Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"08" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/592/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Приведьон В.М., представник за довіреністю №08/7078 від 23.04.2018р,
від відповідача: Чернишов М.В., підприємець, свідоцтво №477323 про державну реєстрацію ФОП, Костенко Г.В., адвокат, ордер серія ЖТ №39206 від 03.09.2018р
на надання правової допомоги,
за участю спеціалістів АТ "Житомиробленерго" (розпорядження №14-61 від 19.02.2018р): Павловського О.Ю., паспорт НОМЕР_2 виданий Богунським РВУМВС України 29.10.1996р (був присутній в судовому засіданні 06.11.2018р); Колосович Н.П., паспорт НОМЕР_3 виданий Корольовським РВУМВС України 19.12.1998р (була присутня в судовому засіданні 06.11.2018р),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (м.Житомир)
до Фізичної особи підприємця Чернишова Миколи Вікторовича (м.Баранівка, Житомирська область)
про стягнення 34481,05грн.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.11.2018р до 08.11.2018р.
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Чернишова Миколи Вікторовича про стягнення 34481,05грн вартості не облікованої електричної енергії, нарахованої відповідно до акту про порушення ПКЕЕ №020663 від 14.03.2018р та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.07.2018р прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 04.09.2018р.
Розгляд даної справи в підготовчому провадженні неодноразово відкладався. Зокрема, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.09.2018р розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 09.10.2018р.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.10.2018р закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.10.2018р. Цією ж ухвалою викликано в судове засідання в якості спеціалістів для надання пояснень щодо обставин проведення експертизи (акт проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) №50/03 від 29.03.2018р) представників АТ "Житомиробленерго" - Павловського Олександра Юрійовича, Колосович Наталію Петрівну та представника ДП "Київський обласний науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" - ОСОБА_6 для з'ясування питань, що можуть мати значення при розгляді даної справи.
В судове засідання 29.10.2018р спеціалісти, які викликались для дачі пояснень не з'явились. На адресу Господарського суду Житомирської області повернулась з відміткою пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" копія ухвали Господарського суду Житомирської області від 09.10.2018р, яка направлялась на повідомлену суду адресу ОСОБА_6
Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2018р зазначив, що позивача не зміг забезпечити явку представників Павловського О. Ю. та Колосович Н.П. в дане судове засідання, оскільки останні перебувають у терміновому відряджені.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.10.2018р було відкладено розгляд справи по суті та повторно викликано в судове засідання представників АТ "Житомиробленерго" - Павловського Олександра Юрійовича та Колосович Наталію Петрівну в якості спеціалістів для надання пояснень щодо обставин проведення експертизи.
29.10.2018р, після судового засідання, на адресу суду надійшов лист ДП "Київський обласний науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 22.10.2018р, в якому повідомлено про неможливість направлення в судове засідання ОСОБА_6 у зв'язку з його звільненням 03.09.2018р з посади інженера з метрології ДП "Київський обласний науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (а.с.101).
01.11.2018р на адресу господарського суду від представника позивача надійшло клопотання від 01.11.2018р про доручення до справи додаткових доказів, згідно якого відповідач просить долучити до матеріалів фотофіксацію до акта про порушення №020663 від 14.03.2018р.
В судовому засіданні 06.11.2018р відповідач та його представник заперечили щодо задоволення клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів від 01.11.2018р.
Відповідно до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ст.118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи основні засади (принципи) господарського судочинства, серед яких, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд враховує, що позивачем не доведено неможливість подачі доданих до клопотання від 01.11.2018р документів в підготовчому провадженні, у зв'язку з чим, суд не визнає поважними причини пропуску позивачем строку подання доказів та залишає їх без розгляду. Вказані документи судом приєднано до матеріалів справи.
В судовому засіданні 06.11.2018р судом було заслухано пояснення спеціалістів Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Павловського Олександра Юрійовича та Колосович Наталії Петрівни щодо обставин проведення експертизи (акт проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) №50/03 від 29.03.2018р).
В судовому засіданні 06.11.2018р при розгляді справи по суті оголошувалась перерва до 08.11.2018р.
Представник позивача в судових засіданнях при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.3-7), відповіді на відзив №б/н від 04.09.2018р (а.с.50-51) та з урахуванням заперечень від 24.09.2018р на відзив (додатковий та доповнений) (а.с.73-74), пояснень по розрахунку від 09.10.2018р обсягу та вартості не облікованої електричної енергії (а.с.80-83). Також зазначив, що факти фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів на прилад обліку електричної енергії не пов'язано із пошкодженням пломб та/або приладів обліку і у такому випадку (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора) достатньо самої фіксації індикатором впливу на лічильник, що і зафіксовано в акті перевірки. Крім того вказав, що обов'язок створити умови щодо належного зберігання лічильника електричної енергії, покладено на Чернишова М.В., як його власника.
Відповідач та його представник в судових засіданнях при розгляді справи по суті проти задоволення позову заперечили, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (а.с.36-39) та відзиві на позовну заяву (додатковий та доповнений) (а.с.67-69). Зокрема зазначили, що фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного поля на приладі була виявлено інспектором позивача 13.03.2018р без присутності відповідача. Вказали, що акт проведення експертизи ЗВТ від 29.03.2018р не встановлює факту будь-якого втручання відповідача в роботу лічильника, а тільки робить висновки комісії про непридатність лічильника до подальшої експлуатації в зв'язку з спрацюванням вбудованого та зовнішнього індикаторів. Також зазначили, що даний акт складено відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України №322 від 21.06.2003р "Про затвердження Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів". Тобто, вважають, що складення такого акту передбачено для побутових споживачів, а відповідач є промисловим споживачем, тому до нього мала проводитись повноцінна експертиза.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та спеціалістів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2016 року між Баранівським районом електричних мереж, який є структурним підрозділом приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (постачальник/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Чернишовим Миколою Вікторовичем (споживач/відповідач) було укладено договір №476 про постачання електричної енергії (далі - договір, а.с.11-13), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 2 договору сторони домовились, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п.п.2.2.3 договору споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електричної енергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.
Згідно з п.п.4.2.6 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 18.12.2008р №1384, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
У відповідності до умов п.п.4.2.7 договору сторони погодили, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію, на території якої вони встановлені (п. 4.2.10 договору). Вказане кореспондується з п.3.3 ПКЕЕ.
Відповідно до п.4.4 договору в разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.
Цей договір укладається на строк до 31 грудня поточного року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд (пункт 10.1 договору).
Постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р затверджено Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зареєстрована в Міністерстві юстиції України №782/12656 04.07.2006р (далі - Методика), яка встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 1.3 Методики, енергопостачальником з метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатори).
Згідно з п.2.1 Методики, факт установлення індикаторів має бути зазначений в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на приладах обліку та передачу цих приладів обліку, пломб та індикаторів на збереження, який складається в двох примірниках представниками енергопостачальника в присутності споживача (власника об'єкта або наймача) або уповноваженої ним особи та підписується ними.
Пунктом 1.4. Методики визначено, що на вимогу споживача електричної енергії під час встановлення представниками енергопостачальника індикаторів на прилад обліку на такі індикатори або приладу обліку мають надаватися копії сертифікатів та/або свідоцтва про атестацію цих індикаторів або приладів обліку.
Згідно із пп.15,16 п.8.1 Правил користування електричною енергією (далі-Правила або ПКЕЕ) (тут і надалі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Як вбачається з акту про пломбування та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії №104004 від 13.12.2017р, в точці обліку за адресою: Житомирська область, м.Баранівка, вул.Першотравенська, буд.2, було опломбовано лічильник електроенергії №8045074 типу НІК2303LAPП3, який належить споживачу електричної енергії ФОП Чернишову М.В., та встановлено пломбу енергопостачальної організації (місце встановлення - кришка АВ - ввода) ПрАТ ЖОЕ L0647666 та індикатор магнітного поля М11252470 (а.с.15). Вказаний акт підписаний ФОП Чернишовим М.В. без будь-яких зауважень та заперечень.
