ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
13.11.2018Справа № 910/14360/18
Господарський суд м. Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК"- Славкіної Марини Анатоліївни (АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олінад" (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27)
про звернення стягнення на предмет іпотеки
До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олінад", яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙД-ТРЕЙД", про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №57-47/1-13/5 від 17.01.2014 посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим номером 193-199 на нежитлові приміщення (група приміщень №456, нежитлове приміщення №457) в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Олінад" за кредитним договором № 57-47/1-13 від 27.12.2013 в сумі 58 294 581,60 грн. та встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за узгодженою в договорі іпотеки вартістю 3 329 200,00 грн.
Розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни, господарський суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2018 відмовлено в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору, залишено позовну заяву без руху в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 49 938,00 грн.
12.11.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" № 3/5040 від 09.11.2018 про усунення недоліків та заява про звільнення сплати судового збору.
Суд, дослідив надані матеріали позовної заяви та заяву про звільнення від сплати судового збору, та встановив, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі Господарського суду м. Києва від 30.10.2018, з огляду на наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, в ухвалі Господарського суду м. Києва від 30.10.2018 відмовлено позивачу у клопотанні про відстрочення сплати судового збору та надано строк для подання до суду доказів сплати судового збору.
Позивачем у встановлений судом строк не надано доказів сплати судового збору у розмірі 49 938,00 грн., проте направлено повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки ПАТ «КБ «Хрещатик» входить до категорії неплатоспроможних та надав витяг з кошторису витрат на здійснення ліквідації на період 01.10.2018 по 31.12.2018, з якого вбачається про затверджений план щодо судового збору у розмірі 357 751,96 грн.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, позивачем не надано належних доказів та обґрунтувань відповідно до якої категорії позивач відноситься та на підставі якої частини вказаної статті Закону позивач вважає, що суд має звільнити від сплати судового збору за поданням даної позовної заяви.
Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
На підтвердження свого скрутного майнового становища позивач додав до позовної заяви лише витяг з кошторису витрат Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на здійснення ліквідації на період з 01.10.2018 по 31.12.2018, який підписаний Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіна М.А., та з якого вбачається про план надходження коштів на витрати на обов'язкові платежі та податки у зазначений період. Проте, наданий кошторис не спростовує можливості його коригування для урахування таких витрат з метою належного та ефективного здійснення прав позивача.
Таким чином, заявник не надав належного та допустимого доказу в підтвердження відсутності кошті на оплату судового збору, який суд має враховувати при вирішенні питання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Проте, самі лише обставини, що позивача віднесено до категорії неплатоспроможних, не може вважатися підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для звільнення від сплати судового збору, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Отже, у встановлений судом строк, позивач не усунув зазначені недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви в порядку ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" підлягає поверненню.
Відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно із ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву та додані до неї документи Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни.
Додатки: - позовна заява та додані до неї документи на 45 аркушах;
- заява про усунення недоліків позовної заяви на 4 аркуша.
Ухвала набирає законної сили 13.11.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України
Суддя Л.Г. Пукшин