповідно.
12.11.2018 від позивача отримано інформацію, що після надходження позовної заяви до суду відповідач у повному обсязі оплатив суму основного боргу. Вказані обставини підтверджено копіями платіжних доручень №223 від 28.08.2018 на суму 20000,00грн.; №235 від 07.09.2018 на суму 23000,00грн.; №300 від 26.10.2018 на суму 20590,52грн.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстрами поштових відправлень суду (а.с.38, 39 том 1). Крім того, господарським судом зроблено оголошення на сайті Судової влади України та додатково направлено повідомлення на електронну адресу zvit_psb@ukr.net. Відтак, господарський суд вжив всіх можливих заходів задля належного та вчасного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.
Приймаючи рішення господарський суд взяв до уваги, що позивач звернувся з позовною заявою до суду 20.08.2018, а станом на 12.11.2018 відповідач не скористався правом на подачу відзиву та не забезпечив явку представника, яка була визнана судом обов'язковою.
Додатково відповідача в ухвалі від 11.09.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження повідомлено, що у разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті господарський суд вирішив спір за наявними матеріалами.
Приймаючи рішення господарський суд врахував, що подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду справи, а наявних в справі матеріалів достатньо для повного та об'єктивного розгляду справи.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд встановив та дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" (далі - позивач, постачальник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМСПЕЦБУД" (далі - відповідач, покупець) укладено договір №22-03/11/17 від 06.11.2017 (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію (далі - товар) в терміни та на умовах, встановлених в договорі або в специфікації, а покупець зобов'язується сплатити вартість товару і прийняти його відповідно до умов договору або специфікації.
Найменування товару, асортимент, якість, кількість, ціна одиниці і загальна сума товару, вказуються у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами договору також узгодження таких даних можливе шляхом підписання специфікацій та виставлення рахунків факт оплати яких буде підтвердженням узгодження ціни та асортименту товару (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору загальна сума договору, складає загальну суму усіх видаткових накладних, що додаються до нього, які є невід'ємною частиною договору.
Договір, згідно з пунктом 9.1, набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 210217,02грн., що підтверджується видатковою накладною №218 від 02.05.2018.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.
Пунктом 3.3 договору визначено, що порядок оплати товару, а саме покупець, по кожному постачанню товару, робить 100% передплату за товар, що поставляється. Інші умови оплати можуть бути узгоджені сторонами шляхом підписання специфікації.
Враховуючи, що матеріали справи не містять специфікацій по спірній поставці, відповідач повинен оплати товар шляхом 100% передплати.
Отже, кінцевим строком оплати товару отриманого за видатковою накладною №218 від 02.05.2018 на суму 210217,02грн. є 02.05.2018.
Станом на 16.08.2018 відповідач лише частково (у розмірі 146626,50грн.) здійснив оплату за поставлений товар.
Таким чином, заборгованість відповідача становить 63590,52грн., яку відповідач погасив в період з 28.08.2018 до 26.10.2018.
Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися оплата заборгованості.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 63590,52грн. є предметом позову.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що в процесі розгляду справи предмет спору в частині стягнення 63590,52грн. основного боргу погашено відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями №223 від 28.08.2018 на суму 20000,00грн.; №235 від 07.09.2018 на суму 23000,00грн.; №300 від 26.10.2018 на суму 20590,52грн., копії яких долучено до матеріалів справи, у вказаній частині провадження підлягає закриттю.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 5.2 договору, за прострочення термінів оплати товару, встановлених в цьому договорі і додатках до нього, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від вартості не сплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України постачальник має право вимагати від покупця, що прострочив виконання грошового зобов'язання, сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Окрім сплати пені покупець сплачує постачальникові штраф за порушення термінів оплати поставленого товару у розмірі 5% від суми неоплаченого товару за кожен день такого порушення.
Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.08.2018 по 16.08.2018 у сумі 975,64грн.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивач нарахував відповідачу штраф за період з 01.08.2018 по 16.08.2018 у сумі 50872,48грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу господарський суд звертає увагу, що штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Укладаючи договір сторони фактично під поняттям «штраф» визначили другий раз пеню у розмірі 5% від суми неоплаченого товару за кожен день порушення.
Враховуючи ситуацію, яка склалася господарський суд бере до уваги положення статті 61 Конституції України, а саме ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, так як пеня визначена сторонами в договорі була заявлена позивачем до стягнення та задоволена судом, а двічі ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення господарський суд відмовляє у стягненні фактично пені, яка сторонами помилково іменується штрафом, у розмірі 50872,48грн.
Позивач нарахував відповідачу три відсотки річних за період з 01.08.2018 по 16.08.2018 у сумі 83,63грн.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 983,37грн., з урахуванням того, що 55,81% позовних вимог позивача судом задоволено.
Стосовно судових витрат по сплаті професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом з тим, частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, матеріали справи містять договір про надання адвокатських послуг №б/н від 02.01.2018, акт приймання-передачі наданих послуг №04 від 16.08.2018 до договору про надання адвокатських послуг від 02.01.2018 та квитанцію до прибуткового касового ордера №37 від 16.08.2018 на суму 10000,00грн.
Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів повноважень адвоката, як представника в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 цієї статті Кодексу визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи відсутність у адвоката Бірюкова С.В. належних доказів на підтвердження повноважень, як представника у вказаній справі, відсутність детального опису виконаних робіт, наявність недоліків у складеній позовній заяві господарський суд вважає справедливим не покладати на відповідача витрати позивача на оплату зазначених послуг адвоката.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 265-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 9/12; ідентифікаційний код 41111309) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМСПЕЦБУД" (52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, сільрада Любимівська, ВУЛИЦЯ ТОМСЬКА, будинок 283-Б; ідентифікаційний код 24606612) про стягнення 63590,52грн. основної заборгованості; 975,64грн. пені; 50872,48грн. штрафу; 83,63грн. трьох відсотків річних (договір №22-06/11/17 від 06.11.2017) задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМСПЕЦБУД" (52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, сільрада Любимівська, ВУЛИЦЯ ТОМСЬКА, будинок 283-Б; ідентифікаційний код 24606612) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 9/12; ідентифікаційний код 41111309) 975,64грн. (дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 64 коп.) пені; 83,63грн. (вісімдесят три грн.. 63 коп.) трьох відсотків річних; 983,37грн. (дев'ятсот вісімдесят три грн. 37 коп.) судового збору.
В частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМСПЕЦБУД" (52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, сільрада Любимівська, ВУЛИЦЯ ТОМСЬКА, будинок 283-Б; ідентифікаційний код 24606612) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 9/12; ідентифікаційний код 41111309) 63590,52грн. основної заборгованості провадження закрити.
В частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМСПЕЦБУД" (52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, сільрада Любимівська, ВУЛИЦЯ ТОМСЬКА, будинок 283-Б; ідентифікаційний код 24606612) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 9/12; ідентифікаційний код 41111309) 50872,48грн. штрафу; 778,63грн. судового збору та 10000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 13.11.2018
Суддя І.В. Петренко