Іменем України
09 листопада 2018 року,
Київ
справа №820/3562/17
адміністративне провадження №К/9901/35731/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (суддя: Волошин Д.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року (колегія суддів: Рєзнікова С.С., Бегунц А.О., Старостін В.В.) у справі № 820/3562/17 за позовом Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач або ДП «Харківський облавтодор») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач або ГУ ДФС в області), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0000641316 та № 0000651316.
В обґрунтування позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0000641316, ДП «Харківський облавтодор» посилалося на безпідставність застосування контролюючим органом штрафної санкції у розмірі 75% суми несплаченого (не перерахованого) податку та порушення відповідачем ст. 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України); вказувало, що розрахунок штрафних санкцій не узгоджується з висновками акту перевірки в частині визначення періоду несплати (неперерахування) податку; зазначало, що пеня нарахована з порушенням п. 102.1 ст. 102 ПК України; крім того, вказувало на невідповідність між загальною сумою грошового зобов'язання, визначеною податковим повідомленням-рішенням, та сумами штрафних санкцій і пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0000651316, ДП «Харківський облавтодор» посилалося на те, що штрафна санкція за несплату (неперерахування) застосована з порушенням ст. 127 ПК України; вказувало на невідповідність між загальною сумою грошового зобов'язання, визначеною податковим повідомленням-рішенням, та сумами штрафних санкцій і пені.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, позов задоволено повністю, податкові повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0000641316 та № 0000651316 скасовані.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з такого: застосування контролюючим органом підвищеного розміру штрафу суперечить приписам ст. 127 ПК України; розрахунок штрафної санкції не відповідає висновкам акту перевірки в частині визначення періоду несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб; нарахування пені за несвоєчасну сплату податку за березень-квітень 2014 року є безпідставним та таким, що суперечить приписам ст. 114 ПК України. Крім того, судом встановлена невідповідність між змістом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, розрахунком штрафних санкцій та пені, а також висновками акту перевірки в частині визначення загальних сум грошових зобов'язань та їх складових.
Апеляційний суд погодився з цими висновками суду першої інстанції.
Вважаючи рішення судів попередніх інстанцій незаконними та необґрунтованими, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ГУ ДФС в області вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального і процесуального права, а саме ст. 126, п. 127.1 ст. 127, пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України та ст. ст. 72, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції до 15 грудня 2017 року).
За твердженням відповідача, розмір штрафних санкцій за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених ст. 127 ПК України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті, протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.
Відповідач наголошує на тому, що у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачених ст. 127 ПК України, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.
Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування ст. ст. 126 та 127 ПК України, викладений у постановах від 10 листопада 2015 року у справі № 21-2919а15 та від 22 березня 2016 року у справ і № 813/6774/13-а.
Крім того, за твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки поясненням його представника стосовно того, що правильна сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 31 травня 2017 року № 0000641316 (податок на доходи фізичних осіб) складає 198 986,49 грн., в тому числі 181 866,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 17 119,79 грн. - пеня; за податковим повідомленням-рішенням від 31 травня 2017 року № 0000651316 (військовий збір) - 14 100,50 грн., в тому числі 13 289,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 811,30 грн. - пеня; неточність в податкових повідомленнях-рішеннях є технічною (механічною) помилкою.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що відповідно до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що філія «Чугуївський райавтодор» дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є відокремленим підрозділом ДП «Харківський облавтодор» та не має статусу юридичної особи.
На підставі направлень від 27 жовтня 2016 року №№ 566-568, виданих Харківською ОДПІ ГУ ДФС в області, згідно із абз. 2 пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77 ПК України та відповідно до наказу начальника Харківської ОДПІ ГУ ДФС в області від 17 жовтня 2016 року № 292 посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка філії «Чугуївський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року.
За висновком контролюючого органу філією «Чугуївський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» допущена низка порушень податкового законодавства, що знайшло відображення в акті перевірки від 17 травня 2017 року № 3676/20-40-14-03-08/04543766.
Крім іншого, перевіркою встановлені такі порушення:
- пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст. 168, абз. «а» п. 171.2 ст. 171 ПК України - несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 35 998,37 грн., у тому числі: за жовтень 2014 року на суму 1 354,84 грн., за листопад 2014 року - 1 860,64 грн., грудень 2014 року - 3 253,80 грн., січень 2015 року - 1 879,80 грн., лютий 2015 року - 1 879,80 грн., березень 2015 року - 1 948,14 грн., квітень 2015 року - 2 050,04 грн., травень 2015 року - 3 237,03 грн., червень 2015 року - 4 482,54 грн., липень 2015 року - 1 991,30 грн., серпень 2015 року - 5 363,37 грн., вересень 2015 року - 6 697,07 грн., та не перерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 86 391,94 грн., у тому числі: за вересень 2015 року на суму 1 222,65 грн., жовтень 2015 року - 6 734,15 грн., листопад 2015 року - 8 119,93 грн., грудень 2015 року - 6 269,60 грн., січень 2016 року - 10 392,97 грн., лютий 2016 року - 15 414,31 грн., березень 2016 року - 12 779,78 грн., квітень 2016 року - 14 361,18 грн., травень 2016 року - 11 097,37 грн.;
- пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 122, п. 129.4 ст. 129 ПК України - за прострочення встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб нараховано пені в сумі 10 096,41 грн.;
- ч. 16-1 підрозділу 10 розділу 20 ПК України щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) військового збору до бюджету у порядку, встановленому ст. 168 ПК України - несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 35 998,37 грн., у тому числі: травень 2015 року на суму 446,63 грн., червень 2015 року -568,22 грн., липень 2015 року - 2 680,23 грн., серпень 2015 року - 2 749,39 грн., вересень 2015 року - 2 711,29 грн., жовтень 2015 року - 3 428,47 грн., листопад 2015 року - 3 327,29 грн., грудень 2015 року - 1 017,26 грн.;
- пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129, п. 129.4 ст. 129 ПК України - за прострочення встановлених строків сплати військового збору нараховано пені в сумі 11 961,67 грн.
31 травня 2017 року ГУ ДФС в області прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000641316, яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, абз. 1, 2, 3, 4, 5, 6 п. 127.1 ст. 127 ПК України на підставі акта перевірки від 17 травня 2017 року № 3676/20-40-14-03/04543766 за порушення пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України визначено філії «Чугуївський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені «сто вісімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят шість грн. 70 коп.» (загальна сума словами). Сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням - 0, за штрафними (фінансовими) санкціями - 181 866,70 грн., сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України - 17 119,79 грн.
31 травня 2017 року ГУ ДФС в області прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000651316, яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, абз. 1, 2, 3, 4, 5, 6 п. 127.1 ст. 127 ПК України на підставі акта перевірки від 17 травня 2017 року № 3676/20-40-14-03/04543766 за порушення пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1, пп. «г» п. 176.6 ст. 176, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено філії «Чугуївський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» суму грошового зобов'язання з військового збору, пені «тринадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 20 коп.» (загальна сума словами). Сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями - 0, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 289,20 грн., сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України - 811,30 грн.
Щодо вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0000641316 Верховний Суд зазначає наступне.
