01 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 524/4834/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Макаренко Я.М.
суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департамента патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.07.2018р., головуючий суддя І інстанції Кривич Ж.О., повне рішення складено 27.07.2018 року по справі № 524/4834/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Погребняка Олексія Анатолійовича треті особи Департамент патрульної поліції Національної поліції України , Державна казначейська служба України
про визнання дій незаконними,
ОСОБА_1 ( надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти №1 батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Погребняка Олексія Анатолійовича ( надалі по тексту відповідач), треті особи: Департамент патрульної поліції, Державна казначейська служба України, в якому, з рахуванням зміни позовних вимог, просив суд:
-визнати незаконними дії інспектора роти №1 УПП в м. Кременчуці Погребняка Олексія Анатолійовича щодо затримання 16 травня 2017 року транспортного засобу OPEL ASTRA НОМЕР_2 із доставленням його на майданчик та складання акту огляду та затримання транспортного засобу;
-стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції судові витрати на користь ОСОБА_1;
- стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду розмірі 883,96 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.07.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними дії інспектора роти №1 батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Погребняка Олексія Анатолійовича щодо затримання 16.05.2017 року транспортного засобу «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2, із доставленням його на майданчик та складання акту огляду та затримання транспортного засобу.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: 39600, АДРЕСА_1) 883 грн 96 коп. у відшкодування понесених ним збитків.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: 39600, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код 40103646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста,3) понесені судові витрати в сумі 640 грн 00 коп.
Третя особа, Департамент патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.07.2018 року та прийняти нову постанову у справі, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 травня 2017 року о 22 годині 40 хвилин по вул. Івана Мазепи, будинок №28 в м. Кременчуці водій ОСОБА_1 керував автомобілем Опель-Астра, д.н.з ВІ 0026 АО з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків. За даним фактом інспектором роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Погребняком О.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а також акт огляду та затримання транспортного засобу (а.с. 9). В акті зазначено, що огляд та тимчасове затримання автомобіля «здійснено у зв'язку з статтею 130 КУпАП». Автомобіль за допомогою евакуатора було переміщено на спеціальний майданчик. 17 травня 2017 року ОСОБА_1 сплатив 720,00 грн. за послуги евакуатора, 144,00 грн. - за зберігання транспортного засобу; його витрати на банківські послуги становили 12,96 грн. та 7,00 грн., а всього витрати склали 883,96 грн. (а.с. 3).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані дії на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що оскаржувані дії вчинено незаконно, виходячи з наступного.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідачем було вчинено дії щодо затримання 16 травня 2017 року транспортного засобу позивача OPEL ASTRA НОМЕР_2 із доставленням його на майданчик та складання акту огляду та затримання транспортного засобу.
Згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16.05.2017 року огляд та тимчасове затримання транспортного засобу було здійснено у зв'язку з порушенням позивачем ст.130 КУпАП на підставі ст. 265-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 265-2 КУпАП (в редакції чинній станом на 16.05.2017 року) у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частиною третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), статтями 122 5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132 1, 206 1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.
Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що доказів того, що розміщений позивачем транспортний засіб суттєво перешкоджав дорожньому руху відповідачем не надано.
З відеозапису, приєднаного до адміністративної справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, долученої до справи № 524/4834/17, колегією суддів встановлено, що відеозапис фіксації адміністративного правопорушення не містить інформації про те, що розміщений позивачем транспортний засіб суттєво перешкоджав дорожньому руху.
Інших доказів в підтвердження того, що транспортний засіб позивача суттєво заважав дорожньому руху відповідачем не надано та таких обставин суду не доведено.
Відповідачем складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Відповідно до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1102 затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках (далі Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.
Пунктом 4 Порядку визначено, що для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.
Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу із зазначенням: дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку; найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора; адреси місця зберігання транспортного засобу; посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Зазначений акт підписують присутні під час його складання особи: особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар у разі їх присутності.
Колегією суддів встановлено, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складено відповідачем у порушенням п. 4 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, оскільки акт складений у відсутність двох свідків, а також він не містить зазначених підстав для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик.
Наявність в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу інформації щодо свідка ОСОБА_3 колегія суддів до уваги не бере, оскільки згідно п.4 наведеного Порядку акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу поліцейський повинен скласти у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, а підписують такий акт присутні під час його складання особи, зокрема, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а згідно акту ОСОБА_3 є водій евакуатору.
Враховуючи, що затримання транспортного засобу у відповідності до приписів ст. 265-2 КУпАП є можливим лише за умови перешкоджання транспортного засобу дорожньому руху, а відповідачем існування таких обставин не доведено, то колегія суддів приходить до висновку, що складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу позивача та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик відповідачем було вчинено протиправно.
Відповідно до п. 12 вище наведеного Порядку, повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складення.
17 травня 2017 року ОСОБА_1 сплатив 720,00 грн за послуги евакуатора, 144,00 грн - за зберігання транспортного засобу, при цьому поніс витрати на банківські послуги 12,96 грн та 7,00 грн, а всього витрати позивача склали 883,96 грн. (а.с. 8).
За змістом ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Враховуючи що, транспортний засіб позивача відповідачем було затримано та евакуйовано протиправно, позивачем надано суду докази в підтвердження понесених ним збитків за транспортування автомобіля евакуатором та за зберігання його на спеціальному майданчику, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 883,96 грн понесених ним збитків.
Відповідно до ч.1. ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідачем у справі виступала службова особа суб'єкта владних повноважень, а саме інспектор роти №1 батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Погребняк Олексій Анатолійович.
При поданні позову ОСОБА_1 було понесено витрати на сплату судового збору у розмірі 640,00 грн, що підтверджується квитанцією №ПН298733 від 04.07.2017 року ( а.с.7).
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, то понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 640,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги третьої особи колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення .
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.07.2018 по справі № 524/4834/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 09.11.2018.