27 серпня 2018 року Справа № 0440/5169/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.07.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- рішення Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області оформлене листом від 25.06.2018 року № К-9761-18 щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до спеціального (педагогічного) стажу, періоди роботи з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року на посаді викладача з класу фортепіано в Вечірній музичній школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року на посаді викладача з класу фортепіано в Нікопольській районній дитячій музичній школі № 2, з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року роботу на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в КЗ «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» - скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_2 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року на посаді викладача з класу фортепіано в Вечірній музичній школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року на посаді викладача з класу фортепіано в Нікопольській районній дитячій музичній школі № 2, а також роботу з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року роботу на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що 21.06.2018 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про зарахування до спеціального стажу роботи періодів роботи з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року та з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року.
03.07.2018 року позивач отримала рішення відповідача від 25.06.2018 року № К 9761-18, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило в зарахуванні вищевказаних періодів роботи з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року та з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року до спеціального стажу роботи.
Позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, а тому звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження отримана сторонами, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.07.2018 року та розпискою від 26.07.2018 року.
14.08.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до суду відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що посади концертмейстера та викладача концертмейстера не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909, а тому роботу на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Нікопольській районній дитячій музичній школі з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року та роботу на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в КЗ «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року неможливо зарахувати до спеціального стажу.
Також, відповідачем зазначено, що питання про зарахування періодів роботи до спеціального (педагогічного) стажу з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року та з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року вже було вирішено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 182/718/17, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
21.08.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій остання зазначає, що Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою по справі № 182/718/17 відмовив в задоволенні позовних вимог зазначивши, що позивач не зверталась до відповідача з заявою про зарахування до спеціального стажу, періоди роботи з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року у Нікопольській районній дитячій музичній школі, а також роботу з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в КЗ «Нікопольська міська школа мистецтв № 1», фактично, відповідач не відмовляв позивачу у врахуванні її стажу і її роботи до загального страхового стажу, врахував його при призначенні пенсії за віком на загальних підставах, як просила позивач у своїй заяві від 01.09.2016 року.
У зв'язку з чим 21.06.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила визнати її стаж роботи з 15.09.1980 року по 05.02.1981 року, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року та з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року як педагогічний, але рішенням відповідача від 25.06.2018 року № К 9761-18 ці періоди не були визнані педагогічними.
Також, позивач зазначає, що наразі оскаржує саме відмову в зарахуванні періодів роботи на педагогічних посадах до педагогічного стажу, а не відмову в призначенні пенсії за вислугу років чи виплату 10 місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому посилання відповідача на постанову по справі № 182/718/17 вважає недоречним.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_2, вона з 01.08.1978 року по 27.08.1980 року працювала в Музичній школі Криворізького району викладачем фортепіано, з 15.09.1980 року по 05.02.1981 року працювала концертмейстером у Криворізькому музичному училищі, з 05.02.1981 року по 26.08.1981 працювала педагогом по класу фортепіано у Вечірній музичний школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року працювала на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 22.08.1988 року по 27.10.1999 року працювала викладачем з класу фортепіано в Нікопольській дитячій музичній школі № 2, з 01.11.1999 року й надалі працює на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в КЗ «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».
21.06.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати до спеціального стажу роботи періоди роботи з 15.09.1980 року по 05.02.1981 року, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року та з 01.11.1999 року по 23.08.2016 року.
25.06.2018 відповідачем винесено рішення № К 9761-18 про розгляд звернення, в якому зазначено наступне.
«Період роботи у Криворізькому музичному училищі з 15.09.1980 по 04.02.1981 зарахувати до спеціального стажу роботи неможливо, так як згідно Переліку посада концертмейстера відсутня.
Період роботи в Нікопольській районній дитячій музичній школі з 01.09.1981 по 22.08.1988 зарахувати до спеціального стажу роботи неможливо, так як в трудовій книжці зазначено, що позивач працювала на посаді викладача і концертмейстера. Згідно Переліку посада викладача передбачена, а посада Концертмейстера відсутня, тому для зарахування цього періоду роботи до спеціального стажу потрібно підтвердити, що посада викладача - це основна робота, а концертмейстер це робота за сумісництвом.
Період роботи в дитячій музичній школі з 01.01.1992 по 27.10.1999 можливо зарахувати до спеціального стажу роботи за умови, що музична школа є загальноосвітнім навчальним закладом.
Також період роботи в школі мистецтв (що відноситься до позашкільних навчальних закладів) з 01.11.1999 по 22.08.2016 на посаді викладача, викладача концертмейстера не дає право на призначення пенсії згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як ці посади не передбачені Переліком».
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його в судовому порядку.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України від 05.09.2017 року № 2145-VIII «Про освіту» позашкільна освіта разом із повною загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами є невід'ємним складником системи освіти та становить структуру освіти в Україні.
У відповідності до частини 4 статті 21 Закону України від 22.06.2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема вчителі, викладачі всіх спеціальностей, концертмейстер, акомпаніатор; до посад науково-педагогічних працівників, в тому числі, викладачі та концертмейстери.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 45 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема: з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року - не менше 26 років; з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року - не менше 27 років.
Як вбачається з Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (далі - Перелік № 909), до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугу років, зокрема: у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах відносяться учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; у позашкільних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Згідно з Приміткою 2 до Переліку № 909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Приміткою 3 до Переліку № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
У свою чергу, Переліком закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397, було передбачено посаду викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ; посаду викладача училища. Приміткою 1 до вказаного Переліку передбачено, що вчителі та інші працівники освіти заочних середніх шкіл, технікумів та інших середніх спеціальних навчальних закладів, зазначених у цьому Переліку, відносяться до числа осіб, що мають право на отримання пенсії за вислугу років.
Крім того, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року № 397/21 за поданням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, без внесення змін до неї.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників, в тому числі й концертмейстер.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що музичні школи та музичні училища віднесені до установ та закладів освіти, а отже робота на посадах викладачів музичних шкіл та концертмейстеру повинна зараховуватись до педагогічного стажу, оскільки зазначені посади відносяться до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаж роботи ОСОБА_2 з 01.08.1978 року по 27.08.1980 року в Музичній школі Криворізького району викладачем фортепіано, з 15.09.1980 року по 05.02.1981 року концертмейстером у Криворізькому музичному училищі, з 05.02.1981 року по 26.08.1981 педагогом по класу фортепіано у Вечірній музичний школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 22.08.1988 року по 27.10.1999 року викладачем з класу фортепіано в Нікопольській дитячій музичній школі № 2, з 01.11.1999 року по 26.08.2016 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в КЗ «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» підтверджений її трудовою книжкою.
Отже, у вказані періоди позивач працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо посилання відповідача на рішення Нікопольського міськрайонного суду та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 182/718/17, суд зазначає, що по зазначеній справі позивач просила скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 27.01.2017 року № К-17-1. При цьому відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції не заперечував право позивача на врахування її періодів роботи до спеціального стажу, а лише зазначив, що позивач не зверталась до відповідача із заявою про зарахування її періодів роботи до спеціального стажу, разом з тим, по справі № 0440/5169/18 розглядається саме рішення відповідача оформлене листом від 25.06.2018 року № К-9761-18 щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до спеціального (педагогічного) стажу, а отже, оскільки у справах № 182/718/17 та № 0440/5169/18 різний предмет спору то суд вважає безпідставними доводи відповідача, що питання про зарахування періодів роботи до спеціального стажу вже було вирішено справою № 182/718/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається відповідач є необґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на включення періодів її роботи з 01.08.1978 року по 27.08.1980 року в Музичній школі Криворізького району викладачем фортепіано, з 15.09.1980 року по 05.02.1981 року концертмейстером у Криворізькому музичному училищі, з 05.02.1981 року по 26.08.1981 педагогом по класу фортепіано у Вечірній музичний школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 22.08.1988 року по 27.10.1999 року викладачем з класу фортепіано в Нікопольській дитячій музичній школі № 2, з 01.11.1999 року по 26.08.2016 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в КЗ «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» до педагогічного стажу, а тому рішення Пенсійного фонду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_2 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року на посаді викладача з класу фортепіано в Вечірній музичній школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року на посаді викладача з класу фортепіано в Нікопольській районній дитячій музичній школі № 2, а також роботу з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року роботу на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1409,60 грн., що документально підтверджується квитанціями № 1/137 та 1/139 від 05.07.2018 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1409,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 72 - 77, 241 - 246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити
Визнати протиправним та скасувати рішення Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області оформлене листом від 25.06.2018 року № К-9761-18 щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до спеціального (педагогічного) стажу, періоди роботи з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року на посаді викладача з класу фортепіано в Вечірній музичній школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року на посаді викладача з класу фортепіано в Нікопольській районній дитячій музичній школі № 2, з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року роботу на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в КЗ «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_2 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 05.02.1981 року по 26.08.1981 року на посаді викладача з класу фортепіано в Вечірній музичній школі № 1, з 01.09.1981 року по 22.08.1988 року на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Нікопольській районній дитячій музичній школі, з 01.01.1992 року по 27.10.1999 року на посаді викладача з класу фортепіано в Нікопольській районній дитячій музичній школі № 2, а також роботу з 01.11.1999 року по 22.08.2016 року роботу на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Горбалінський