Справа № 815/2334/18
30 жовтня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, начальник управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Пархоменко Юрій Володимирович, начальник юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Селецький Олександр Валерійович про встановлення протиправної бездіяльності, зобов'язання провести перевірку, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду та вчинити дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, начальник управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 , начальник юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Селецький Олександр Валерійович, в якому позивач просить суд:
1. Встановити рішенням суду протиправну бездіяльність Пенсійного фонду України щодо відсутності контролю за виконанням Головним управлінням ПФУ в Одеській області судового рішення по справі № 522/22925/16-а, яке набуло законної сили 20 червня 2017 року;
2. Зобов'язати Пенсійний фонд України провести службову перевірку дій посадових осіб ГУ ПФУ щодо причини невиконання ними судового рішення, а саме: начальника юридичного управління ГУ ПФУ Селецького О.В. та начальника Управління пенсійного забезпечення Пархоменко Ю.В. і, за результатом перевірки, до осіб винних у порушенні норм чинного законодавства, застосувати засоби дисциплінарного впливу.
3. Стягнути з Пенсійного фонду України - органу центральної влади завдану ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25 тисяч гривень.
4. Зобов'язати Пенсійний фонд України принести ОСОБА_1 офіційне вибачення за нанесення моральної шкоди шляхом направлення листа на його адресу.
Ухвалою суду від 21 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.ст.160,161 КАС України. Позивачу був наданий 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 29 травня 2018 року ОСОБА_1 продовжено строк усунення недоліків позовної заяви. Позивачу був наданий 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою від 12 червня 2018 року судом відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 у частині вимог щодо встановлення в судовому засіданні завданої ОСОБА_1 (у зв'язку з бездіяльністю Пенсійного фонду України) моральної шкоди у розмірі 25 тисяч гривень, прийнято до розгляду позовну заяву (вх. №16224/18) ОСОБА_1 в іншій частині позовних вимог. Відкрито провадження у адміністративній справі та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області; начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Пархоменко Юрія Володимировича; начальника юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Селецького Олександра Валерійовича та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
Посилаючись на судове рішення по справі № 522/22925/16-а, яке набуло законної сили у червні 2017 р. (постанова Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р.) позивач вказує, що вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що визначення пенсії повинне бути здійснене з урахуванням 90 % від суми грошового забезпечення, а тому дії посадових осіб головного управління ПФУ щодо здійснення розрахунку основного розміру пенсії у розмірі 80 % від суми грошового забезпечення є протиправними. Зазначає, що оскільки пенсія позивачу була призначена ще у 2002 році (за умови, що максимальний розмір пенсії за вислугу років становить 90 % відповідних сум грошового забезпечення), законом за позивачем залишене право (при черговому перерахунку) отримувати пенсію, основний розмір якої повинен бути розрахований саме як 90 % від суми грошового забезпечення. Вказує, що Головне управління ПФУ не виконало рішення суду і продовжувало розраховувати пенсію позивача з урахуванням 80% (замість 90 %) від суми грошового забезпечення. Головне управління ПФУ листом №2616/03 від 15 лютого 2018 р. до Відділу примусового виконання рішень надало неправдиву інформацію щодо нібито зробленого перерахунку пенсії. Зазначає, що перерахунок пенсії позивача з 01 травня 2016 р., який виконано 05 січня 2018 р., по своєму змісту не відрізняється від перерахунку з 01 квітня 2017 р. який виконано 10.03.2017 р. на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси по іншій справі (№ 815/1024/16), яка також завершилась не на користь ГУ ПФУ. Зазначає, що 10 жовтня 2017 р. на повторному особистому прийомі начальника ГУ ПФУ, спочатку усно, а пізніше письмово (листом № 1730/А-11 від 09.11. 