16 жовтня 2018 р. № 1440/1894/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,
представника позивача: Щедрова Є.В.,
представника відповідача: Дідик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБЕР АГРО", вул. Адміральська, 33-а, кв. 29, м. Миколаїв, 54001
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,
про:скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018 № 00065481401; скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018 № 00065491401,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМБЕР-АГРО» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати прийняте 06.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00065481401 про збільшення грошового зобов'язання з податку а прибуток у сумі 2 461 660 грн. за основним платежем та 615 415 грн. за штрафними санкціями;
визнати протиправним та скасувати прийняте 06.08.2018 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 00065491401 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік, І квартал 2018 року на суму 2 602 093 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на недоведеність відповідачем факту порушення позивачем вимог податкового законодавства. За твердженнями позивача, коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці не передбачено нормами Податкового кодексу України, тому Товариство відобразило відповідні фінансові результати згідно з правилами бухгалтерського обліку. Позивач зазначив, що при декларуванні об'єкта оподаткування він керувався наданою відповідачем письмовою індивідуальною податковою консультацією, а звітом незалежного аудитора була підтверджена достовірність фінансової звітності Товариства. Крім того, у позові Товариство вказало, що відповідач у податкових повідомленнях-рішеннях послався на неіснуючі статті Податкового кодексу України.
У відзиві на позовну заяву (т. спр. 2, арк. 75-78) Управління вказало, що Товариство порушило вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (надалі - П(с)БО 21), оскільки визначило курсові різниці за немонетарними статтями балансу.
Позивач подав відповідь на відзив (т. спр. 2, арк. 98-99), в якій зазначив про хибне тлумачення відповідачем норм П(с)БО 21 та повторно звернув увагу суду на неналежне правове обґрунтування Управлінням прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Управління подало заперечення на відповідь на відзив (т. спр. 2, арк. 105-106), в яких вказало, що П(с)БО 21 не передбачено можливості зміни немонетарної статті балансу на монетарну. За твердженнями відповідача, за відсутності господарської операції, Товариство не мало права відображати витрати від операційної курсової різниці.
В судовому засіданні представник Товариства вимоги позову підтримав, представник Управління просила у задоволені позову відмовити.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін суд
З 05.07.2018 по 18.07.2018 посадові особи Управління провели документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з період з 01.06.2015 по 31.03.2018, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2018, результати якої оформили актом від 25.07.2018 № 1812/14-29-14-01/36142513 (надалі - Акт, т. спр. 1, арк. 13-36).
На стор. 14 Акта вказано: «… на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України … ТОВ «АМБЕР АГРО» віднесено до складу інших операційних витрат суми курсових різниць нарахованих по немонетарній статті, а саме на кредиторську заборгованість, яка виникла внаслідок отримання підприємством від нерезидента "Emmsons Grains Limited (Кіпр) авансу (передоплати) в іноземній валюті за товари і для погашення якої, як очікується, підприємство реалізує (передасть) нерезидентові обумовлену у контракті кількість товарів на загальну суму 16277981 грн., в тому числі:
- за 2017рік - 16 277 981 грн. …».
На підставі викладеного, Управління дійшло висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 2 461 660 грн. та про завищення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування за 2017 рік на 2 602 093 грн., за І квартал 2018 року на 2 602 093 грн.
Відповідно до пояснень Управління, що викладені у відзиві на позовну заяву, вказані суми були визначені таким чином. Товариство віднесло у 2017 році до складу інших операційних витрат суми курсових різниць, нарахованих за немонетарною статтею, - 16 277 981 грн., що призвело до відображення в рядку « 04» податкової декларації з податку на прибуток підприємства показника «об'єкт оподаткування» «- 2 602 093 грн.». Крім того, був занижений податок на прибуток на суму 2 461 660 грн.: (16 277 881-2 602 093)х18%.
Податковим повідомленням-рішенням від 06.08.2018 № 00065491401 (надалі - Рішення № 1, т. спр. 1, арк. 9-10) Управління зменшило суму задекларованого Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік та за І квартал 2018 року на 2 602 093 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 06.08.2018 № 00065481501 (надалі - Рішення № 2, т. спр. 1, арк. 11-12) Управління збільшило суму грошового зобов'язання Товариства з податку на прибуток підприємств на 3 077 075 грн. (на 2 461 660 грн. - за основним платежем, на 615 415 грн. - за штрафними санкціями).
На стор. 14 Акта Управління зазначило: «… заборгованість по рах. 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами в іноземній валюті» в сумі 8878447,84 грн. для ТОВ «АМБЕР АГРО» є немонетарною статтею. В періоді з 01.01.2015 по 31.12.2016 в бухгалтерському обліку заборгованість в іноземній валюті перед нерезидентом у межах договорів комісії на дату балансу ТОВ «АМБЕР АГРО» не переоцінювалась (немонетарна стаття). Проте з невідомих причин ТОВ «АМБЕР АГРО» в 2017 році при поверненні кредиторської заборгованості нерезиденту-Комітенту бухгалтерською проводкою Дт 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами в іноземній валюті» КТ 6812 «Розрахунки за авансами одержаними в іноземній валюті» на суму 8878447,84 грн. переводить заборгованість на рах. 6812 «Розрахунки за авансами одержаними в іноземній валюті» та при поверненні кредиторської заборгованість, яка виникла внаслідок отримання підприємством від нерезидента авансу (передоплати) в іноземній валюті нараховує курсові різниці в сумі 16277980,92 грн. В бухгалтерському обліку підприємства зазначена операція відображена наступною проводкою: Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці» Кт 6812 «Розрахунки за авансами одержаними в іноземній валюті» на суму 16277980,92 грн. Повернення коштів проведено бухгалтерською проводкою: Дт рах. 6812 «Розрахунки за авансами одержаними в іноземній валюті» на суму 25156428,76 грн., що еквівалентно 599990,0 євро та 270000,0 дол.США. Станом на 31.12.2017 по рахунку 6812 «Розрахунки за авансами одержаними в іноземній валюті» по взаєморозрахункам з "Emmsons Grains Limited" (Кіпр) відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість. Суми втрат від операційної курсової різниці в 2017 році підприємством віднесено до складу інших операційних витрат ряд. 2180 Форми № 2 та податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік …».
Товариство надало документи (договори комісії та додаткові угоди до них, претензії контрагента з вимогами повернення коштів, акти звіряння, платіжні доручення, виписки по рахунку, т. спр. 1, арк. 42-118), бухгалтерську довідку, копії платіжних документів на підтвердження отримання та повернення валютних коштів, податкові декларації з податку на прибуток (т. спр. 1, арк. 148-222, т. спр. 2, арк.1-74), відповідно до яких суд встановив, що у 2009 та у 2010 роках Товариство, на виконання укладених з "Emmsons Grains Limited" (Кіпр) договорів комісії, отримало від вказаної особи кошти в іноземній валюті: 270 000 дол. США та 599 990 євро.
Гривневий еквівалент цих сум, що був визначений на дату їх зарахування (8 878 447,84 грн.), Товариство до 2017 року обліковувало за немонетарною статтею балансу як кредиторську заборгованість перед комітентом-нерезидентом за отриманим авансом, відповідно, курсові різниці позивач не нараховував.
Згідно з умовами договорів комісії, комісіонер (Товариство) зобов'язаний за дорученням комітента ("Emmsons Grains Limited") за винагороду укласти для комітента від свого імені та за його рахунок угоди з третіми особами на придбання зерна пшениці та рапсу (надалі - товар); комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера коштами, необхідними для закупівлі товару, комісіонер зобов'язаний здійснити придбання товару в строки та на умовах, передбачених даним договором та додатковими угодами до нього.
Передбачені в момент укладання договорів строки укладення договорів поставки та відвантаження товару (тобто строки виконання Товариством прийнятих на себе зобов'язань) продовжувалися додатковими угодами до 30.12.2016.
Оскільки Товариство до 30.12.2016 не виконало договірних зобов'язань, комітент у 2017 році заявив вимогу про повернення коштів.
У 2017 році Товариство повернуло "Emmsons Grains Limited" валютні кошти в повній сумі, гривневий еквівалент якої на момент повернення склав 25 156 428,76 грн. (стор. 14 Акта). Відповідно, суму 16 277 980,92 грн. (25 156 428,76 грн. - 8 878 447,84 грн.) позивач відобразив у бухгалтерському обліку як курсові різниці.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
В Акті та в Рішеннях відповідач вказав, що позивач порушив пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункт 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України.
З 01.01.2015 у тексті Податкового кодексу України відсутня статті 153, тому суд погодився з позивачем в тому, що цю норму відповідач безпідставно вказав в Акті та в Рішеннях як підставу для відповідних висновків.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
В абзацах першому та другому пункту 44.2 цієї ж статті вказано, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до інформації, що міститься в Акті, обліковою політикою Товариства передбачено застосування норм П(с)БО 21 при відображенні в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою (стор. 11 Акта).
У підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України вказано, що об'єктом оподаткування є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
В Акті не зазначено, які саме норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України порушило Товариство.
Виходячи з інформації, що викладена на стор. 13-14 Акта, позивач не дотримався П(с)БО 21.
Згідно з пунктами 5-8 П(с)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставки готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу.
Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу; немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Згідно з визначеннями, що містяться в пункті П(с)БО 21, монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.
У відповідній частині Акта (підпункт 3.3.1 пункту 3.3 розділу 3) відсутня інформація про те, що операції Товариства з перерахування іноземної валюти у 2017 році не відповідають вимогам законодавства. Отже, відповідач не заперечив тієї обставини, що у 2017 році у позивача виникло зобов'язання з повернення валютних коштів, і належним виконанням цього зобов'язання було перерахування певної суми, тобто здійснення господарської операції, яка потребує розрахунків в іноземній валюті.
На думку суду, відсутність у П(с)БО 21 прямої норми, що регулює можливість зміни немонетарної статті балансу на монетарну, не є підтвердженням того, що позивач порушив правила ведення бухгалтерського обліку. Така зміна є результатом прийнятого рішення про повернення коштів в зв'язку з неможливістю виконання договорів комісії, відповідно, зобов'язання, виконання якого передбачає сплату грошової суми, має обліковуватися тільки за монетарною статтею балансу.
На підставі викладеного, суд встановив, що викладені відповідачем в Акті висновки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не є доведеними, тому прийняті Управлінням Рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБЕР АГРО" (вул. Адміральська, 33-а, кв. 29, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 36142513) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 39394277) задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати прийняте 06.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00065481401.
3. Визнати протиправним і скасувати прийняте 06.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00065491401.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБЕР АГРО" (вул. Адміральська, 33-а, кв. 29, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 36142513)судовий збір у сумі 85 187,53 грн., сплачений платіжним дорученням від 07.08.2018 № 605427.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Дата підписання та оформлення
рішення суддею 09 листопада 2018 року