ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2018Справа № 910/12626/18
За позовом Моторного транспортного бюро України
до Міністерства оборони України
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача
ОСОБА_1
простягнення 43 582,36 грн.
Без виклику учасників справи;
Моторне транспортне бюро України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про стягнення 43 582,36 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
В наслідок ДТП, яка сталася у зв'язку із неправомірними діями фізичної особи під час керування транспортного засобу, який належить відповідачу було завдано шкоду транспортному засобу. Оскільки дана ДТП була визнана страховим випадком, тому позивачем було здійснено страхову виплату постраждалій особі. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги до винної особи в межах виплаченого ним страхового відшкодування, у зв'язку із чим було подано зазначений позов.
Ухвалою суду від 26.09.2018 було відкрито провадження у справі № 910/12626/18 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено судом строки для подачі відзиву та відповіді на відзив.
18.10.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на наступне.
Як стверджує відповідач, власником військового майна, транспортного засобу «Volkswagen» д.н. НОМЕР_1 є Міністерство оборони України. Разом із тим, управляє вказаним транспортним засобом на праві оперативного управління Військова частина НОМЕР_2 , тому, Міністерство оборони України є неналежним відповідачем у справі.
26.10.2018 позивачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Військову частину НОМЕР_2 , а також нову редакцію позовної заяви, відповідно до якої просить суд стягнути солідарно з Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_2 завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 43 582,36 грн.
Крім того, позивач в клопотанні про залучення співвідповідача просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України “Про міжнародні договори України” і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є “одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції” (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, а також наявних доказів по справі, суд зазначає, що з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.
Оцінюючи зміст позовної заяви, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано позивачем в обґрунтування своїх вимог та відповідачем, в обґрунтування своїх заперечень, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.
Згідно з приписами ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.
Одночасно, судом розглянуто та задоволено клопотання позивача про залучення Військової частини НОМЕР_2 в якості співвідповідача у справі, при цьому суд виходив із наступного.
В обґрунтування зазначеного клопотання Моторне транспортне бюро України посилається на те, що власником транспортного засобу «Volkswagen» д.н. НОМЕР_1 , яким керувала винна у ДТП особа, є Міністерство оборони України. Разом із тим, управляє вказаним транспортним засобом на праві оперативного управління Військова частина НОМЕР_2 .
За приписами ч. ч. 1, 3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
За таких обставин, з огляду на викладене вище у сукупності, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, а також перелік обставин, що входять до предмету доказування по справі, з огляду на приписи ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності підстав для задоволення клопотання позивача про залучення Військової частини НОМЕР_2 в якості співвідповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 12, 48, 121, 177, 178, 181, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Розгляд справи № 910/12626/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання у справі № 910/12626/18 на 10.12.18 о 11:20 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 12. Повідомити учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов'язковою.
3.Залучити до участі у справі в якості відповідача-2 Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
4. Зобов'язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).
5. Запропонувати відповідачам у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.
6. Звернути увагу відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
7. Запропонувати позивачу у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання відзиву від відповідачів подати до суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив відповідачам.
8. Запропонувати третій особі у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду письмові пояснення у порядку, передбаченому статтею 179 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву учасникам справи.
9. Всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до 10.12.2018 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
10. Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.
11. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
12. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Спичак О.М.