08 листопада 2018 року
Київ
справа №826/14550/17
касаційне провадження №К/9901/56730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Олендера І.Я., Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 13.07.2018 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018.
Одночасно позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 07.08.2018 касаційну скаргу залишив без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а вказані підстави пропуску строку є неналежно обґрунтованими; судовий збір не сплачено. Цією ж ухвалою було зазначено, що апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції здійснено у відкритому судовому засіданні, за відсутності представників сторін, повний текст складено 23.03.2018. Разом з тим, касаційну скаргу на судові рішення позивач подав 13.07.2018. На обґрунтування доводів щодо порушення строків касаційного оскарження скаржник зазначає, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, рішення суду апеляційної інстанції на адресу позивача не надходило, а про оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції дізнався із сайту "Судова влада України" 25.05.2018. При цьому скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення він отримав лише 13.07.2018 через канцелярію суду. На підтвердження вказаних доводів скаржником надано копію заяви про видачу оскаржуваного судового рішення, яка отримана судом 11.07.2018. Разом з тим, відповідних доказів на підтвердження обставин щодо ненаправлення або неотримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції у строк з 23.03.2018 по 13.07.2018 скаржник не надає та не наводить причин з наданням відповідних доказів, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції у строк, передбачений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України, після того, як дізнався про наявність судового рішення суду апеляційної інстанції.
У строк, встановлений судом, позивач сплатив судовий збір та надав клопотання, у якому зазначив, що про розгляд справи в суді апеляційної інстанції скаржник не був повідомлений належними чином, рішення суду апеляційної інстанції не було вручено скаржнику, а копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано адвокатом позивача в суді першої інстанції після сплати судового збору, пославшись на те, що доказ отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції міститься в матеріалах справи.
Верховний Суд ухвалою від 10.09.2018 продовжив процесуальний строку, встановлений Верховним Судом в ухвалі від 07.08.2018 про залишення касаційної скарги без руху до дати надходження до суду матеріалів справи та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 ухвалена у відкритому судовому засіданні, за відсутності представників сторін, повний текст складено 23.03.2018. Повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції був направлений позивачу 29.03.2018, проте повернутий за закінченням встановленого строку зберігання. 11.07.2018 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява про видачу копії рішення суду апеляційної інстанції, яка отримана представником позивача лише 13.07.2018, що підтверджується розпискою про отримання.
Згідно частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Таким чином, клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, підлягає задоволенню.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана у строк, встановлений частиною першою статті 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 334, 335 частиною п'ятою статті 338, частиною п'ятою статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 строк на подання касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншому учаснику/іншим учасникам справи.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
І.Я. Олендер
В.В. Хохуляк