м. Вінниця
06 листопада 2018 р. Справа № 0240/3105/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Перевертака В.В.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Вербицької Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач, УПФУ в м. Вінниці) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідком його звернення до відповідача щодо призначення пенсії по віку, отримав відмову в призначенні пенсії на загальних умовах, яка вмотивована відсутністю страхового стажу 25 років, необхідного для призначення пенсії. На думку позивача, така відмова є протиправною, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 12.09.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку визначеному ст. 263 КАС України.
27.09.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №42071), в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначив, що при дослідженні доданої до заяви про призначення пенсії копії трудової книжки, пенсійним фондом було виявлено, що записи про періоди роботи ОСОБА_3 з 01.06.1993 по 23.09.1996 в ТОВ «Гленор» ЛТД здійснено без дотримання вимог, передбачених Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.93, а саме, зазначений період роботи позивача в ТОВ «Гленор» ЛТД засвідчений печаткою підприємства, яка не читається.
Крім того, представником відповідача вказано, що позивачу також не зараховано період роботи з 01.10.1996 по 17.02.2006 в ТОВ «Міськбудіндустрія», оскільки записи про період роботи на наведеному підприємстві не підтверджуються даними з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, адже відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. За період роботи ОСОБА_3 у ТОВ «Міськбудіндустрія» відсутні відомості про сплату за нього страхових внесків наведеним страхувальником.
Зважаючи на повідомлені у відзиві на позовну заяву обставини, що потребують додаткового з'ясування, судом 16.10.2018 постановлено ухвалу. якою вирішено подальший розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладенні у відзиві на позовну заяву (вх. №42071 від 27.09.2018).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 04.07.2018 позивач звернувся до УПФУ в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV). До заяви позивачем було додано наступні документи: довідка про РНОКПП, паспорт серії НОМЕР_2 трудова книжка, диплом про навчання, військовий квиток, довідка про заробіток за період страхового стажу до 01.07.2000, а також довідки зі статистики та архіву відповідно до переліку у заяві.
За наслідком розгляду даної заяви, УПФУ в м. Вінниці прийняло рішення від 20.08.2018, яким відмовило позивачу в призначені пенсії за віком з підстав не зарахування до стажу роботи при обчислені пенсії періоди роботи з 01.06.1993 по 23.09.1996 в ТОВ СП "Гленор" ЛТД на посаді комерційного директора та з 01.10.1996 по 17.02.2006 в ТОВ «Міськбудіндустрія» на посадах заступника директора по комерції та биту (до 01.01.1997) та завідуючого банно прачечного комплексу.
Страховий стаж без урахування вищезазначених періодів відповідно до протоколу про призначення пенсії склав 24 роки 3 місяці 22 дні.
Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень та вказуючи, що правомірно претендує на призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загально, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно п.4 ст.24 Закону України №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII).
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від12.08.1993 року.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58.
Так, запис в трудовій книжці серії НОМЕР_3 про роботу позивача в період з 01.06.1993 по 23.09.1996 в ТОВ СП "Гленор" ЛТД на посаді комерційного директора відповідає всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містить чітку дату прийому та звільнення з роботи переведення на іншу посаду, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та відбиток печаток підприємств при прийнятті та звільнення з роботи. Записи про періоди роботи не містять жодних виправлень.
При цьому суд критично оцінює неврахування вказаного періоду до трудового стажу позивача покликаючись виключно на нечіткий відбиток печатки підприємства, проставленого в трудовій книжці позивача при прийнятті його на роботу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах. Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Крім того, згідно наявних в матеріалах справи доказів, позивачем вживались усі можливі заходи щодо підтвердження спірного періоду роботи, дане підтверджується довідкою з архівного відділу Вінницької міської ради, в якій зазначено щодо відсутності на зберіганні Архівного відділу Вінницької міської ради документів з кадрових питань ТОВ СП «Гленор» ЛТД (а.с. 12).
З огляду на викладене, суд вважає що період роботи позивача в ТОВ СП "Гленор" ЛТД на посаді комерційного директора з 01.06.1993 по 23.09.1996 підлягає зарахуванню до загального страхового стажу для призначення пенсії по віку.
В свою чергу, надаючи оцінку посилання представника відповідача обставинам, які слугували підставою для неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.10.1996 по 17.02.2006 в ТОВ «Міськбудіндустрія» на посадах заступника директора по комерції та биту (до 01.01.1997) та завідуючого банно прачечного комплексу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна, виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавство, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхований, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне, страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на пенсію мають особи, які досягли пенсійного віку, мають необхідний страховий стаж, тобто стаж протягом якого особою або за яку сплачувалися внески (збір) на соціальне страхування.
Під час розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії по віку, відповідачем було встановлено, що за період роботи ОСОБА_3 в ТОВ «Міськбудіндустрія» відсутні відомості про сплату за нього страхових внесків наведеним страхувальником.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати в період роботи позивача в ТОВ «Міськбудіндустрія» з 01.10.1996 по 17.02.2006 страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне.
Також, з наявної в матеріалах справи довідки Головного управління статистика у Вінницькій області №03.4-08/622, датованої червнем 2018 року (а.с. 30) вбачається, що підприємство ТОВ «Міськбудіндустрія» значиться у ЄДРПОУ, записів про його припинення не вчинялося. Відповідно до довідки Архівного відділу Вінницької міської ради від 23.06.2018 №Г-24-54281/24-30, документи з кадрових питань ТОВ «Міськбудіндустрія» до Архівного відділу не передавались (а.с. 11).
Отже, відсутність належних доказів сплати за період роботи позивача в ТОВ «Міськбудіндустрія» страхових внесків не дає можливості суду дійти висновку про наявність підстав для врахування вказаного періоду до страхового стажу позивача.
Разом з тим, беручи до уваги, вищенаведені висновки суду щодо наявності підстав для включення до страхового стажу позивача періоду його роботи з 01.06.1993 по 23.09.1996 в ТОВ СП "Гленор" ЛТД на посаді комерційного директора, дає змогу суду констатувати наявність у ОСОБА_3 достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).
Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.
Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_3 в призначені пенсії за віком з урахуванням стажу при обчислені пенсії за періоди роботи з 01.06.1993 по 23.09.1996 в ТОВ СП «Гленор» ЛТД.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити ОСОБА_3 пенсії за віком урахуванням стажу роботи при обчислені пенсії за періоди роботи з 01.06.1993 по 23.09.1996 в ТОВ СП «Гленор» ЛТД.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 21036, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 469,86 грн. (чотириста шістдесят дев'ять гривень 86 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 21036, РНОКПП НОМЕР_1)
Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 37979905)
Повний текст виготовлено та підписано: 12.11.2018
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна