09 листопада 2018 р. № 1440/1944/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54052
до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський ,55-е, м. Миколаїв, 54018
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Публічне акціонерне товариство "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", вул. Заводська площа, 1, м. Миколаїв, 54050
про:визнання неправомірними дій; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - відповідач або Управління) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2; зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, починаючи з дати звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії.
Ухвалою від 06.09.2018 суд ухвалив залучити до розгляду справи в якості третьої особи Публічного акціонерного товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (надалі - третя особа).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Управління протиправно відмовило у призначені пенсії на пільгових умовах за списком № 2 та неправомірно не враховано пільговий стаж за період роботи позивача на суднобудівному заводі «Океан» (в подальшому - ВАТ «Суднобудівний завод «Океан», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан», ПАТ «Вадан Ярдс Океан» - надалі Завод) повний робочий день.
У відзиві на позовну заяву (ар. с. 37-41) Управління вказало таке. Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно із статтею 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058) в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (надалі - Закон № 3668) та Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (надалі - Закон № 213). Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058 на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Як зазначив відповідач, відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (надалі - Порядок № 383), під повним робочим розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списком № 2, не менше як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (надалі - Порядок № 637), у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників. Управлінням зазначено, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058, є документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Також Управління у відзиві вказало, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту та документального підтвердження виконання робіт, передбачених Списком № 2, повний робочий день, що повинно бути підтверджено саме у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності відповідних записів у трудовій книжці. Позивач не надав уточнюючої довідки за період роботи на ПАТ «Суднобудівний завод «Океан» яка б підтвердила пільговий характер роботи позивача на підприємстві, тому підстави для зарахування пільгового стажу відсутні. Крім того, відповідно до відзиву, до пільгового стажу роботи позивача період проходження військової служби можливо зарахувати лише період 1 місяць 26 днів.
Ухвалою від 06.09.2018 суд зобов'язав третю особу та ліквідатора надати суду довідку на підтвердження пільгового характеру роботи на підприємстві ОСОБА_1 повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у період з 1977 по 1988 роки, проте витребувані судом документи не були надані.
Позивач подав відповідь на відзив (ар. с.65).
В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Дослідивши письмові докази, суд
Позивач 25.05.2018 звернувся до Управління з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. Разом з заявою позивачем були надані копії документів, що підтверджують факт виконання робіт, які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Управління рішенням від 12.07.2018 № 72/2 (надалі - Рішення, ар. с. 21-23) відмовило позивачу в призначенні пенсії, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи на пільгових умовах. Підставою для відмови у рішенні відповідач вказав, що позивач не підтвердив наданими документами період роботи в ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» повний робочий день.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Аналогічна правова норма зазначена у пункті 2 частини другої статті 114 Закону № 1058.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи - жінкам (абзац перший частини першої статті 26 Закону № 1058).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з записами у трудовій книжці, позивач у період з 02.08.1977 по 24.11.1988 (з перервами на проходження військової служби з 12.11.1977 по 22.10.1980) працював на Суднобудівному заводі «Океан» (ар. с. 11).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 було затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція).
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до пункту 2.8 Інструкції, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Посилання відповідача як на підставу відмови у призначенні пільгової пенсії на те, що ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» не надало уточнюючу довідку, в якій повинно бути зазначено, у яких умовах працював позивач, і чи був він зайнятий роботами, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (надалі - Постанова № 461) не менше 80% робочого часу, не приймається судом до уваги, оскільки ненадання ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» уточнюючої довідки не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції України).
На підставі викладеного, суд встанови, що відповідач мав зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача на Суднобудівному заводі «Океан»:
- з 01.09.1977 по 26.10.1977 - складальником корпусів металевих суден;
- з 17.10.1983 по 24.11.1988 - складальником корпусів металевих суден, газорізальником;
- з 16.09.1991 по 14.10.1991 - складальником корпусів металевих суден.
Зазначена інформація підтверджена записами у трудовій книжці позивача, а відповідні професії вказані у списку № 2. Загальний період - 5 років 4 місяці 3 дні.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби, який зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, період проходження позивачем строкової військової служби з 12.11.1977 по 22.10.1980 (2 роки 11 місяців 9 днів) підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи. Відповідно, загальний пільговий стаж позивача дорівнює 8 років 3 місяці 12 днів (5 років 4 місяці 3 дні + 2 роки 11 місяців 9 днів). Тобто більше половини стажу 12 років 6 місяців, що, з урахуванням віку позивача (14.10.1959), дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У відзиві Управління вказало, що частину першу статті 8 Закону № 2011 необхідно тлумачити таким чином, що період строкової військової служби може бути зараховано до пільгового стажу лише в частині, що не перевищує наявний до призову період роботи за списком № 2. Суд визнав ці доводи хибними, оскільки вказаною нормою встановлено, що період проходження строкової військової служби зараховується до пільгового стажу, незалежно від того, коли особа працювала на шкідливих роботах - до чи після проходження служби. Суть обмеження полягає в тому, що період строкової служби не може перевищувати період праці у шкідливих умовах.
Позивачем було надано всі необхідні документи для призначення йому пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку, включаючи докази проведення атестації робочого місця позивача.
Трудова книжка позивача не містить будь-яких застережень стосовно того, що позивач працював неповний трудовий день, відповідач, всупереч статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, також не надав суду будь-яких доказів на підтвердження цього, тому суд дійшов висновку, що позивач працював на підприємстві повний робочий день.
Відповідач безпідставно не взяв до уваги трудову книжку позивача, де вказані всі періоди його роботи, та жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо неврахування періоду роботи позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки професія позивача відноситься до списків № 2, у трудовій книжці зазначено період роботи, який є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у призначенні пенсії.
З метою захисту прав та інтересів позивач, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувати рішення Управління № 72/2 від 12.07.2018 про відмову у призначені пільгової пенсії.
Позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах задоволенню не підлягає, оскільки діям відповідача суд дав оцінку шляхом визнання протиправним рішення Управління про відмову у призначенні відповідної пенсії.
Згідно з статтею 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 та пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 з 25.05.2018.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54052, РНОКПП НОМЕР_1) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області № 72/2 від 12.07.2018.
3. Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням дати звернення 25.05.2018.
4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54052, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн., сплачений платіжною квитанцією від 08.08.2018 № 70.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна