ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.11.2018Справа № 910/11577/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Савінкової Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 49 011,38 грн., за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - Кирищука В.П., довіреність №18022809 від 28.02.2018 року.
У серпні 2018 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути 49 011,38 грн. надмірно сплачених грошових коштів за договором №1310491 від 10.10.2015 року, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.10.2018 року.
20.09.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки відповідачем не доведено, яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов'язки зазначеної особи.
16.10.2018 року від відповідача до суду надійшли заперечення на позов, в яких відповідач просив суд в позові відмовити з тих підстав, що зміст поданої позивачем позовної заяви нормативно не обґрунтований.
23.10.2018 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі, в яких він просить суд стягнути спірні кошти на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
05.11.2018 року представник позивача в судове засідання не з'явився.
Позивач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.10.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріс" (абонент) укладено договір №1310491 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - договір №1), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.2.1 договору №1 передбачено, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.
Пунктом 2.3.2 договору №1 визначено, що абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору №1.
У додатку №4 до договору №1 вказано, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з Законом України "Про заставу" як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.
Як вбачається з акту звіряння розрахунків за теплову енергію, складеного представниками позивача та відповідача 31.05.2018, станом на 01.06.2018 у позивача наявна переплата (сальдо, сума попередньої оплати) у розмірі 49 011,38 грн. (грошові кошти, сплачені позивачем як абонентом за договором 1310491 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.10.2015 року відповідно до додатку №4 до договору).
Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018 №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 №128/1105, від 21.12.2000 №129/1106, від 21.12.2000 №131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 №31/88, від 28.09.2006 №102/159, від 26.04.2007 №474/1135, від 23.10.2013 №274/9762, від 28.07.2016 №854/854, від 20.06.2017 №439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 №1868) (далі - Угода), щодо:
- Користування майном ТЕЦ №5 та ТЕЦ №6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (Завод "Енергія"), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ "Київенерго", до 31 липня 2018 року включно;
- Користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ "Київенерго", крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.
З 01.05.2018 року котельні, теплові мережі та пункти, лічильники та інше допоміжне майно перейшло в експлуатацію до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", а Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з 01.05.2018 припинило діяльність у сфері теплопостачання.
Листом вих. №106-Б від 22.06.2018 року позивач просить відповідача повернути попередню оплату за теплову енергію за договором №1310491 від 10.10.2015 року у розмірі 49 011,38 грн.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом положень статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Дійсно, внаслідок прийняття Київською міською радою Рішення Київської міської ради від 24.04.2018 №517/4581, зобов'язання відповідача щодо здійснення постачання теплової енергії у гарячій воді за договором №1 було нівельовано на підставі ст. 607 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 205 Господарського кодексу України у зв'язку з неможливістю його виконання, оскільки має місце обставина, за яку жодна із сторін не відповідає.
В той же час, припинення зобов'язання однієї із сторін не має наслідком припинення договору в цілому.
Договір №1 набув чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009 (п. 8.1 договору №1). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4 договору №1).
В матеріалах справи не міститься доказів звернення однієї із сторін із письмовою заявою про відмову від його пролонгацію у визначеному п. 8.4 договору №1 порядку, як і не міститься доказів наявності настання обставин, з якими умови п. 8.2 договору №1 пов'язуються припинення договору №1.
Отже, договір №1 станом на дату розгляду даної справи є таким, що пролонгований на 2018 рік (тобто, діє).
Разом із тим, умови договору №1 не передбачають зобов'язань відповідача зі сплати на користь позивача коштів, відповідно примушування відповідача до сплати коштів на користь позивача із визначених останнім підстав (невиконання/порушення виконання відповідачем норм ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України) є неправомірним, оскільки вони застосовуються до зобов'язальних правовідносин між сторонами в частині належного їх виконання.
Також, стягнення з відповідача на даний час спірної суми коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України є неправомірним, оскільки ПАТ "Київенерго" було набуто кошти у розмірі 49 011,38 грн. в якості передоплати за поставку теплової енергії у гарячій воді за діючим на даний час договором, а також позивач не подав доказів, що підстави набуття коштів за договором відпали, зокрема, доказів розірвання договору у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №910/13013/17 від 18.04.2018 року.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду не порушено відповідачем, тому в позові слід відмовити.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 12.11.2018р.
Суддя С.О. Чебикіна