2017 р.) позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з таким поясненням: «... а виконання рішення суду по справі №522/22925/16-а, призведе до зменшення розміру пенсії». Посилаючись на Постанову КМУ № 280 від 23 липня 2014 р., якою затверджено Положення про Пенсійний фонд України, та на ЗУ «Про звернення громадян», та Указ Президента України № 109 від 07 лютого 2008 року вказує, що аналізуючи дії фахівців Пенсійного фонду України щодо розгляду звернення позивача, посадові особи ПФУ не дотримались норм вищевказаних актів. Зазначає, що ніякого нового перерахунку пенсії 05 січня 2018 p., не відбулося а вбачається, що основний розмір пенсії продовжує розраховуватись як 80% від суми грошового забезпечення (5451,60 = 0,8*6814,50). Розрахунок основного розміру пенсії позивача від 05 січня 2018 р. нічим не відрізняється від аналогічного розрахунку основного розміру моєї пенсії, який було виконано 10 березня 2017 р. Вказує, що на час проведення перерахунку (10 жовтня 2017 р.) з головного управління ПФУ, на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі № 815/1024/16 Одеський обласний військовий комісаріат відкликав (листом № 3386 від 16.05.2017 р.) з ГУ ПФУ три "уточнюючих" довідки, зокрема довідку № 21158 з зазначеним у ній посадовим окладом 1843 грн. та повернув (листом № 3772 від 31.05.2017 р.) до ГУ ПФУ довідку №20705 від 12.06.2012 р. із зазначеними у ній посадовим окладом 2070 грн. і сумою грошового забезпечення 6814,50 грн. Тобто, будь які перерахунки пенсії позивача могли проводитись тільки на підставі документів, що находяться у головному управлінні ПФУ, а не ґрунтуватись на довідках, які вже відкликані ООВК за рішенням суду. Зазначає, що офіційна позиція ПФУ з питання проведення перерахунку пенсії позивача (за рішенням суду) по справі № 522/22925/16-а - є помилковою. Рішення суду залишилось невиконаним, а скарга позивача не перевіряється. Вказує, що протиправними діями посадових осіб головного управління ПФУ позивачу була заподіяна значна матеріальна шкода через протиправний розрахунок основного розміру пенсії з урахуванням 80 % (а не 90%) від суми грошового забезпечення. Починаючи з 01 жовтня 2012 року по 01 травня 2018 року (66 місяців) з вини ПФУ позивач недоотримав майже 45 тисяч грн. пенсії. Окрім значних прямих збитків вказує, що була заподіяна і моральна шкода. Зазначає, що позивач сильно захворів і був змушений двічі лікуватись у шпиталі. Отримав інвалідність. Завдана позивачу шкода складається з таких складових частин: прямі збитки через зменшення розміру пенсії; прямі збитки через незаплановану покупку ліків; моральна шкода.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
25 червня 2018 року до суду від ОСОБА_2 за вх.№ЕП/3594/18 надійшли пояснення, у яких зазначає, що постановою Приморського районного суду м, Одеси від 09.03.2017 по справі №522/22925/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, яка підлягала негайному виконанню в межах стягнення суми за один місяць: визнано дії посадових осіб головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не встановлення основного розміру пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.04.2012 року протиправними, дії посадових осіб головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 01.04.2012 року визнано протиправними, зобов'язано головне управління провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини. Вказує, що на виконання зазначеної постанови суду на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату від 01.04.2013 №21158 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.04.2012, сума якого становить 6099,45 грн., ОСОБА_1 було проведено перерахунок максимального розміру підвищення, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розміри пенсій, обчислених з урахуванням підвищень, передбачених Постановою № 355, не могли перевищувати розміри пенсій, обчислених виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року. В результаті перерахунку для встановлення максимального розміру підвищення розмір пенсії визначено в сумі 5489,51 грн. (90% від 6099,45 грн.), відповідно сума підвищення становить 37,91 грн., яка визначається як різниця між пенсією, обчисленою з урахуванням Постанови №355 та пенсією, яка була призначена до 01.07.2012 (5489,51 грн. мінус 5451,60 грн. - основний розмір пенсії). Відповідно сума пенсії, визначена з урахуванням максимального підвищення, становить 5489,51 грн. (5461,60 грн. плюс 37,91 грн.). Отже, перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено в індивідуальному порядку в межах покладених судом зобов'язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним пенсійним законодавством.