Податок на доходи фізичних осіб
Відповідно до п. 6 висновків до акта перевірки, контролюючим органом зроблений висновок про порушення філією «Чугуївський райавтодор» пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст. 168, абз. «а» п. 171.2 ст. 171 ПК України - несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 35 998,37 грн., у тому числі: за жовтень 2014 року на суму 1 354,84 грн., за листопад 2014 року - 1 860,64 грн., грудень 2014 року - 3 253,80 грн., січень 2015 року - 1 879,80 грн., лютий 2015 року - 1 879,80 грн., березень 2015 року - 1 948,14 грн., квітень 2015 року - 2 050,04 грн., травень 2015 року - 3 237,03 грн., червень 2015 року - 4 482,54 грн., липень 2015 року - 1 991,30 грн., серпень 2015 року - 5 363,37 грн., вересень 2015 року - 6 697,07 грн., та не перерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 86 391,94 грн., у тому числі: за вересень 2015 року на суму 1 222,65 грн., жовтень 2015 року - 6 734,15 грн., листопад 2015 року - 8 119,93 грн., грудень 2015 року - 6 269,60 грн., січень 2016 року - 10 392,97 грн., лютий 2016 року - 15 414,31 грн., березень 2016 року - 12 779,78 грн., квітень 2016 року - 14 361,18 грн., травень 2016 року - 11 097,37 грн.
На підставі пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, абз. 1-6 п. 127.1 ст. 127 ПК України до філії «Чугуївський райавтодор» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 181 866,70 грн.
Розрахунок свідчить, що штрафні (фінансові) санкції застосовані за період червень 2014 року - лютий 2016 року у розмірі 75% суми податку, (водночас згідно з висновками акту перевірки неперерахування податку мало місце в період з вересня 2015 року по травень 2016 року).
Надаючи оцінку правомірності застосування до філії «Чугуївський райавтодор» штрафної санкції, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що накладення штрафу у розмірі 75% суми податку в результаті виявлення першого порушення є безпідставним та не відповідає положенням ст. 127 ПК України.
З приводу правильності застосування судами попередніх інстанцій ст. 127 ПК України судова колегія касаційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до п. п. 168.1, 168.2 ст. 168 ПК України (в редакції від 01 січня 2017 року, яка діяла на момент проведення перевірки та винесення податкових повідомлень - рішень), податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, що передбачено п. 168.5 ст. 168 ПК України).
Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судова колегія касаційної інстанції відзначає, що відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлена ст. 126 ПК України, в той час як ст. 127 ПК України визначає відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.
Згідно пп. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, встановлених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вченні повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК України.
Положення ст. 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 10 листопада 2015 року у справі № 813/6793/13-а та від 22 березня 2016 року у справі № 813/6774/13-а.
Згідно зі ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
Виходячи з положень вказаної статті, підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50% та 75% суми податку) застосовуються не за сам факт виявлення будь-якого податкового порушення, а за повторне вчинення діянь. Застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксоване в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючий орган застосував до філії «Чугуївський райавтодор» штрафну (фінансову) санкцію за несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб за період з червня 2014 року по лютий 2016 року у розмірі 75% від суми податку на загальну суму 181 866,70 грн.
Також судами надана оцінка невідповідності періоду несплати (неперерахування) філією «Чугуївський райавтодор» податку на доходи фізичних осіб, зазначеному контролюючим органом в акті перевірки та у розрахунку до спірного податкового повідомлення-рішення.
Водночас поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишився той факт, що згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій на час перевірки узгоджені суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб платником податків вже були сплачені, що виключає можливість застосування ст. 127 ПК України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 31 травня 2017 року № 0000641316 на підставі пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України філії «Чугуївський райавтодор» нарахована пеня за прострочення встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб нарахована пеня у сумі 17 119,79 грн.
Розрахунок пені до податкового повідомлення-рішення свідчить про те, що нарахування пені відбулося за період з 01 березня 2014 року по 01 лютого 2016 року на загальну суму 17 119,79 грн.
Разом з цим згідно з висновками акту перевірки філії «Чугуївський райавтодор» нарахована пеня у сумі 10 096,41 грн.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нарахування пені у сумі 50,21 грн. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за березень 2014 року по строку сплати 30 квітня 2014 року та у сумі 542,72 грн. за несвоєчасну сплату податку за квітень 2014 року по строку сплати 30 травня 2014 року є безпідставним, оскільки в силу положень ст. 114 ПК України пеня нараховується за період з 01 травня 2014 року (по строку сплати 30 червня 2014 року) по 01 лютого 2016 року (по строку сплати 30 березня 2016 року) не пізніше закінчення 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової звітності та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
При цьому правомірність нарахування пені за період з 01 травня 2014 року по 01 лютого 2016 року позивачем не оспорювалась, про що безпосередньо зазначено у позовній заяві.
Крім того, судами попередніх інстанцій зроблений висновок, що визначена у податковому повідомленні-рішенні сума пені не відповідає положенням ст. 129 ПК України з огляду на встановлені невідповідності між висновками акту перевірки, розрахунком пені та змістом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (10 096,41 грн. та 17 119,79 грн.).
Щодо вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року № 0000651316 Верховний Суд зазначає наступне.
Військовий збір
Відповідно до п. 8 висновків до акту перевірки, контролюючим органом зроблений висновок про порушення філією «Чугуївський райавтодор» ч. 16-1 підрозділу 10 розділу 20 ПК України щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) військового збору до бюджету у порядку, встановленому ст. 168 ПК України - несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 35 998,37 грн., у тому числі: травень 2015 року на суму 446,63 грн., червень 2015 року -568,22 грн., липень 2015 року - 2 680,23 грн., серпень 2015 року - 2 749,39 грн., вересень 2015 року - 2 711,29 грн., жовтень 2015 року - 3 428,47 грн., листопад 2015 року - 3 327,29 грн., грудень 2015 року - 1 017,26 грн.
На підставі пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, абз. 1-6 п. 127.1 ст. 127 та ст. 126 ПК України до філії «Чугуївський райавтодор» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 289,20 грн.
Розрахунок свідчить, що за несвоєчасну сплату військового збору за період вересень 2014 року, грудень 2014 року, січень-липень 2015 року до філії «Чугуївський райавтодор» на підставі ст. 126 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 611,80 грн.
На підставі ст. 127 ПК України за несплату (неперерахування) військового збору за період травень - грудень 2015 року до філії «Чугуївський райавтодор» застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 12 677,40 грн. При цьому контролюючий орган застосував до платника податків за травень 2015 року штрафну санкцію у розмірі 25%, 50% та 75%, а починаючи з червня 2015 року і до грудня 2015 року - у розмірі 75% суми податку.
При цьому на час перевірки узгоджені суми грошових зобов'язань військового збору платником податків вже були сплачені.
Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 31 травня 2017 року на підставі пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129, п. 129.4 ст. 129 ПК України за прострочення встановлених строків сплати військового збору нарахована пеня у сумі 811,30 грн. за період травень 2015 року - грудень 2015 року.
Ці обставини судами попередніх інстанцій встановлені не були і правова оцінка їм не надавалася.
Мотивів, з яких суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність застосування до філії «Чугуївський райавтодор» штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) та несвоєчасну сплату військового збору, а також про протиправність нарахування пені податковим повідомленням-рішенням від 31 травня 2017 року № 0000651316, оскаржувані судові рішенні не містять.
Скасовуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення, крім іншого, суди попередніх інстанцій посилались на невідповідність між визначеною ними загальною сумою грошового зобов'язання та сумою податкових зобов'язань, штрафів (фінансових) санкцій і пені. Такий висновок судів першої і апеляційної інстанції є помилковим з огляду на наступне.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена у встановлений законом строк).
Підпунктом 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Аналіз наведених положень ПК України зумовлює висновок, що до складу грошове зобов'язання включає в себе податкове зобов'язання, а також штрафні (фінансові) санкції. Водночас пеня не є складовою грошового зобов'язання.
Це знайшло відображення у формі податкового повідомлення-рішення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254.
Форма податкового повідомлення-рішення форми «Д» передбачає окреме зазначення суми грошового зобов'язання, (до складу якого включені податкові зобов'язання і штрафні (фінансові) санкції) та пені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Отже, враховуючи відсутність повноважень суду касаційної інстанції на встановлення та дослідження вказаних фактичних обставин справи, є підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
...........................
В.П.Юрченко
І.А.Васильєва
С.С.Пасічник
Судді Верховного Суду