308/11137/18
про залишення позову без руху
09.11.2018 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 3711/30500/18 від 18.09.2018 року,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 3711/30500/18 від 18.09.2018 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 та 172 цього Кодексу (пункт 3 частини 1 ст. 171 КАС України) чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження ( якщо позовну заяву подано представником) частини 1 ст. 122 КАС України; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без руху або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Як вбачається з матеріалів справи предметом адміністративного спору є визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 3711/30500/18 від 18.09.2018 року.
Главою 72 Митного кодексу України визначено порядок оскарження постанов про порушення митних правил. Ст. 529 Митного кодексу України визначає порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил, де постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.4 ст.529 Митного кодексу України скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (протягом десяти днів з дня винесення постанови- ст.289 КУпАП). У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
Згідно вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до приписів ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або інши ми законами.
Слід зазначити, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
З матеріалів справи встановлено, що 18 вересня 2018 року відповідачем прийнято постанову № 3711/30500/18 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 Адміністративний позов про скасування цієї постанови позивач подав 01.10.2018 року.
Водночас, в позові позивач не долучив доказів на підтвердження дати отримання позивачем постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строки на звернення до суду не є абсолютними та можуть бути за певних обставин поновленими. При цьому процесуальний закон покладає на позивача, який пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, обов'язок доведення наявності у нього поважних причин для його пропуску.
Натомість до адміністративного позову не додана заява про поновлення строку звернення до суду та не додано доказів поважності пропуску строку звернення до суду.
У звязку з тим, що позивачем до позовної заяви всупереч вимогам ч.6 ст. 161 КАС України не долучено заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності пропуску строку звернення до суду , що позбавляє суд можливості вирішити питання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду -позовна заява підлягає залишенню без руху відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України.
Окрім того, нормами статті 160 КАС України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Згідно ч.2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зокрема: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів звязку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю субєкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до субєктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до нього матеріали суд встановив, що позивачем вказані норми ст. 160 КАС України при зверненні до суду з позовом не дотримано.
Судом встановлено, що позивачем в порушення вимоги 2 ч.5 статті 160 КАС України, не зазначено, власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Окрім того, не зазначено доказів, що підтверджують викладені в позові обставини.
У тому числі, у порушення вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем у позові вказано, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 ЗУ " Про судовий збір". Водночас ст. 5 містить широкий перелік категорій осіб , які звільняються від сплати судового збору. Отже, позивачем не конкретизовано до якої пільгової категорії осіб він відноситься.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповід-них доказів).
Частиною 5 ст.94 КАС України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем вказані норми не дотримано, а саме подано письмові докази в копіях , які належним чином не засвідчені, а також не зазначено щодо наявності у позивача або у іншої особи оригіналів таких письмових доказів.
Позивачем вказані норми не дотримано, та не зазначено щодо наявності у позивача або у іншої особи оригіналів таких письмових доказів.
Вказані вимоги КАС України при зверненні до суду не дотримані.
Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До копії адміністративного позову не долучено копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
У відповідності до приписів ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути вищевказані недоліки та подати до суду позовну заяву в новій редакції з усуненими недоліками та з дотриманням вимог ст. ст. 160,161 КАС України, з копією позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Після усунення недоліків заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, яким постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 3711/30500/18 від 18.09.2018 року - залишити без руху .
ОСОБА_1 надати строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху .
Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п.1 ч.4 ст.169 КАС України та ч.2 ст. 123 КАС України .
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду , а в разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца