номер провадження справи 28/99/18
07.11.2018 Справа № 908/2033/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10; адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, офіс 320)
до відповідача: приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)
про стягнення грошових коштів
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення витрат на виплату страхового відшкодування в розмірі 44700,00 грн.
Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов'язань з виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної події, яка відбулася 17.05.2018 за участю водія ОСОБА_1, цивільна відповідальність якого застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.
Ухвалою від 08.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 28/99/18, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 07.11.2018 о 12 год. 00 хв.
В судове засідання 07.11.2018 сторони своїх представників не направили.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Від позивача 23.10.2018 надійшла заява про розгляд справи без присутньої його представника. Позовні вимоги позивач підтримує.
Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 08.10.2018, яку було надіслано на адресу місцезнаходження відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Перемоги, 97-А, м. Запоріжжя, 69005). Ухвалу отримано відповідачем 10.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Попри це відповідач не надав відзиву на позов та не повідомив причин неявки.
За таких обставин відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи, по закінченні судового засідання 07.11.2018 суд прийняв рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
19.02.2018 між ОСОБА_2 (страхувальник) та приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (страховик, позивач, скорочене найменування - АТ «ПРОСТО-страхування») укладено договір «Преміум КАСКО», за яким застраховано транспортний засіб Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, на строк з 20.02.2018 по 19.02.2019.
Страховим ризиком, серед іншого, за цим договором є пошкодження транспортного засобу.
В період дії договору страхування 17.05.2018 сталася страхова подія, що має ознаки страхового випадку, а саме: виїжджаючи з паркового місяця при повороті вправо автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, зіткнувся з автомобілем Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, і заднім крилом пошкодив передню ліву частину, бампер, решітку радіатора, фару автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначені обставини зафіксовані в європротоколі від 17.05.2018, складеному водіями транспортних засобів - учасників ДТП.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 33.2 статті 33 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Відповідно до примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Скориставшись цим правом, водії-учасники дорожньо-транспортної події на місці оформили спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної події (європротокол), відповідно до якого шкода завдана тільки транспортним засобам. Водій автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1, признав себе винним у вчиненні ДТП.
18.05.2018 європротокол був наданий страховику - АТ «ПРОСТО-страхування».
Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, суб'єктом оціночної діяльності був складений звіт №128831 від 17.09.2018. За висновками звіту матеріальний збиток, заподіяний власнику після аварійного пошкодження транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, складає 86720,44 грн.
Відповідно до рахунка-фактури №0000007182 від 18.05.2018 ТОВ «Автосаміт ЛТД» фактична вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 83206,25 грн.
За договором «Преміум КАСКО» від 19.02.2018 страхова сума за ризиком пошкодження транспортного засобу визначена в розмірі 1060000,00 грн. (дійсна ринкова вартість транспортного засобу), франшиза складає 0,50% страхової суми, тобто 5300,00 грн.
Згідно з ч. 18 ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Абзацом 3 пункту 33.2 статті 33 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що в разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.12.2016 №3471 максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції, складає 50000,00 грн.
Страховим актом №128831 від 31.05.2018 визначено до відшкодування вартість матеріального збитку в розмірі 50000,00 грн. за вирахуванням франшизи 5300,00 грн., що склало 44700,00 грн.
Відповідно до заяви страхувальника виплату страхового відшкодування в сумі 44700,00 грн. було здійснено на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням №9566 від 31.05.2018.
На момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_1, пов'язана з експлуатацією автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована полісом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» №АК/8872339 від 18.04.2018 строком дії з 30.04.2018 по 29.04.2019. Ліміт відповідальності за шкоду майну встановлено в розмірі 100000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Здійснивши виплату страхового відшкодування страхувальнику, АТ «ПРОСТО-страхування» звернулося до ПрАТ «УАСК «АСКА» із заявою від 20.06.2018 вих. №04-1613 про виплату страхового відшкодування в сумі 44700,00 грн., однак відповіді не отримало.
Враховуючи зазначене, приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 44700,00 грн.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 2.1 статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Отже, норми вказаного Закону мають пріоритет перед загальними нормами Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В даному випадку вина водія автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, внаслідок якого завдано майнову шкоду власнику автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, визнана ним у спільному повідомленні про ДТП (європротоколі) від 17.05.2018.
Заявлена до стягнення сума страхового відшкодування в розмірі 44700,00 грн. підтверджена документально.
Відповідно до ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідач є особою, відповідальною за завдані збитки на умовах та в межах, визначених полісом №АК/8872339 від 18.04.2018, який був чинним на момент ДТП.
Відповідач не надав доказів виплати страхового відшкодування або обґрунтованих заперечень проти позову.
За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на виплату страхового відшкодування в розмірі 44700,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача, оскільки позов пред'явлено обґрунтовано.
Також позивачем заявлені до відшкодування витрати на професійну правову допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правову допомогу адвоката, зокрема детального опису робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 31.07.2018, суд задовольнив вимоги про стягнення цих витрат частково - в сумі 1400,00 грн., які складаються з:
- витрат в розмірі 1200,00 грн. підготовку та подання позовної заяви в суд;
- витрат в розмірі 200,00 грн. за збір доказів (із розрахунку 1200,00 грн. за підготовчі дії, яких було 6, звідси за одну дію витрати складають 200,00 грн.).
Інші витрати за підготовчі дії на суму 1000,00 грн. (аналіз правовідносин сторін, фактичних обставин, правових норм та судової практики) суд визнав необґрунтованими, враховуючи те, що справа не є складною, практика розгляду цих справ є усталеною і підготовка позовної заяви охоплює вказані підготовчі дії, тому суд відніс ці витрати на позивача. Витрати на суму 600,00 грн. за консультацію щодо порядку та строків надання правової допомоги безпосередньо не пов'язані з підготовкою та подачею позову до суду, а тому відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10; адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, офіс 320, код ЄДРПОУ 24745673) витрати на сплату страхового відшкодування в сумі 44700,00 грн. (сорок чотири тисячі сімсот грн. 00 коп.), витрати на сплату судового збору в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), витрати на професійну правову допомогу в сумі 1400,00 грн. (одна тисяча чотириста грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Витрати на правову допомогу в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.11.2018.
Суддя О.В.Федорова