Справа № 308/11084/16-к
09 листопада 2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070170000158 від 30.01.2015 р.про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення :
прокурора - ОСОБА_4
представника потерпілого - ОСОБА_5
сторона захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6
законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7
30.01.2015 р. близько 05 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в АДРЕСА_2 , а саме на території Чертезької спеціальної ЗОШ 1-2 ступенів, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном проник через незачинене вікно всередину будівлі школи, звідки із кабінету учительської викрав ноутбук марки «Samsung» RV 513, залишкова вартість якого згідно висновку експерта № 23/35 від 02.03.2015 р., станом цін на 29.01.2015 р. може становити 3631,00 грн., чим спричинив Чертезькій спеціальній ЗОШ 1-2 ступенів матеріальної шкоди на суму 3631,00 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_3 з метою приховання слідів вчинення ним крадіжки, шляхом підпалу паперової документації школи запальничкою, що знайшов на столі кабінету, а також гардин вікна, вчинив дії спрямовані на знищення чи пошкодження чужого майна шляхом підпалу кабінету учительської Чертезької спеціальної ЗОШ 1-2 ступенів.
Згідно довідки про вартість завданих збитків школі-інтернат під час пожежі 30.01.2015 р. № 201 від 19.02.2015 р. - збитки становлять 21454,75 грн.
Таким чином, своїми умисними діями , які виразилися у таємному викраденні чужого майна ( крадіжка) поєднане з проникненням у приміщення, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, а умисними діями , які виразилися у спрямованості дій на знищення чи пошкодженн я чужого майна шляхом підпалу ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 194 КК України.
Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
Під час здійснення головуючим процессуальних дій по визначенню обсягу та порядку дослідження доказів , обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнає повністю.
Разом з тим, під час допиту обвинуваченого в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав частково, у зв'язку із чим , з врахуванням доводів сторін кримінального провадження було змінено обсяг дослідження доказів .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав частково. По суті фактичних обставин справи пояснив, що точної дати не пам'ятає за спливом часу, взимку після нового року, в нічний час доби, він пішов пішки до АЗС в с. Середнє де придбав кілька пляшок пива , воду та йдучи по дорозі розпивав алкогольні напої. Пішов по трасі в с. Ляхівці та підійшовши до школи побачив двох осіб, що перебували на території школи та вирішив слідувати за ними, щоб подивитись куди вони підуть. Потім побачив , як вони залізли у вікно, яке було напіввідчинене. Через деякий час помітив, як вони поклали щось на підвіконник. Він забрав з підвіконника ноутбук і побіг, та згодом почувши крик побачив дим. Повідомив працівників харчоблока про загоряння учбового закладу і пішов.
Не зважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого в судовому засіданні, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що особисто не була очевидцем подій , що відбувалися 30.01.2015 р. Вказала, що ноутбук марки «Samsung» знаходився на робочому столі кабінету учительської Чертезької спеціальної ЗОШ 1-2 ступенів.
Як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень прокурор в судовому засіданні зазначає показання свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Так, в судовому засіданні був допитаний свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_9 , яка суду надала показання про те, що вона працює кухарем Чертезької спеціальної школи-інтернат і о 05 -00 год. вранці вона вже перебуває на роботі. Так, в останні дні січня місяця, точної дати не памятає, з 05-00 год. ранку 2015 року, вона перебувала на роботі, на кухні, двері у приміщення кухні відчинились і зявився обвинувачений ОСОБА_11 , який сказав “ викликайте пожарку, школа горить”. Після чого вона подивилась у вікно і побачила полум'я у приміщенні учбового закладу , після чого викликала пожежників.
Так, в судовому засіданні був допитаний свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_8 , який суду надав показання про те, що він прокинувся зранку від сигналу пожежної машини та побачив через вікно дим, який йшов із приміщення школи і вийшов. Сестра дружини повідомила, що бачила чоловіка - хлопчину “ п'яного з кульком, підозрілого”. Почувши це, він сів за кермо автомобіля та наздогнав хлопчину, якому сказав: “ Стій! Що ти тут робиш?” На що він йому повідомив, що носив компьютер на ремонт та показав компьютер. Він впізнав, що це шкільний компьютер , оскільки на ньому був інвентарний номер. Зазначив, що марка компьютера “ Самсунг” . Хлопець ніс компьютер у мішку з під цукру 50 - кг. Після чого посадив хлопчину в автомобіль і привіз його до директора школи, де працювали вже працівники поліції. Окрім того вказав, що працівники поліції вилучили у хлопчини шматок залізної пластини. Він впізнав вказану особу в залі судового засідання і вказав на особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Так, в судовому засіданні був допитаний свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_10 , який суду надав показання про те, що він працював оператором на АЗС в с. Середнє. Точної дати не пам'ятає за спливом часу, взимку , в нічний час доби, після опівночі , до АЗС зайшов молодий чоловік, який придбав пиво, горілку або пляшку води, точно не пам'ятає. Він впізнав вказану особу в залі судового засідання і вказав на особу обвинуваченого ОСОБА_3 . Зазначив, що він інколи заходив на АЗС.
