12 листопада 2018 року м. Житомир справа № 0640/4019/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Хорошівський районний військовий комісаріат Житомирської області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
06.08.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить:
- визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо непередачі документів ОСОБА_1 на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги протиправною;
- зобов'язати Міністерство оборони України подати документи ОСОБА_1 на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, однак, Департаментом фінансів МОУ України документи ОСОБА_1 було повернуто позивачу без прийняття рішення, чим, на думку позивача, відповідач проявляє протиправну бездіяльність у розгляді питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
06.09.2018 на адресу суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву від третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с. 71-73). У поясненнях третя особа зазначила, що проти позову заперечує, оскільки позивачем під час подачі документів на призначення одноразової грошової допомоги не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Таким чином, подання цього документа до уповноваженого органу є обов'язковою умовою, оскільки Законом делеговано Кабінету Міністрів України право визначати не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.
В обґрунтування заперечень зазначив, що твердження позивача про законодавчу невизначеність форми документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) безпідставні, оскільки п.4.7 наказу Міністра оборони України від 14.08.2014 №530 визначено зміст такого документа. Зокрема, таким документом можуть бути: акт про нещасний випадок, складений за матеріалами розслідування військової частини; довідка командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва). Також, форма такої довідки визначена у додатку 5 до Наказу №402. Посилаючись на приписи Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, Житомирський ОВК вважає, що позивач ототожнює поняття причинний зв'язок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), не врахувавши, що вони різняться за змістом і формою. Тому, твердження позивача, що рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання є необґрунтованим.
Більше того, відповідно до п.11 Порядку №975 постанова відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення міститься окремо серед необхідного переліку документів для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги, а тому її не можна ототожнювати з документом, що свідчить про не пов'язаність поранення із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи, складений зі слів самого позивача, вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто, ймовірність спричинення рубців на тілі пораненням. На думку Житомирського ОВК жоден з цих документів не може бути доказом, у розумінні статей 73-76 КАС України.
13.09.2018 на адресу суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву від третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Хорошівський РВК) (а.с. 75-77). У поясненнях третя особа зазначила, що позов не визнає, оскільки позивачем під час подачі документів на призначення одноразової грошової допомоги не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Таким чином, подання цього документа до уповноваженого органу є обов'язковою умовою, оскільки Законом делеговано Кабінету Міністрів України право визначати не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.
В обґрунтування заперечень зазначив, що твердження позивача про законодавчу невизначеність форми документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) безпідставні, оскільки п.4.7 наказу Міністра оборони України від 14.08.2014 №530 визначено зміст такого документа. Зокрема, таким документом можуть бути: акт про нещасний випадок, складений за матеріалами розслідування військової частини; довідка командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва). Також, форма такої довідки визначена у додатку 5 до Наказу №402. Посилаючись на приписи Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, Житомирський ОВК вважає, що позивач ототожнює поняття причинний зв'язок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), не врахувавши, що вони різняться за змістом і формою. Тому, твердження позивача, що рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання є необґрунтованим.
17.09.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи - Житомирського ОВК, у яких він просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі (а.с. 81-84).
21.09.2018 на адресу суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду (а.с. 87-88). Вказану заяву відповідач обґрунтовує тим, що позивачем оскаржуються бездіяльність Міністерства оборони України, яка на думку позивача підтверджена листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.03.2017 3248/3/6/867.
Відповідно до копії конверта до даного листа, що доданий до матеріалів справи позивачем, чітко видно штамп поштового відділення 22.03.2017. Крім того, як зазначає позивач у власному позові, що він дізнався про вказаний лист у березні 2017 року.
Таким чином, на думку відповідача, позивач про оспорювань рішення дізнався ще у березні 2017 року, а звернувся він з відповідним позовом лише у серпні 2018 року, тобто з пропуском процесуального строку, визначеного статтею 122 КАС України. Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду та визнання їх поважними позивачем не наведено.
21.09.2018 до відділу документального забезпечення суду у строк та у порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від відповідача надійшов відзив (а.с. 91-93). В якому останнє просило відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . В обґрунтування заперечень зазначило, що згідно з листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.03.2017 3248/3/6/867 позивача повідомлено про необхідність надати до військового комісаріату документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідач, зокрема, також у відзиві зазначає, що лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.03.2017 3248/3/6/867 не є відмовою Міністерства оборони України у призначенні допомоги, а є діями організаційного характеру, що спрямовані на дотримання вимог Порядку №975, оскільки прийняття відповідного рішення відповідно до Порядку №975 можливе за певних умов, зокрема, за наявності документів, визначених вказаним Порядком.
Таким чином, позивач мав би додати до заяви документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження або звернутися до Житомирського ОВК за допомогою у його оформленні, чого зроблено не було. Позивач до уваги вказане повідомлення не прийняв.
Позивач вважає, що документи подані згідно з його заявою відповідають вимогам п.11 Порядку №975, а документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження являються: акт судово-медичного обстеження №2653 від 28.10.2016; витяг із протоколу засідання ЦВЛК №5095 від 14.12.2016; довідка Житомирської обласної МСЕК серія 12 ААА №901348 від 27.12.2016; військовий квиток.
Однак, на думку відповідача, дане твердження не відповідає чинному законодавству України.
Витяг з протоколу ЦВЛК №5095 від 14.12.2016, засвідчує лише причинний зв'язок поранення (пов'язане з виконанням обов'язків військової служби чи не пов'язане). Крім того, у п.11 Порядку №975 серед документів, які заявнику необхідно подати для розгляду питання про призначення допомоги, постанова відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення зазначена окремо від документа, що свідчить про причини та обставини поранення. Тому це є два різних документи, які не можна ототожнювати і які не можуть замінювати один одного.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно з Положенням №402 висновок про поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії, надається незалежно від наявності чи відсутності факту протиправного діяння з боку особи, а також відповідного стану особи. Тобто такий висновок був би наданий у тому числі і за наявності факту протиправного діяння з боку особи, а також у разі перебування особи у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Витяг з протоколу засідання ЦВЛК №5095 від 14.12.2016 про докладні причини та обставини отримання травми (поранення, контузії каліцтва), а саме під час виконання робіт, де, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння чи ні тощо, про відсутність протиправного діяння на момент отримання травми не свідчить.
Згідно пояснень позивача, він отримав поранення у 1980 році у період дії приписів статті 70 «Положення о медицинском освидетельствовании в Вооруженных Силах СССР», введеного у дію наказом Міністерства оборони СРСР від 03.09.1973 №185, яка передбачає надання достовірних даних щодо обставин, за яких були отримані поранення (контузія, травми, пошкодження). Належними документами, що могли підтверджувати дані обставини, були визначені акт, затверджений командиром частини, довідка командира або лікаря частини, службово-медична характеристика.
Довідка Житомирської обласної МСЕК серія 12 ААА №901348 від 27.12.2016, зазначає лише про причини інвалідності, про докладні причини та обставини отримання травми (поранення, контузії каліцтва), а саме під час виконання робіт, де, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння чи ні тощо, про відсутність протиправного діяння на момент отримання травми не свідчить.
Згідно з копією військового квитка позивача, а саме п.22 на стор.9, який має назву: «Какие имеет ранения и контузии (дата и характер раненния (контузии)» будь-які записи відсутні.
16.10.2018 від позивача до відділу документального забезпечення суду у строк та у порядку, визначеному статтею 163 КАС України надійшла відповідь на відзив, у якій стосовно заяви про залишення позову без розгляду заперечував та посилався на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду з даним позовом є те, що про відповідь від Департаменту фінансів МОУ позивач не знав, а також на те, що право позивача порушується і до цього часу. Крім того, щодо тверджень відповідача у відзиві зазначив, що 23.01.2017 позивачем особисто було подано до Хорошівського РВК заяву з повним переліком необхідних документів, навіть додаткові, які не були передбачені Порядком № 975 на підтвердження викладених у заяві обставин та факту наявності права на отримання одноразової грошової допомоги. Просить вимоги позову задовольнити у повному обсязі (а.с. 94-96).
17.10.2018 на адресу суду від позивача електронною поштою надійшло клопотання про залучення доказів (а.с. 97-99), а саме: копій адвокатського запиту від 17.07.2018, відповіді Житомирського ОВК від 26.07.2018 №СЗ/5082 та відповіді Житомирського ОВКУ від 26.02.2018 №5083 (а.с. 100-104).
Ухвалою від 26.10.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків на підставі ст.169 КАС України (а.с. 105-107).
06.11.2017 на адресу суду електронною поштою надійшла заява позивача разом з заявою про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, якими позивач усунув недоліки адміністративного позову (а.с. 110-115).
Ухвалою від 12.11.2018 продовжено розгляд справи, клопотання позивача про поновлення строку на звернення з даним позовом задоволено, поновлено позивачу строк на звернення до суду з даним позовом (а.с. 127-130).
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах (а.с. 15-24).
Згідно з витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 14.12.2016 №5095 встановлено, що множинні вогнепальні осколкові поранення грудної клітки (контузія головного мозку у 1980 році), молодшого сержанта у відставці ОСОБА_1 , 1961 року народження, наслідком яких рубці шкіри в зазначеній анатомічній області, що підтверджено актом судово-медичного обстеження №2653 від 28.10.2016 Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи, що в подальшому призвело до розвитку: «Стійких залишкових явищ черепно-мозкової травми у вигляді після травматичної енцефалопатії ІІ-ІІІ ст., церебрального арахноїду з вираженими інтелектуально-мнестичними порушеннями, стійким цефалічним синдромом, лікворо-динамічними кризами (3-4 рази на тиждень), вегето-судинною дисфункцією, двобічною пірамідною недостатністю, хронічної вертебро-базилярної недостатності, стенозуючого атеросклерозу судин брахіоцефальної області. Сенсоневральної приглухуватості справа ІІІ ст., зліва І ст. ІХС. Атеросклеротичного кардіосклерозу. Симптоматичної гіпертензії СН І ст. Вторинної часткової атрофії зорових нервів обох очей», що підтверджено військово-обліковими та медичними документами, - Поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 32, 34).
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.02.2015 серія 12 ААА №083828 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 05.02.2015 загальне захворювання (по хворобі ока) (а.с. 36).
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.12.2016 серія 12 ААА №901348 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 14.12.2016. Комісією було встановлено, що поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 31).
29.12.2016 Управлінням праці та соціального захисту населення Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області позивачу встановлений статус інваліда ІІ групи (а.с. 14).
23.01.2017 позивач звернувся із заявою до Міністерства оборони України через Військовий комісаріат Хорошівського РВК про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду ІІ групи з 14.12.2016, додавши до заяви документи, встановлені п.11 Порядку №975 а саме: згоду на збір та обробку персональних даних; копія витягу з протоколу ЦВЛК №5095 від 14.12.2016; копію акта судово-медичного обстеження №2653; копію посвідчення серія НОМЕР_1 ; копію паспорта; копію довідки МСЕК №2 серія 12 ААА №901348 від 27.12.2016; копію довідки МСЕК №2 серія 12 ААА від 17.02.2015 серія 12 ААА №083828; копію карткового рахунку; копію військового квитка (а.с. 25).
В подальшому Житомирським ОВК та Хорошівським РВК направлено до Міністерства оборони України документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.
На вказану заяву позивачу була направлена відповідь Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.03.2017 у якій повідомлялось позивача про те, що йому необхідно надати до військового комісаріату документ, що свідчить про обставини поранення або лікування у військово-медичному закладі з цього приводу, тобто документ, який підтверджує факт поранення позивача під час бойових дій.
Вказано, що такими документами можуть бути витяг з наказу про направлення на лікування в шпиталь з приводу поранення, документи про перебування на лікуванні в медичній установі з приводу поранення, дані архіву військово-медичних документів, запис військової частини у військовому квитку про отримане поранення, довідка, видана військовою частиною про обставини поранення.