25 червня 2018 року до суду від ОСОБА_3 за вх.№ЕП/3593/18 надійшли пояснення, у яких зазначає, що представництво головного управління Пенсійного фонду України в Одеській в судових інстанціях здійснюється працівниками юридичного управління за дорученням начальника головного управління, яке надається відповідно до повноважень, визначених Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 22015 року за №40/26485. Вказує, що 30.01.2017 року на адресу Головного управління надійшла ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 по справі №522/22925/16-а про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 разом із копією адміністративного позову. За наслідками розгляду вищевказаного адміністративного позову, головним спеціалістом - юрисконсультом відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах ОСОБА_4 було підготовлено заперечення на адміністративний позов, в якому було викладено обставини проти задоволення адміністративного позову АндруховаЛ.О. Проте, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09,03.2017 по справі № 522/22925/16-а, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії посадових осіб головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не встановлення основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2012 року протиправними, також визнати дії посадових осіб головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 01.04.2012 року протиправними та зобов'язано головне управління провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини. У зв'язку з набранням законної сили вищевказаних рішень суду, вони були передані до управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для виконання в межах зобов'язань, покладених судом. Постанову Приморського районного суду м, Одеси від 09.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 по справі № 522/22925/16-а було оскаржено до суду касаційної інстанції. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 по справі № 522/22925/16-а (К/800/26843/17) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою головного управління на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06,2017 по справі № 522/22925/16-а.
25 червня 2018 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вх.№17981/18 надійшли пояснення, у яких зазначено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 по справі № 522/22925/16-а, яка підлягала негайному виконання в межах стягнення суми за один місяць, дії посадових осіб головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не встановлення основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2012 року, а також щодо розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 01.04.2012 року визнано протиправними, зобов'язано головне управління провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини. У зв'язку з неточним викладенням резолютивної частини та з метою виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 по справі № 522/22925/16-а в межах стягнення суми за один місяць, головне управління звернулось до суду із заявою про роз'яснення вищевказаного рішення суду щодо таких питань як: відповідно до якого необхідно провести перерахунок пенсії; які складові грошового забезпечення (тобто про яку саме довідку про розмір грошового забезпечення йде мова) необхідно врахувати при проведенні перерахунку; який відсоток розміру грошового забезпечення необхідно застосувати при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Поряд з цим, головним управлінням було подано апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 по справі №522/22925/16-а, за результатами розгляду якої Одеським апеляційним адміністративним судом 07.06.2017 винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу головного управління залишено без задоволення, а постанову від 09.03.2017 - без змін. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 по справі № 522/22925/16-а та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 було оскаржено до суду касаційної інстанції. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 по справі № 522/22925/16-а (К/800/26843/17) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою головного управління на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 по справі № 522/22925/16-а. Зазначає, що Приморським районним судом ухвалою від 16.08.2017 по справі № 522/22925/16-а відмовлено в її задоволенні. З таким висновком погодився й Одеський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 14.11.2017. Крім цього, ухвалою Верховного суду від 24.01.2018 по справі № 522/22925/16-а (К/9901/1378/17) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою головного управління на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 522/22925/16-а. Вказує, що оскільки судом не було надано роз'яснень щодо виконання рішення суду, головним управлінням на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату від 01.04.2013 № 21158 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.04.2012, сума якого становить 6099,45 грн., ОСОБА_1 було проведено перерахунок максимального розміру підвищення, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355 “Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Розміри пенсій, обчислених з урахуванням підвищень, передбачених Постановою № 355, не могли перевищувати розміри пенсій, обчислених виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року. У результаті перерахунку для встановлення максимального розміру підвищення розмір пенсії визначено в сумі 5489,51 грн (90% від 6099,45 грн.), відповідно сума підвищення становить 37,91 грн., яка визначається як різниця між пенсією, обчисленою з урахуванням Постанови № 355 та пенсією, яка була призначена до 01.07.2012 (5489,51 грн. мінус 5451,60 грн. - основний розмір пенсії). Таким чином, сума пенсії визначена з урахуванням максимального підвищення, становить 5489,51 грн. (5461,60 грн. плюс 37,91 грн.). Станом на травень 2016 року ОСОБА_5 згідно з вищезазначеним Порядком виплачувалась зафіксована індексація в розмірі 184,11 грн. Оскільки розмір підвищення пенсії, обчислений згідно з рішенням суду, не перевищує суму індексації, вона розрахована як різниця між сумою зафіксованої індексації і розміром підвищення пенсії. Тому розмір зафіксованої індексації, яка виплачувалась до перерахунку в сумі 184,11 грн., зменшено на суму підвищення 37,91 грн. Враховуючи викладене, розмір пенсійної виплати залишився незмінним. Зазначає, що перерахунок пенсії ОСОБА_5 головним управлінням проведено в індивідуальному порядку в межах можливостей програмного забезпечення підсистеми “Призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян” та покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним пенсійним законодавством. У зв'язку з неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 про неправомірні дії головного управління, після перевірки Пенсійним фондом України правомірності проведеного перерахунку, головному управлінню було доручено провести перерахунок пенсії в індивідуальному порядку, який здійснено 05.01.2018. Вказує, що обчислення пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення, сума якого становить 6814,50 грн., здійснюється з 01.04.2013 на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 815/1024/16. Зазначене питання не було предметом спору по справі № 522/22925/16-а.
09 липня 2018 року за вх.№19508/18 та 20 серпня 2018 року за вх.№24266/18 до суду від відповідача надійшли одинакові за змістом відзиви на позов, в яких відповідач, посилаючись на статтю 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статтю 19 Конституції України, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Рекомендації № Я (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, статті 64-77 Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу» зазначає, що обрання форм та способів здійснення контролю, визначення необхідності вжиття таких заходів здійснюється за окремими рішеннями Пенсійного фонду України з урахуванням конкретних обставин, які він реалізує самостійно. Вказує, що позивач неодноразово звертався до Пенсійного фонду України з питань, щодо його пенсійного забезпечення та щодо виконання головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області судового рішення у справі №522/22925/16-а. Всі звернення позивача були об'єктивно та своєчасно розглянуті Пенсійним фондом України у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» (відповіді від 27.12.2017 № 19218/А-11 (№ 21002/А-11, № 24262/А-11); від 20.02.2018 № 1497/А-11 (№ 2292/А-11, № 2837/А-11); від 04.04.2018 № 5666/А-11 (№ 6868/А- 100); від 11.04.2018 № 7941/А-11; від 17.04.2018 № 8533/А-4. Вищенаведені листи Пенсійного фонду України є відповідями на звернення позивача та носять інформаційно-роз'яснювальний характер. Пенсійним фондом України дотримані вимоги законодавства України про звернення громадян. Тому, твердження позивача щодо ненадання обґрунтованої відповіді на його звернення є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Вимоги позивача ґрунтуються на його незгоді зі змістом наданих відповідей і полягають у намаганні одержати від Пенсійного фонду України відповідь конкретного змісту, яка його задовольнить. Фактів порушень Закону України «Про звернення громадян» не наведено. Зазначає, що Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 у справі №522/22925/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 28.05.2016. Пенсійним фондом України листом від 27.12.2017 №19218/А-11 (№21002/А-11, №24262/А-11) повідомлено головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність термінового проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 522/22925/16-а. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 05.01.2018 на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 у справі №522/22925/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 проведено перерахунок пенсії позивачу, про що неодноразово було повідомлено позивача. Вказує, що оскільки позивач не згоден зі станом виконання судового рішення, він має право скористатися спеціально визначеним механізмом оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що позивач не підтвердив доказами її наявність; протиправності діяння її заподіювача - відповідач діяв в межах своєї компетенції та відповідно до чинного законодавства; наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями її заподіювача - неможливо встановити без виявлення шкоди і доведення протиправності діяння відповідача. За умови даного делікту, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди органом державної влади, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. Звернувшись до суду з відповідною вимогою, позивач повинен зазначити: в чому полягає завдана йому моральна шкода та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, зазначивши, докази, якими це підтверджується. Розрахунки і оцінка позивача його душевних страждань є теоретичними, не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження такої шкоди.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
11.07.2018 року до суду від позивача за вх.№19830/18 надійшла відповідь на відзив від 02.07.2018 року, у якій зазначає, що представник ПФУ не надала у відзиві жодного пояснення по жодному факту. Також, 23.08.2018 року до суду від позивача надійшла за вх.№24651/18 відповідь на відзив відповідача від 13.08.2018 року, у якій вказує, що у Пенсійному фонді не звернули уваги, що перерахунок пенсії від 05 січня 2018 р. було зроблено на підставі довідки № 21158 від 01.04.2013 р., яка була (за рішенням суду) відкликана з головного управління ПФУ ще у травні 2017 року. Зазначає, що в поясненнях по справі свідомо надана неправильна процедура визначення максимального підвищення. Максимальний розмір підвищення розміру пенсії - це різниця між основним розміром пенсії станом на 01 квітня 2012 р. та основним розміром пенсії станом на 01 січня 2008 року. Головне управління ПФУ виконало рішення суду по справі № 815/1024/16 у повному обсязі. В той же час, рішення суду по справі № 522/22925/16-а від 09.03.2017 - досі не виконано.