Оцінюючи покази свідків , суд вважає їх логічними, такими, що узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності, та враховує, що свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідчення надані під присягою, а відтак аналізуючи зміст показань свідків в частині обставин, які вони сприймали особисто, суд визнає їх належними , оскільки вони підтверджують обставини , що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставини, які мають значення для кримінального провадження, та допустимими доказами вини обвинуваченого в пред'явленому обвинуваченні.
Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України щодо свідків в ході судового розгляду встановлено не було.
Сторона обвинувачення та сторона захисту не заявляла клопотань про допит інших осіб в якості свідків у кримінальному провадженні.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_3 у його вчиненні стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :
- акт про пожежу від 30 січня 2015 р. згідно якого пожежа виникла 30 січня 2015 року у Чертезькій спеціальній школі-інтернат; місце виникнення пожежі методичний кабінет і вчительська; пожежу виявлено о 06 год.05 хв.; повідомлення про пожежу надійшло від ОСОБА_9 ; пожежею було пошкоджено 2 вікна, двері, оргтехніка, стенди, меблі, майно школи, закопчені стіни в кабінеті вчительської ;
- висновок експерта Науково - дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області за № 20/17 від 25.03.2015 р. згідно якого проведено судово - хімічну експертизу та встновлено, що на вилученому в ході ОМП пожежному смітті - обгорілій тканині, папері та деревині, забруднених кіптявою (об. № 1,2) сліди зміненого світлового нафтопродукту, бензину, гасу, дизельного палива) та пальто - мастильних матеріалів відсутні;
- висновок експерта Науково - дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області за № 23/35 від 02.03.2015 р., згідно якого проведено судово - товарознавчу експертизу, згідно якої залишкова вартість наданого на дослідження ноутбука SAMSUNG RV 513 до спричинених пошкоджень, з урахуванням ознак зносу, станом цін на 29 січня 2015 р. може становити 3631,00 грн. ;
- акт судово-психіатричного експерта № 48 від 12.03.2015 р. відповідно до якого проведено амбулаторну комісійну первинну судову - психіатричну експертизу ОСОБА_3 та встановлено, що ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованих йому діянь і в теперішній час виявляє ознаки легкої розумової відсталості з вираженими емоційно вольовими розладами. Тимчасовий розлад психічної діяльності у ОСОБА_3 виключається повністю. Наявність у ОСОБА_3 легкої розумової відсталості з вираженими емоційно вольовими розладами обмежувала його здатність, в період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння, і обмежує в даний час повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. Одночасно з відбуттям покарання потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку по місцю відбування покарання;
З даного доказу вбачається, що підстав для визнання неосудним обвинуваченого ОСОБА_3 немає.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 підпадає під дію вимог ст. 20 КК України, оскільки під час вчинення суспільно - небезпечного діяння, передбаченого КК України, через наявний у нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто є обмежено осудним. Водночас, відповідно до ст.20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину , через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Зважаючи на вказаний висновок експерта, суд вважає, що ОСОБА_3 може нести кримінальну відповідальність за вчинення даного суспільно-небезпечного діяння.
- висновок експерта Науково - дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області № 24-21 від 27.03.2014 р. згідно якого проведено пожежно - технічну експертизу, згідно якого причиною пожежі у двох кабінетах учбового адміністративного корпусу будівлі школи-інтернату за адресою АДРЕСА_2 стало теплові прояви внаслідок внесення стороннього джерела запалювання з ознаками спеціальної підготовки (підпал). До виникнення загорання вищевказаних приміщень могло б привести, як і малокалорійне джерело (сірник, недопалок, гніт), так і засоби що викликають потужний вогневий імпульс (термітні суміші, піротехнічні вироби, легкозаймисті чи горючі речовини ЛЗР чи ГР). Були присутні два незалежні осередки виникнення горіння, які знаходились в середині кабінетів;
- протокол огляду місця події від 30 січня 2015 р. відповідно до якого було оглянуто навчальний корпус Чертезької ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст.; зафіксована загальна обстановка на місці події, розташування речей предметів та вказано про вилучення слідів злочину. Зокрема, згідно вказаного протоколу з місця події вилучались: пожежне сміття, імовірне знаряддя зламу.
- протокол Закарпатського обласного наркологічного диспансеру № 574 від 30.01.2015 року медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголя та стану сп'яніння ОСОБА_3 , відповідно до якого з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння проведено 30.01.2015 року о 10 год. 15 хв. огляд ОСОБА_3 за наслідками якого складено заключення про те, що стан сп'яніння ОСОБА_3 внаслідок вживання алкоголю неускладнений . Визначення стану алкогольного сп'яніння проводилось зокрема, за допомогою технічного засобу алкотестеру ,згідно якого встановлено 1,6 проміле алкоголю в крові;
-розписка ОСОБА_3 від 30.01.2015 року, згідно якої ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції ноутбук марки “ Самсунг” , який викрав із приміщення школи-інтернат 30.01.2015 року.
Аналізуючи вищезазначені письмові докази, досліджені в ході судового розгляду , зокрема протоколи слідчих дій, суд визнає їх належними та допустимими доказами, складені відповідно до вимог КПК України та не оспорюються учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.
Досліджені висновки експертизи здобуті у спосіб передбачений КПК України, є належними та допустимими доказами, не викликають сумнівів в їх достовірності та повноти, підстав для визнання їх неналежними та недопустимими доказами не вбачається.
Також суд звертає увагу на той факт, що дослідженими доказами в їх сукупності підтверджуються , як дата, час, місце, так і способи ачинення злочинів, тобто обставини вчинені ст.91 КПК України.
Отже, суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими в порядку, визначеному ч. 3 ст. 89 КПК України, учасниками судового провадження не заявлялось.
Окрім того, судом досліджені матеріали , які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 :
-паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який видано 10 жовтня 2013 року Ужгородським РВ ГУДМС України в Закарпатській області, в якому зазначено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в село Вовкове Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрований з 11.09.1997 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно, обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином України, досягнув віку кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, які передбачені ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України, а відтак є суб'єктом злочинів.
-згідно довідки про судимість № 89, станом на 04.02.2015 року відомостей щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до кримінальної відповідальності чи судимостей немає.
- Згідно довідки - характеристики виданої Середнянською селищною радою Ужгородського району ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , по місцю проживання характеризується позитивно.
- Згідно довідки - характеристики виданої Чертезькою ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст. ОСОБА_3 навчався в школі - інтернат з 2007 року по 2013 рік, , по місцю навчання характеризується посередньо;
- згідно довідки № 104/15, виданої 11.02.2015 року Ужгородською районною лікарнею № 1 м. Чоп, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , знаходиться на диспансерному обліку в лікаря - психіатра з 2014 року , діагноз : змішані специфічні розлади психологічного розвитку .
Судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення та захисту, а також досліджені всі докази надані учасниками кримінального провадження.
Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Згідно ст. 84 КПК України:
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому ним Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягаютьдоказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правилозастосує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Заслухавши покази обвинуваченого, який своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України визнав частково, показання свідків, представника потерпілого, перевіривши надані стороною обвинувачення докази, оцінюючі кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів -з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях передбачених ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України у відповідності до критерія доведеності вини “ поза розумним сумнівом”.
Окрім того, у відповідності до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Отже, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним висунуте ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) поєднане з проникненням у приміщення, тобто вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України та як умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, тобто вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 194 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.
Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого ОСОБА_3 , який вчинив злочини, які передбачені ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності із законом.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно п.3 Постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “ Про практику призначення кримінального покарання” , визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів ( ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відповідно до статті 66 КК України відносить вчинення злочину у неповнолітньому віці.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відповідно до статті 67 КК України відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчинений умисно, з корисливих мотивів, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, не працює та суспільно-корисною працею не займається, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку в лікаря -психіатра з 2014 року , діагноз : змішані специфічні розлади психологічного розвитку, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , всі пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України.
Разом з тим, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів суд визначає його по правилам ч.1 ст. 70 КК України застосовуючи принцип часткового складання призначених покарань та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. cт. 75, 104 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов'язків згідно ст.76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі - не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Матеріали кримінального провадження містять документально підтвердженні витрати держави на проведення експертизи, тому вони підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_3 не обирався .
Клопотань у порядку, передбаченому ст. 331 та главою 18 КПК України, про застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу, від сторони обвинувачення не надходило.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
за ч.2 ст.194 КК України у вигляді 4 ( чотири) роки позбавлення волі.
за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 ( чотири ) роки і 1 ( один) місяць позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України засудженого ОСОБА_3 , звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням відповідно до ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_3 , обов'язків передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_3 не обирався .
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні:
- ноутбук марки «Samsung» RV 513 - залишити в розпорядженні власника Чертезької спеціальної ЗОШ 1-2 ступенів.
Стягнути з законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 1411,74 гривень за проведення судових експертиз .
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою -в той же строк із моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1