Окрім цього повідомлялось, що згідно з наказами Міністра оборони колишнього СРСР постанова про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) з перебуванням на фронті, виконанням обов'язків військової служби приймалася на підставі достовірних документів (довідка командира військової частини, службова або медична характеристика, витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення за медичною допомогою, картка обліку травми, матеріали адміністративного розслідування, дізнання або карної справи, атестації, довідка цивільної лікувальної (лікувально-профілактичної) установи, історія хвороби або витяг із неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини або лікаря військової лікувально-профілактичної установи в медичній книжці військовослужбовця, довідка архівної установи) про причини та обставини, за яких воно отримано.
Тобто і за часів СРСР передбачалися документи, які підтверджують факт отримання поранення.
Враховуючи норми, визначені Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, пропонувалось подати до обласного військового комісаріату необхідний документ.
Військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату запрошено доручити відповідальним посадовим особам надати сприяння ОСОБА_1 в отриманні архівних документів (а.с. 26-27).
Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд зазначає про таке.
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з п.4 ч.2 ст.16 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частиною 2 ст.16-2 Закону України №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у п.11 Порядку №975.
Такими документами відповідно до п.11 Порядку №975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п.13 Порядку №975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Пунктом Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 №530 передбачено, що у разі отримання поранення, травми, контузії, каліцтва (без установлення групи інвалідності) подаються, зокрема, акт про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до п.3 Постанови №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 1 пункту 6 Постанови №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.
За наведених обставин, суд вважає, що днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, є 14.12.2016, оскільки ця дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії як час, з якого ОСОБА_1 при повторному огляді встановлена друга група інвалідності.
Отже, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи виникло з моменту встановлення позивачу інвалідності з 14.12.2016 незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.
З приводу відсутності у поданих матеріалах документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, суд констатує, що форма такого документу законодавчо не визначена, а тому, за приписами наведеної норми такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
У свою чергу, підпунктами б), г) пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
"Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I - II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
"Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях.
За змістом п.21.21 указаного Положення, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Підсумовуючи викладене та ураховуючи те, що позивач як військовослужбовець отримав поранення та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування у країнах де велись бойові дії, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з ст.16 Закону України №2011-ХІІ та у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
Суд відхиляє посилання Міноборони України на те, що п.11 Порядку №975 та п.4.7 Положення №530 визначено необхідність надання для розгляду питання про призначення допомоги документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Відповідачем не було у встановленому порядку розглянуто заяву позивача та не прийнято вмотивованого рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням поданих позивачем документів.
Виходячи з наведеного, Порядком №975 встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку; повернення ж документів на доопрацювання Порядком не передбачено.
Наведене вище дає суду підстави для висновку, що розгляд заяви та документів ОСОБА_1 відбувся без дотримання процедури, визначеної Порядком №975. Тобто, Міноборони України у встановленому порядку звернення позивача з доданими документами не розглянуто та не прийнято вмотивованого рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу та повернуто документи на доопрацювання, чим допущено порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку №975.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №816/978/16 (№К/9901/11637/18) та від 30.01.2018 у справі №806/986/16 (К9901/6995/18), від 03.04.2018 (справа №750/5581/17), від 22.05.2018 (справа №285/1538/17), від 10.07.2018 (справа №816/488/16) адміністративне провадження К/9901/1777/18.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність що полягає у нерозгляді належним чином заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів та прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності з 14.12.2016, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу ч.ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 704,80 грн.
Керуючись статями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 263, 295 КАС України, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: Житомирський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Хорошівський районний військовий комісаріат Житомирської області (12100, Житомирська область, Хорошівський район, смт. Хорошів, вул. Карла Маркса, 50/54, код ЄДРПОУ 09903821) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо непередачі документів ОСОБА_1 на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги протиправною.
Зобов'язати Міністерство оборони України подати документи ОСОБА_1 на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено: 12 листопада 2018 року.
Суддя О.В. Єфіменко