Справа № 815/2270/18
31 жовтня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.,
секретаря судового засідання Чернецької О.А.,
за участю сторін:
представника позивача Дубової О.Т., (за довіреністю),
представника відповідача Бутрик А.О. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Груп ЛТД» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.05.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Груп ЛТД» до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №644047/38573383 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 105 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.11.2017 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 20.11.2017 року та вважати вказану податкову накладну прийнятою і зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано, а саме 14.12.2017 року.
Підстава звернення до суду - позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень порушив його права під час відмови в реєстрації декларації.
Ухвалою від 16.05.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження
01 серпня 2018 року судом ухвалено рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 12.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом було задоволено клопотання Державної фіскальної служби України та залучено до участі у справі, в якості співвідповідача - Головне управління ДФС в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.11.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Груп ЛТД» за результатами фінансово-господарської діяльності було виписано на покупця Спільне підприємство «Вітмарк-Україна» у формі ТОВ податкову накладну №105 на суму з урахуванням ПДВ у розмірі 16 997 грн. 81 коп., яку 14.12.2017 року було направлено до ДФС для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Позивачем була отримана квитанція № 9268281620, якою прийнято та зупинено реєстрацію зазначеної податкової накладної. В надісланій Державною фіскальною службою України квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в якості підстави для зупинення реєстрації відсутнє посилання на конкретний підпункт Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Мінфіну України від 13.06.2017р. №567. Позивачем 03.04.2017 року було подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено та надіслано усі документи на підтвердження реальності здійснення вищенаведеної операції по «зупиненій» податковій накладній, проте рішенням Комісії було відмовлено в реєстрації податкової накладної №105. Позивач вказує на те, що у спірному рішенні про зупинення реєстрації та відмову в реєстрації податкової накладної Державною фіскальною службою України не зазначено, які саме з наданих позивачем до контролюючого органу документів складено з порушенням законодавства, та в чому таке порушення полягає та/або яких документів було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому позивачем до ДФС України надано належним чином оформлені документи, які підтверджували реальність виконання укладених договорів та відповідно до яких комісія мала прийняти рішення щодо реєстрації податкової накладної. Рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної не містить жодної конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення.
16.04.2018 року позивачем було подано скаргу на рішення комісії Державної фіскальної служби України №644047/38573383 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 105. Комісією з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України 02.05.2018 року прийнято рішення про залишення вищевказаної скарги без задоволення, а рішення комісії Державної фіскальної служби України №644047/38573383 від 11.04.2018 року - без змін.
Враховуючи вищевказане, позивач не погоджується із вищевказаним рішенням відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
У судове засідання 31.10.2018 року представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
05.06.2018 року (вх. № 15889/18) від Державної фіскальної служби України та 06.09.2018 року (вх. № 26006/18) Головного управління ДФС в Одеській області до суду надійшли відзиви на адміністративний позов, в якому відповідачі зазначають, що позивачем було направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 5 від 20.11.2017 року, реєстрацію якої було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги за УКТ ЗЕД 45.20 перевищує обсяг придбання та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Як зазначають відповідачі, 03.04.2018 року позивачем направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним. Однак, за рішенням комісії Державної фіскальної служби України №644047/38573383 від 11.04.2018 року позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 105 від 20.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Груп ЛТД» всіх необхідних документів.
Таким чином, відповідачі з позовними вимогами не погоджуються, вважають їх необґрунтованими, наголошуючи на правомірності рішення, прийнятого комісією Державної фіскальної служби України та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судове засідання 31.10.2018 року представник відповідачів прибув, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзивів на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що позивачем 20.11.2017 року на покупця СП «Вітмарк-Україна» у формі ТОВ було виписано податкову накладну №105 на суму у розмірі 16 997,81 грн. (а.с.32-33), яку 14.12.2017 року подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
14.12.2017 року Державною фіскальною службою України надіслано позивачу квитанцію (а.с.19), в якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 45.20. У зв'язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2018 року позивачем на адресу ДФС України було направлено повідомлення № 1 (а.с.18) щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а саме: наряд-замовлення ЧАЗН010349 (а.с.25), платіжне доручення №5503 від 14.09.2017 року (а.с.26), рахунок №25070 від 11.09.2017 року (а.с.27), видаткова накладна № 24702 від 21.09.2018 року (а.с.28), видаткова накладна № ВР-00000025 від 20.11.2017 року (а.с.29), платіжне доручення № 5856 від 06.12.2017 року (а.с.30), рахунок-фактура № Вр-00000024 від 20.11.2017 року (31).
11.04.2018 року комісією Державної фіскальної служби України прийнято Рішення № 644047/38573383 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.11.2017 року № 105, оскільки платником податків не надано копії всіх необхідних документів, а саме Договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них (а.с.16-17).
16.04.2018 року позивачем було подано скаргу на рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної (а.с.21) та надано пояснення про підтвердження реальності здійснення операції (а.с.23-24), за результатами розгляду, комісією з питань розгляду скарг ДФС України, прийнято рішення № 1414/38573383/2 від 02.05.2018 року про залишення скарги без задоволення а рішення комісії ДФС без змін (а.с.22).
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797- VIII до Податкового кодексу України внесено ряд суттєвих змін, та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
У зв'язку з чим ст. 201 Податкового кодексу України доповнено п. 201.16 наступного змісту: «реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу».
Відповідно до п.74.2 ст.72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246 (зі змінами та доповненнями) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень п. 201.16.1. ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245-VIII пункт 200.16 статті 200 Податкового кодексу України був викладений у новій редакції, та з 1 січня 2018 року передбачає, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На час винесення оскаржуваного Позивачем рішення ГУ ДФС в Одеській області процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову у реєстрації регламентована:
Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі за текстом - Постанова № 117);
Наказом Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 137 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зі змінами та доповненнями).
У відповідності до вимог п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 14 даного Порядку встановлено, що Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п. 19 Порядку).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п. 21 Порядку).
Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні Комісії ДФС України було чітко зазначено саме які документи не було надано підприємством ТОВ «Фортуна Груп ЛТД» разом із повідомленням, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них.
Крім того, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу Міністерства фінансів України №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
У судовому засіданні 31.10.2018 року представник позивача не заперечував щодо не надання відповідачу договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них.
З огляду на не надання ТОВ «Фортуна Груп ЛТД» разом із повідомленням від 03.04.2018 року всіх необхідних документів, суд дійшов висновку, що ДФС України було правомірно винесено рішення № 644047/38573383 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 105 від 20.11.2017 року, виписаної на адресу контрагента-покупця Спільне підприємство «Вітмарк- Україна» в формі ТОВ із обсягом постачання на суму 16997,81 грн. (в т.ч. ПДВ у розмірі 2832,97 грн.).
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що на виконання вимог п. 201.16.1.- 201.16.2. ст.201 ПК України позивачем не були надані необхідні документи, якими підтверджується реальність здійснення операцій по податковій накладній від 20.11.2017 року № 5.
З урахуванням вищезазначеного, суд критично оцінює доводи позивача, що надані документи на підтвердження господарської операції є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної №644047/38573383 від 11.04.2018 року є правомірним та не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві є не обґрунтованими, а відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Груп ЛТД» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України №644047/38573383 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 105 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.11.2017 року та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 20.11.2017 року та вважати вказану податкову накладну прийнятою і зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано, а саме 14.12.2017 року- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане суддею 09.11.2018 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНА ГРУП ЛТД" (вул. Грецька 50, оф.4,м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ - 38573383)
Відповідачі: Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м.Київ,04053, код ЄДРПОУ - 39292197);
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса,Одеська область,65044, код ЄДРПОУ - 39398646).
Суддя Корой С.М.
.