09 листопада 2018 р. № 1440/2258/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100
про:визнання дій протиправними; визнання протиправним та скасування рішення № 22 від 08.08.2018; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (надалі - відповідач або Управління) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначені позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон № 796); скасування рішення відповідача від 08.08.2018 № 22 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону № 796 (надалі - Рішення); зобов'язання Управління призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону № 796 з 08.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав на те, що рішення Управління про відмову у призначенні пенсії не ґрунтується на нормах Закону № 796.
Управління подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що позивач, в порушення пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), до заяви про призначенні пенсії не додав довідку встановленого зразка за формою № 122, відомості про кількість виїздів у зону відчуження. Крім того, відповідач вказав, що архівні первинні документи по заробітній платі не підтверджують підвищену оплату праці у 1987 році (ар. с. 46-48).
Дослідивши письмові докази, суд
ОСОБА_1 , згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 (ар. с. 13), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2).
Відповідно до викладеного у позовній заяві, ОСОБА_1 08.05.2018 звернувся до відповідача з приводу призначення йому пенсії, на підставі пункту 1 частини першої статті 55 Закону № 796, пенсії за віком на пільгових умовах - зі зменшенням віку на 8 років, оскільки період його роботи у 1987 році у зоні відчуження склав не менше 14 календарних днів.
Управління Рішенням відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували період роботи у зоні відчуження у 1987 році з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (надалі - Рішення, ар. с. 34-37).
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
З 05.01.1987 по 05.02.1987 позивач був відряджений для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується: довідкою виданою Новобузьким автотранспортним підприємством від 01.02.1993 № 74; пропуском на право в'їзду в закриту зону, видану трестом «Київстрой»; випискою з наказу від 25.12.1986 № 200 про відрядження на роботу на Чорнобильську АЕС з 05.01.1987 по 05.02.1987, виданого Новобузьким АТП № 14829; довідкою, що була видана управлінням шляхового будівництва № 4 про відпрацьовану кількість годин в зоні відчуження за період з 05.01.1987 по 04.02.1987 з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; листом Державного агентства з управління зоною відчуження від 05.12.2017 № 02-3859/4 з інформацією про виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.01.1987 по 05.02.1987 у зонах небезпеки № 1, № 2, № 3 (ар. с. 29-33). Ці документи були додані до заяви позивача про призначення пенсії.
Згідно зі статтею 15 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796 або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 55 Закону № 796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Так, для осіб, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 8 років.
Як вказано в абзаці дев'ятому підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, на підтвердження особливого статусу особа до заяви про призначення пенсіє додає посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796, в тому числі і щодо призначення пенсії за статтею 55 цього Закону, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 Закону № 796, є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Суд визнав хибними доводи відповідача про те, що відсутність довідки за формою № 122 або документів, що підтверджують отримання позивачем підвищеної оплати праці у 1987 році, є підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з Порядком № 22-1, довідка за формою № 122 не є єдиним документом, що засвідчує особливий статус особи. На думку суду, додані позивачем до заяви документи у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість його заяви. До компетенції відповідача не входить оцінка законності і обґрунтованості надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З урахуванням викладеного, суд встановив, що відповідач не мав права відмовляти позивачу у призначенні пенсії, тому Рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах задоволенню не підлягає, оскільки діям відповідача суд дав оцінку шляхом визнання протиправним рішення Управління про відмову у призначенні відповідної пенсії.
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 83 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до відповідача 08.05.2018, саме з цієї дати його права підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах на підставі статті 55 Закону № 796.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул.Ювілейна, 84, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, ідентифікаційний код 41249224) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 08.08.2018 № 22 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням дати звернення 08.05.2018.
4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна