09 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1708/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Гуцала М.І.
суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.
розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2018р. по справі № 818/1708/18
за позовом ОСОБА_2
до Гарбузівського сільського голови Тучи Віталія Миколайовича
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2018р. частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Гарбузівського сільського голови Тучи Віталія Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
На зазначене рішення суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу до якої додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява скаржника не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Позивач вперше звернувся до суду з даною апеляційною скаргою 18.07.2018.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги її було поверну скаржнику.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач посилається на те, що з 06.058.2018 по 17.08.2018 він перебував на тимчасових заробітках в іншому населеному пункті Сумської області, де проживав та не приїзжав до свого місця проживання. Зазначає, що не мав можливості отримати листа суду з копією ухвали від 06.08.2018 про залишення апеляційної скарги без руху. Вказує на те, що даного листа було отримано не самим позивачем особисто, а його сестрою, яка проживає неподалік від його будівлі. Також скаржник зазначає, що йому стало відомо про залишення апеляційної скарги без руху із ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 про повернення апеляційної скарги. Надає докази працевлаштування та звільнення позивач, а саме копії сторінок з його трудової книжки.
Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 про залишення апеляційної скарги без руху, отримано 11.08.2018, що підтверджується розпискою у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 55).
Копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 про повернення апеляційної скарги скаржником отримано 05.09.2018, що підтверджується розпискою у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 58).
Із повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що листи які надходили від Харківського апеляційного адміністративного суду, отримувала одна особа, що підтверджується одним і тим же підписом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем до суду апеляційної інстанції не було надано доказів того, що копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 про залишення апеляційної скарги без руху була отримана іншою особою (сестрою заявника апеляційної скарги), як це зазначається в позивачем в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Водночас, пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" ( 980_172 ) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів поважності пропущення строку на апеляційне оскарження, про що викладено вище, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для поновлення строку ОСОБА_4 на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2018.
Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі № 818/1708/18 - відмовити.
Визнати причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі № 818/1708/18, зазначені в заяві про поновлення строку, неповажними.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Гуцал М.І.
Судді(підпис) (підпис)Бенедик А.П. Донець Л.О.