30 липня 2018 року ухвалою суду визначено розгляд справи за даним позовом проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та роз'яснено, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
25 вересня 2018 року ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 задоволено та витребувано у Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України інформацію Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 року по справі №522/22925/15-а, залишеної без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року, про що зазначено у листі Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України №1497/А-18, 2292/А-18, 2937/А-18 від 20.08.2018 року. Продовжено строк підготовчого провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 17.10.2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи колегією суддів відмовлено.
17 жовтня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач та треті особи у судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Згідно протоколу ЮО-108079 від 01.01.2007 року Головним управлінням Пенсійного фону України в Одеській області призначено пенсію ОСОБА_1 за вислугу років 44 роки у розмірі 90% грошового забезпечення з 27.06.2002 року (а.с.135).
Згідно матеріалів пенсійної справи, позивачу неодноразово здійснювався перерахунок пенсії починаючи з 2008 року.
Постановою Приморського районного суду м.Одеса від 09 березня 2017 року по справі №522/22925/16-а (а.с.24-25), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року (а.с.26-27) позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не встановлення основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2012 року протиправними, в визнано дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 01.04.2012 року протиправними та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини.
Суд зазначає, що належні докази виконання вищевказаної постанови у матеріалах справи відсутні.
ОСОБА_1 подавались до Пенсійного фонду України звернення та скарги (а.с.47-48, 50, 51), відповіді на які позивачу були направлені листами №№ 19218/А-11, 21002/А-11, 24262/А-11 від 27.12.2017 року (а.с.38), 1497/А-11, 2292/А-11, 2837/А-11 від 20.02.2018 року (а.с.45), №№5666/А-11, 6868/А-100 (а.с.49), №7941/А-11 (а.с.52), №8533/А-11 (а.с.53) та звернення до Головного управління Пенсійного фонду України (а.с.35), відповіді на які позивачу були направлені листами №№1730/А-11 від 09.11.2017 року (а.с.36-37), 517/03 від 10.01.2018 року (а.с.40).
Не погоджуючись зі змістом відповідей, наданих відповідачем у вищевказаних листах, вважаючи, що Пенсійний фонд України протиправно не здійснює дій щодо контрою Головного управління Пенсійного фонду України за виконанням постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 року по справі №522/22925/15-а, залишеної без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Щодо вимог позивача встановити рішенням суду протиправну бездіяльність Пенсійного фонду України щодо відсутності контролю за виконанням Головним управлінням ПФУ в Одеській області судового рішення по справі № 522/22925/16-а, яке набуло законної сили 20 червня 2017 року та зобов'язати Пенсійний фонд України провести службову перевірку дій посадових осіб ГУ ПФУ щодо причини невиконання ними судового рішення, а саме начальника юридичного управління ГУ ПФУ Селецького О.В. та начальника управління пенсійного забезпечення Пархоменко Ю.В. і, за результатом перевірки, до осіб винних у порушенні норм чинного законодавства застосувати засоби дисциплінарного впливу, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі - Положення).
Так, згідно п.1 вказаного Положення Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення).
Пункт 3 Положення визначає, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Пунктами 4 та 6 Положення визначено відповідно обсяг обов'язків та прав Пенсійного фонду України, а пунктом 5 визначено, що з метою організації своєї діяльності Пенсійний фонд України: 1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх виконанням в апараті Пенсійного фонду України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління; 2) здійснює добір кадрів в апарат Пенсійного фонду України та на керівні посади в його територіальні органи, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців апарату Пенсійного фонду України; 3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Пенсійного фонду України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; 4) організовує ведення діловодства та архіву відповідно до встановлених правил; 5) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.