14.03.2018р представниками постачальника: інспектором Окончик О.В., інспектором Карпович Ю.Г. та юрисконсультом Вовк М.П. в присутності відповідача ФОП Чернишова М.В. здійснено технічну перевірку електроустановок відповідача за адресою: м.Баранівка, вул. Першотравенська, буд. 2, за результатами якої складено Акт про порушення №020663 від 14.03.2018р ПКЕЕ (а.с.14). У вказаному акті зазначено, що споживач при користуванні електроенергію порушив Правила користування електричною енергією п.3.2, п.3.3, п.10.2 шляхом інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку - фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного поля на встановлений відповідачу прилад обліку лічильник №8045074 типу НІК2303LAPП3. Під час складання акту на табло лічильника висвітлювалось Erorr (а.с.14).
При з'ясуванні обставин справи, представниками сторін було зазначено, що при здійсненні перевірки 14.03.2018р було виявлено, що форма малюнку на наклейці магнітного індикатора впливу змінилася.
Відповідач у відзиві посилається на те, що фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного поля на належному йому лічильнику була виявлена інспектором "Житомиробленерго" 13.03.2018р без участі відповідача і лише на наступний день відповідачу було повідомлено, що на приладі обліку спрацював наклеєний індикатор постійного (змінного) магнітного або електричного поля у вигляді спрацювання індикаторів дій впливу. Однак вказані обставини не приймаються до уваги судом, оскільки по-перше, вони жодним чином не підтверджені; по-друге, Акт про порушення №020663 від 14.03.2018р підписано відповідачем без зауважень до його складання та обставин зазначених в ньому. Крім того, Акт також не містить заперечень відповідача щодо неправомірності дій представників позивача під час проведення перевірки.
Акт про порушення у сфері енергопостачання оформлюється із обов'язковим залученням споживача або його представника, якому надано право, крім участі в процесі перевірки, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб енергопостачальної організації. До того ж умовами п.4.4 договору №786 від 10.11.2016р, який підписано в т.ч. відповідачем, передбачено, що сторона дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження, що спростовує доводи відповідача про необізнаність про можливість внесення зауважень до Акту про порушення ПКЕЕ.
Пунктом 3.2 Правил передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п.3.3 Правил).
За приписами п.10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до пунктів 3, 9 Акта про порушення №020663 від 14.03.2018р, прилад обліку знятий, укладений у пакет, пакет опломбований пломбою №ПрАТЖОЕС42078465, а також повідомлено Чернишову М.В. про дату та час проведення засідання по розгляду вказаного акту комісією постачальника електроенергії - 22.03.2018р. Акти підписано представниками позивача у складі трьох осіб, які проводили перевірку та відповідачем.
22.03.2018р відбулося засідання Комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ Баранівського РЕМ та оформлено протокол №8 (а.с.16). З вказаного протоколу вбачається, що Чернишов М.В. з порушенням ПКЕЕ вказаному в акті не згідний, мотивуючи це тим, що не здійснював вплив на лічильник з метою його зупинки, будь-якими магнітами та просив направити даний лічильник з індикатором на експертизу. За результатами засідання комісія прийняла рішення: засідання комісії з розгляду акта №020663 від 14.03.2018р перенести на 10год.00хв. 30.03.2018р; направити лічильник електричної енергії НІК 2303 №8045074 із встановленим на ньому індикатором №М 11252470 до ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго" для проведення експертизи лічильника спільною комісією ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго"; зобов'язано Чернишова М.В. взяти участь у проведенні експертизи, яка відбудеться 29.03.2018р за адресою: м.Житомир, пров. 3 Селецький, 2а; попереджено Чернишова М.В., що у разі не прибуття його на засідання комісії по проведенню експертизи, експертиза приладу обліку відбудеться без його участі. З вказаним протоколом відповідач ознайомлений; протокол комісії від 22.03.2018р Чернишов М.В. отримав, що підтверджує його підпис (а.с.16).
