про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 листопада 2018 р. Справа № 120/4041/18-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
до: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
про: скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови.
Разом з тим, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762 гривень.
Як видно із позовної заяви, позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу від 22.10.2018 р. на суму 5100 грн., отже заявлено одну позовну вимогу майнового характеру. Відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 1762 грн.
Позивачем не надано доказів сплати судового збору, при цьому, у позовній заяві вказано, що за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 р.
Як видно зі змісту вказаного судового рішення, суд дійшов висновку, що судовий збір не сплачується саме за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи, оскільки це не передбачено ані положеннями ЦПК України, ані ЗУ "Про судовий збір". Разом з цим, слід зауважити, що позивачем подано адміністративний позов в порядку статті 287 КАС України, який не можна ототожнювати зі скаргою.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, як видно в порядку цивільного судочинства передбачено звернення сторони виконавчого провадження із скаргою.
Натомість, статтею 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто в порядку адміністративного судочинства, учасники виконавчого провадження звертаються не зі скаргою, а позовною заявою, за подання якої необхідно сплатити судовий збір.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою, другою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як видно із позовної заяви предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення штрафу від 22.10.2018 р., отримана управлінням 24.10.2018 р..
При цьому, позовна заява подана до суду лише 08.11.2018 р., тобто з пропуском десятиденного строку, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду.
Також, частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як видно із матеріалів позовної заяви, така подана в двох примірниках, однак документи додані до неї лише в одному.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: надати докази сплати судового збору в сумі 1762 грн. , подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин і надати копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна