Ухвала від 06.11.2018 по справі 504/3311/17

Справа № 504/3311/17

УХВАЛА

06 листопада 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунька О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 27 грудня 2013 року № 723-УІ, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивач звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із вищезазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.09.2017 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.06.2018 року вищезазначену справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

07.08.2018 року вищезазначена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2018 року, судову справу за № 504/3311/17 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О. від 08.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04 вересня 2018 року о 11:00 годині.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року продовжено підготовче провадження по справі до 01 листопада 2018 року.

10 жовтня 2018 року від відповідача через канцелярію суду надійшло письмове клопотання (вхід. № 504/3311/17) про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважності причин пропуску строку звернення до суду у позовній заяві, встановленого чинним законодавством відповідно до ст.ст. 122, 123 КАС України.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху після відкриття провадженні у справі та надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання повного тексту ухвали.

Згідно зазначеної ухвали суду позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду від 30.10.2018 року, позивачем 05.11.2018 року через канцелярію суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована тим, що 28, 29, 30, 31 серпня 2017 року засобами масової інформації прокотилася хвиля повідомлень про масштабний зсув ґрунту в селі Фонтанка Лиманського району Одеської області. Факт оприлюднення інформації доводиться відеодоказами новинних сюжетів телеканалів загальнодержавного мовлення, в тому числі і телеканалу « 1+1». Подія масштабного зсуву ґрунту на прибережній захисній смузі Чорного моря у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області 28-29 серпня 2017 року набула суспільного розголосу, та стала загальновідомою. Відтак, позивач зазначає, що 28-29 серпня 2017 року є датою події (масштабний зсув ґрунту), із настанням якої позивач повинен був дізнатися про порушення його прав, гарантованих ст.ст. 3,7,13,50 Конституції України Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши доводи, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду та в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає заяву позивача обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 118, ч. 1 ст. 119, ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ст.99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення (26.09.2017 року) до суду з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення (26.09.2017 року) до суду з позовом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України (у чинній редакції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 вересня 2017 року звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 27 грудня 2013 року № 723-УІ.

Як зазначає позивач, про порушення своїх прав, гарантованих ст.ст. 3,7,13,50 Конституції України внаслідок прийняття рішення відносно прибережної захисної смуги Чорного моря на території с. Фонтанка Лиманського району Одеської області позивач ОСОБА_1 дізнався із настанням події масштабного зсуву ґрунту на узбережжі Чорного моря у селі Фонтанка, яка мала місце 28-29 серпня 2017 року. Так, 28, 29, 30, 31 серпня 2017 року засобами масової інформації прокотилася хвиля повідомлень про масштабний зсув ґрунту в селі Фонтанка Лиманського району Одеської області. Факт оприлюднення інформації доводиться відеодоказами новинних сюжетів телеканалів загальнодержавного мовлення, в тому числі і телеканалу « 1+1».

Подія масштабного зсуву ґрунту на прибережній захисній смузі Чорного моря у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області 28-29 серпня 2017 року набула суспільного розголосу, та стала загальновідомою.

Відтак, 28-29 серпня 2017 року, як вказує позивач, є датою події (масштабний зсув ґрунту), із настанням якої позивач повинен був дізнатися про порушення його прав, гарантованих ст.ст. 3,7,13,50 Конституції України Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області.

При цьому, з'ясовуючи причини , що обумовили настання події зсуву ґрунту 28-29 серпня 2017 року, позивач дізнався про наявність рішення Фонтанської сільської ради №732-УІ від 27 грудня 2013 року «Про здійснення заходів відносно прибережної захисної смуги Чорного моря на території с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області», прийняття якого було підтверджено відповіддю на інформаційний запит від 22 вересня 2017 року.

Надання відповіді 22 вересня 2017 року на інформаційний запит відповідачем доводить його обізнаність стосовно обставин отримання інформації про оскаржуване рішення позивачем як таких, що об'єктивно підтверджують поважність пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду.

Позивач зауважує, що доказів оприлюднення змісту прийнятого рішення Фонтанської сільської ради №732-VI від 27 грудня 2013 року «Про здійснення заходів відносно прибережної захисної смуги Чорного моря на території с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області» у 2013 році, та в подальшому, відповідач не надав. Відтак джерелом такого оприлюднення за ініціативою та відносно лише позивача, стала вказана відповідь на поданий інформаційний запит. Відповідь відповідача від 22 вересня 2017 року на інформаційний запит позивача є доказом дати його поінформованості про прийняте оскаржуване рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з поважних причин.

Крім того, з огляду на зазначені обставини суд вважає необхідним зазначити, що Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини також акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Зокрема, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні по справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В рішенні від 27.06.2000 р. у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи осіб, які брали участь у підготовчому судовому засіданні та наявні в матеріалах справи докази, суд вбачає поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та не вбачає підстав для залишення цього позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 27 грудня 2013 року № 723-УІ, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 09 листопада 2018 року.

Суддя С.О. Стефанов

Попередній документ
77749730
Наступний документ
77749732
Інформація про рішення:
№ рішення: 77749731
№ справи: 504/3311/17
Дата рішення: 06.11.2018
Дата публікації: 13.11.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.11.2018)
Дата надходження: 07.08.2018
Предмет позову: про визнання незаконним та скасування рішення від 27 грудня 2013 року №723-VI