Справа № 355/1260/18
Провадження № 2/355/685/18
09 листопада 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лисюка О.Д.
за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
вимоги позивача: про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини ,
І. Виклад позиції сторін.
30 серпня 2018 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (в подальшому відповідач) з вимогою про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини ,
Посилаючись на відсутність взаєморозуміння у відносинах та втрати почуття любові один до одного, та як наслідок припинення сімейних відносин, просить суд розірвати шлюб без надання строку на примирення та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив про свою відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідачки судових витрат в розмірі 704 грн.80 коп.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до ст.247 ЦПК України під час судового розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 квітня 2016 року , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданого 16 квітня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області ( а.с.34 ) .
Від спільного подружнього життя мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 35)
На момент розгляду справи позивач та відповідач спільно не проживають, спільного господарства не ведуть та фактично припинили шлюбні відносини.
Перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу Судом не встановлено.
V. Оцінка Суду.
Згідно із частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Частиною другою статті 112 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім'ї є неможливим.
За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам сторін, а тому вважає, що наявні достатні підстави для його розірвання.
Згідно зі ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У статті ст. 9 СК України передбачено право батьків дитини, відносини між якими регулює цей Кодекс, врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.ч. 1, 2ст. 159 СК України).
Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В силу ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Судом встановлено, що батько малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - позивач ОСОБА_1 бажає брати участь у вихованні доньки.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечує щодо участі батька у фізичному і духовному розвитку дитини однак висловила бажання, щоб спілкування батька з дитиною відбувалося в її присутності та за попередньою домовленістю .
З цих підстав, керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 7, 24, 104, 105, 110 - 112, 114, 141, 153,157,159 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, Суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування в особі Баришівської районної державної адміністрації Київської області про розірвання шлюбу, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 16 квітня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 25.
3. Зобов'язати ОСОБА_2не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
4. Визначити спосіб участі ОСОБА_1у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем фактичного проживання доньки або поза місцем фактичного проживання доньки у присутності матері дитини ОСОБА_2 під час зустрічей, за наступним графіком до досягнення донькою семи років:
- кожну неділю кожного місяця за домовленістю з ОСОБА_2 у період часу з 14 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин;
- один будній день на тиждень, за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 у період часу з 15 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Баришівський районний суд Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Баришівського
районного суду О. Д. Лисюк
Повний текст судового рішення складено
12.11.2018 року