Таким чином, Положенням про Пенсійний фонд України не зазначено таке його право чи обов'язок щодо здійснення контролю за виконанням його територіальними органами рішень судових органів.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Натомість, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства визначено порядок встановлення судом судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Також до повноважень Пенсійного фонду України не належить призначання проведення службових перевірок посадових осіб його територіальних органів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 10 Положення визначено, що керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснює правління Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники входять до складу правління Пенсійного фонду України за посадою.
Підпунктами 6-1 та 6-2 абзацу 2 пункту 11 Положення визначено, що голова правління Пенсійного фонду України: присвоює ранги державним службовцям апарату Пенсійного фонду України, вирішує в установленому порядку питання щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Пенсійного фонду України, вирішує в установленому порядку питання щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Законом України «Про державну службу» (далі - Закон) визначено порядок притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
Так, згідно ч.1 ст.63 Закону керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
Згідно п.3 ч.1 ст.2 Закону керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.
Таким чином, голова правління Пенсійного фонду України як керівник державної служби має повноваження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності лише працівників апарату Пенсійного фонду України.
В свою чергу згідно п.10 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, начальник головного управління Фонду: призначає на посади та звільняє з посад начальників самостійних структурних підрозділів головного управління Фонду, інших державних службовців та працівників головного управління Фонду, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (пп.6); вносить Голові правління Фонду пропозиції про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, начальникам та заступникам начальників управлінь Фонду, а також щодо їх заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності (пп.8).
Таким чином, враховуючи викладене суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні позовних вимог про встановлення рішенням суду протиправну бездіяльність Пенсійного фонду України щодо відсутності контролю за виконанням Головним управлінням ПФУ в Одеській області судового рішення по справі № 522/22925/16-а, яке набуло законної сили 20 червня 2017 року та зобов'язання Пенсійного фонду України провести службову перевірку дій посадових осіб ГУ ПФУ щодо причини невиконання ними судового рішення, а саме начальника юридичного управління ГУ ПФУ Селецького О.В. та начальника управління пенсійного забезпечення Пархоменко Ю.В. і, за результатом перевірки, до осіб винних у порушенні норм чинного законодавства застосувати засоби дисциплінарного впливу.
В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про стягнення з Пенсійного фонду України завданої ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25 тисяч гривень та зобов'язання Пенсійного фонду України принести ОСОБА_1 офіційне вибачення за нанесення моральної шкоди шляхом направлення листа на його адресу, суд виходить з наступного.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до п.6 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Оскільки вимоги позивача про стягнення з Пенсійного фонду України завданої ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25 тисяч гривень та зобов'язання Пенсійного фонду України принести ОСОБА_1 офіційне вибачення за нанесення моральної шкоди шляхом направлення листа на його адресу є похідними вимогами від вимоги про встановлення протиправної бездіяльності Пенсійного фонду України щодо відсутності контролю за виконанням Головним управлінням ПФУ в Одеській області судового рішення по справі № 522/22925/16-а, яке набрало законної сили 20 червня 2017 року, вони також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про: встановлення протиправної бездіяльності Пенсійного фонду України щодо відсутності контролю за виконанням Головним управлінням ПФУ в Одеській області судового рішення по справі № 522/22925/16-а, яке набрало законної сили 20 червня 2017 року; зобов'язання Пенсійного фонду України провести службову перевірку дій посадових осіб ГУ ПФУ щодо причини невиконання ними судового рішення, а саме начальника юридичного управління ГУ ПФУ Селецького О.В. та начальника управління пенсійного забезпечення ОСОБА_2 і, за результатом перевірки, до осіб винних у порушенні норм чинного законодавства застосувати засоби дисциплінарного впливу; стягнення з Пенсійного фонду України завдану ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25 тисяч гривень; зобов'язання Пенсійного фонду України принести ОСОБА_1 офіційне вибачення за нанесення моральної шкоди шляхом направлення листа на його адресу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідач - Пенсійний фонд України (вул.Бастіонна, буд.9. м.Київ, 01014, код ЄДРПОУ 00035323).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107);
- начальник управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107);
- начальник юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Селецький Олександр Валерійович (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107).
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2018 року.
Суддя Вовченко O.A.
.