29.03.2018р комісією у складі представників заступника начальника СОЕ Павловського О.Ю., слюсаря КВПІА Колосович Н.П. та за участю представника територіального органу з повірки засобів вимірювальної техніки ОСОБА_6 було проведено експертизу лічильника типу НІК 2303 L АРП3 зав. №8045074 рік випуску 2016, індикатор магнітного поля М 11252470 та складено акт проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) №50/03 від 29.03.2018р (а.с.18). За результатами проведення даної експертизи, комісією визнано лічильник №8045074 не придатним для подальшої експлуатації в зв'язку із спрацюванням вбудованого індикатора магнітного поля "Error Mагн" та зовнішнього індикатора М 11252470. Акт №50/03 підписано членами комісії та Чернишовим М.В. без зауважень.
Як вбачається з протоколу №8/1, 30.03.2018р відбулось засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ Баранівського РЕМ (продовження протоколу №8 від 22.03.2018р) на якому комісією прийнято рішення: Акт від 14.03.2018р №020663 про порушення ПКЕЕ визнати дійсним; обсяг та вартість не облікованої електричної енергії складає 12738 кВт.год. на суму 34481,05грн з ПДВ; заходи щодо усунення порушення: провести заміну приладу обліку - до 12.04.2018р; нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 днів з дня вручення рахунку (а.с.17). При несплаті в зазначений термін, енергопостачальник подає справу до суду для примусового стягнення нарахованої сумі. Вказаний протокол не містить підпису відповідача, однак відповідачем в судовому засіданні не заперечувався факт обізнаності про проведення даного засідання.
На підставі вказаного рішення та акта про порушення ПКЕЕ №020663 від 14.03.2018р, позивачем виписано відповідачу рахунок за електроенергію №4489 від 30.03.2018р на загальну суму 34481,05грн (а.с.19), який направлено відповідачу супрвідним листом №309 від 30.03.2018р разом з протоколом №8/1 від 30.03.2018р та розрахунком величини вартості не облікованої електричної енергії (а.с.20) (докази надіслання та отримання а.с.21-22).
Відповідно до п.6.43 Правил, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Вказаний рахунок відповідачем оплачено не було, що стало підставою для звернення АТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з позовом у даній справі про стягнення з відповідача вартості не облікованої внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією в сумі 34481,05грн
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, зокрема, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Частинами 1 та 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є пошкодження приладів обліку та порушення правил користування енергією.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Згідно зі статтею 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно - господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Підпунктом 5 пункту 6.42 Правил передбачено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
У даному випадку, відповідач правом на оскарження в судовому порядку рішення комісії, оформленого протоколом №8/1 від 30.03.2018р, згідно підпункту 5 пункту 6.42 Правил, не скористався; доказів визнання недійсним вказаного рішення суду не надав.
Отже, рішення комісії, оформлене протоколом №8/1 від 30.03.2018р, прийняте за результатами розгляду Акта №020663 від 14.03.2018р про порушення ПКЕЕ, станом на час розгляду даної справи є чинним і обов'язковим для виконання.
Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р за № 782/12656.
Таким чином, за змістом вищенаведених законодавчих приписів, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості не облікованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а визначальним у спорі про стягнення вартості не облікованої спожитої електроенергії є доведеність обставин вчинення впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, які призвели до зміни показів приладу обліку - фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного поля на встановлений споживачу прилад обліку та відповідності здійсненого постачальником розрахунку вартості електроенергії вимогам Методики.
Згідно п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
Судом встановлено, що в результаті виявленого порушення споживачем (відповідачем) Правил користування електричною енергією уповноваженим представниками позивача в присутності відповідача було складено Акт про порушення №020663 від 14.03.2018р ПКЕЕ із зазначенням змісту виявленого порушення з посиланням на п.3.2, п.3.3, п.10.2. ПКЕЕ шляхом вчинення інших дій споживачем, які призвели до зміни показів приладу обліку - фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного поля. При цьому в акті міститься підпис відповідача, зауваження до складеного акту відсутні (а.с.14).
За приписами п.1.2 Правил, недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Відповідно до п.1.2 Методики вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пунктом 2.1 Методики визначено перелік порушень, у разі виявлення яких енергопостачальник нараховує споживачу вартість не облікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення (порушень), у відповідності до цієї Методики. Таким порушенням, зокрема, є пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).
Таким чином, індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів встановлюються енергопостачальником на прилади обліку електричної енергії споживача з метою запобігання розкраданню електричної енергії. Підтвердження факту встановлення на прилад обліку споживача таких індикаторів та передачі їх на збереження споживачу та підтвердження факту фіксації цими індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, свідчить про явні ознаки втручання споживача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів, що є порушенням ПКЕЕ, і не потребує додаткового встановлення факту порушення споживачем ПКЕЕ, оскільки цей факт підтверджується самим індикатором, яким зафіксовано вплив магнітного чи електричного полів (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 року у справі №906/470/17).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що факт встановлення та передачі на збереження відповідачу індикатора магнітного впливу М11252470 підтверджується актом про пломбування та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії №104004 від 13.12.2017р, який підписаний відповідачем без зауважень (а.с. 15), господарський суд дійшов висновку про наявність порушення відповідачем п.3.2, п.3.3, п.10.2 ПКЕЕ шляхом вчинення впливу постійного (змінного, магнітного або електричного полів), які призвели до зміни показів приладу обліку, що зафіксовано індикаторами впливу магнітного (електричного) поля. При цьому для встановлення такого порушення достатньо самого факту фіксації індикатором впливу на лічильник, що відображено в Акті про порушення №020663 від 14.03.2018 року ПКЕЕ.
Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що не приймав на зберігання наклейку індикатора магнітного впливу, зазначаючи, що номер індикатора був вписаний інспектором пізніше в уже складений акт. Однак доказів в підтвердження наведених обставин відповідачем до матеріалів справи не подано, як не подано і жодних доказів в підтвердження наявності інших, незалежних від нього факторів, що вплинули на пошкодження індикатора магнітного впливу.
При розгляді даного спору судом також враховано і те, що факт спрацювання індикатора магнітного впливу підтверджено експертизою ЗВТ, яка була проведена спільною комісією з представників ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго" та за участю представника територіального органу з повірки засобів вимірювальної техніки ОСОБА_6 За результатами проведення експертизи складено акт №50/03 проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) від 29.03.2018 року, в якому зазначено, що під час проведення дослідження був присутній відповідач, що ним не заперечувалось. За висновками комісії, після проведення експертизи лічильник №8045074 є не придатним для подальшої експлуатації в зв'язку із спрацюванням вбудованого індикатора магнітного поля "Error Mагн" та зовнішнього індикатора М 11252470.
В судовому засіданні 06.11.2018р судом було заслухано пояснення спеціалістів Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Павловського Олександра Юрійовича та Колосович Наталію Петрівну щодо обставин проведення експертизи.
Як пояснив спеціаліст Павловський О.Ю. під час проведення експертизи ЗВТ комісією встановлено спрацювання двох індикаторів магнітного впливу: зовнішнього - наклеєного індикатора магнітного поля і внутрішнього - конструктивно вбудованого в лічильник, який при встановленні його на стенді, на дисплеї висвітлював напис "Error Магн". Вказав, що у даному випадку є два факти згідно яких комісією було зафіксовано, що на лічильник мало вплив магнітне поле.
Павловський О.Ю. також зазначив, що позивачем затверджена єдина форма акту проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії), незалежно від того експертиза якого приладу обліку електричної енергії проводиться - побутового чи промислового споживачів. Крім того вказав, що при проведенні експертизи ЗВТ комісією не встановлювався факт втручання в роботу лічильника, а проводився зовнішній та внутрішній огляд, перевірялись метрологічні характеристики, за результатами яких комісією надано відповідні висновки. Зокрема, зазначив, що за результатами проведення експертизи лічильника, що належить відповідачу, вказаний прилад обліку визнано непридатним для подальшої експлуатації в зв'язку з спрацюванням вбудованого індикатора магнітного поля "Error Магн" та зовнішнього індикатора магнітного впливу.
Зовнішній індикатор магнітного поля для приладів обліку електричної енергії являє собою наклейку з розміщеній в ній капсулою зі спеціальною суспензією, яка під дією впливу постійного (змішаного) магнітного або електричного поля безповоротно змінює свою форму.
Згідно акту про проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) №50/30 від 29.03.2018р, під час проведення експертизи був також присутній відповідач, який підписав вказаний акт без зауважень.
Доводи відповідача про те, що факт втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів має підтверджуватись висновком відповідної експертизи, проведеної спеціалізованою організацією, судом оцінюються критично. Так, у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №9151/26/47-13 від 16.12.2013р роз'яснено, що у разі виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів проведення експертизи приладу обліку є недоцільним у зв'язку з тим, що вплив магнітного або електричного полів на роботу приладу обліку не викликає фізичних та хімічних змін в матеріалах, з яких виготовляється певний прилад обліку, крім того для монтажу та демонтажу магнітів відсутня необхідність здійснювати пошкодження приладів обліку та після демонтажу магнітів з приладу обліку, метрологічні характеристики цих приладів обліку, як правило, відповідають встановленим для них нормованим метрологічним характеристикам.
Таким чином, проведення експертизи може лише підтвердити той факт, що на лічильнику спрацював вбудований індикатор магнітного поля та зовнішній індикатор магнітного впливу, і жодним чином не встановить під впливом якої конкретної особи такий вплив відбувся.
Пунктом 2.6 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності Договору або в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт.год), розраховується за формулою (2.7) Методики.
W доб.с.п.н. = P с.п. · t вик.с.п., (2.7),
де P с.п. (кВт) визначається за формулою (2.8) або (2.9) Методики, але виходячи з найменшої з величин:
- де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.
Відповідно до п.2.5 Методики кількість робочих днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер. день), визначається за формулою Дпер = Дпор + Дусун (2.6), де Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги Правил і Методики, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано застосував положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та нарахування вартості не облікованої електричної енергії, яку відповідач споживав у період з останнього проведеного контрольного огляду засобу обліку відповідача по день виявлення правопорушення працівниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго".
Водночас, перевіривши проведені позивачем нарахування не облікованої електричної енергії, судом встановлено, що позивач частково невірно провів нарахування не облікованої електричної енергії в сумі 34481,05грн за актом про порушення №020663 від 14.03.2018р ПКЕЕ, помилково включивши до розрахунку 14.03.2018р - день виявлення порушення, тобто додатково 1 день.
Враховуючи той факт, що порушення було усунено в день складання акта, що підтверджується складеним актом про порушення №020663 від 14.03.2018р ПКЕЕ, період за який необхідно здійснювати нарахування становить з 14.12.2017р (включно) по 13.03.2018р (включно).
Таким чином, сума не облікованої електричної енергії за актом про порушення №020663 від 14.03.2018р ПКЕЕ у період з 14.12.2017р по 13.03.2018р складатиме 34298,76грн.
Отже, правомірним та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення не облікованої електричної енергії в сумі 34298,76грн (34481,05 - 182,29 = 34298,76). В частині нарахувань не облікованої електричної енергії проведених за 14.03.2018р у сумі 182,29грн вимоги заявлені безпідставно.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що факт порушення відповідачем ПКЕЕ, яке полягає в явних ознаках втручання в параметри розрахункового засобу (системи) обліку з метою зміни його показів в результаті фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів на прилад обліку електричної енергії, належним чином встановлений, зафіксований в акті про порушення, який підписано відповідачем без зауважень, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають частковому задоволенню в сумі 34298,76грн. У задоволенні позову в сумі 182,29грн суд відмовляє.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується витрат на надання правової допомоги у розмірі 5000,00грн, суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ№000735 від 23.02.2015р, видане Приведьону Віталію Миколайовичу (а.с. 45).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
16.01.2018р між Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (клієнт) та адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (адвокат) укладено договір №3 про надання правничої допомоги (а.с.26-28).
Згідно з п.1.1 договору №3, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Згідно п.4.1 вказаного договору, на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.
Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п.4.2 Договору).
02.07.2018р між адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (адвокат) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" укладено додаткову угоду №23 до договору про надання правчиної допомоги №3 від 16.01.2018р (а.с.29).
Відповідно до положень Додаткової угоди №23 від 02.07.2018р до договору про надання правчиної допомоги №3 від 16.01.2018р, за правову допомогу у формі підготовки документів, консультування Клієнта, прийняття участі в судових засіданнях, як представник Клієнта, за позовом до ФОП Чернишова Миколи Вікторовича встановлено гонорар у розмірі - 5000,00грн.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, останній надав також до матеріалів справи заяву №08/19003 від 06.11.2018р з доданим до неї детальним описом та розрахунком наданих послуг (робіт), згідно договору про надання правничої допомоги №3 від 16.01.2018р та додаткової угоди №23 від 02.07.2018р., відповідно до якого вартість послуг становить 8000,00грн. При цьому, у даному описі та розрахунку вказано, що згідно додаткової угоди №23 від 02.07.2018р визначено розмір гонорару в сумі 5000,00грн.
Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на надання правової допомоги у розмірі 5000,00грн, зазначив, що витрати на надання правової допомоги повинні бути понесені фактично та підтверджуватись платіжними документами, а оскільки позивачем до матеріалів справи таких доказів не подано, то у задоволені позову в цій частині слід відмовити.
15.12.2017р набрав чинності Закон України від 03.10.2017р №2147-19 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 3, 4 вказаної статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
В якості доказів надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн, представником позивача до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги №3 від 16.01.2018р, копію додаткової угоди №23 від 02.07.2018р, детальний опис та розрахунок послуг (робіт) згідно договору про надання правничої допомоги №3 від 16.01.2018р та додаткової угоди №23 від 02.07.2018р, копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю ЖТ №000735 від 23.02.2015 року.
Отже, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, є співмірною з предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом таких послуг.
Також судом взято до уваги, що заявлена сума на професійну правничу допомогу визначена за погодженням сторін договору про надання правничої допомоги та узгоджено її розмір в додатковій угоді №23 від 02.07.2018р до договору про надання правчиної допомоги №3 від 16.01.2018р (а.с.29). При цьому, в додатковій угоді №23 від 02.07.2018р зазначено, що гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду на користь Клієнта.
Відповідач заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу не подав, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.
Враховуючи положення ч.2 ст.126 ГПК України, якими передбачено, серед іншого, відшкодування не лише фактично сплачених коштів за надані адвокатом послуги (виконані роботи), а й відшкодування коштів, що підлягають до сплати іншою стороною або третьою особою, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00грн. Такого ж висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 04.07.2018р у справі №906/1138/16.
З огляду на наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чернишова Миколи Вікторовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул.Пушкінська, буд.32/8; ідентифікаційний код 22048622):
- 34298,76грн вартості не облікованої електричної енергії,
- 1752,68грн витрат по сплаті судового збору,
- 5000,00грн витрат на оплату послуг адвоката.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.11.18
Суддя Кравець С.Г.
Друк.:
1 - в справу,
2 - позивачу (рек. з пов.),
3 - відповідачу (рек. з пов.).