09 листопада 2018 року
Київ
справа №9901/868/18
адміністративне провадження №П/9901/868/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання нечинною ухвали, протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
31 жовтня 2018 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою (яка надійшла до суду 05 листопада 2018 року) до Вищої ради правосуддя про визнання ухвали від 23 серпня 2018 року Вищої ради правосуддя нечинною повністю та протиправною діяльності Вищої ради правосуддя, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку суддів Юрко Ірини Володимирівни, Чабаненко Світлани Володимирівни, Шальєвої Вікторії Анатоліївни Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду; зобов'язання Вищої ради правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно суддів Юрко Ірини Володимирівни, Чабаненко Світлани Володимирівни, Шальєвої Вікторії Анатоліївни Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду; захист його прав на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів після звернення для забезпечення функціонування судової влади на засадах підзвітності перед суспільством, з додержанням норм професійної етики в діяльності суддів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII), який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя, остання розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), зокрема, частиною 1 статті 107 цього Закону визначено право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою), поданою відповідно до Закону №1402-VIII, або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (стаття 42 Закону №1798-VIII).
За приписами статті 108 Закону №1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 43 Закону №1798-VIII член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Частиною 1 статті 44 Закону №1798-VIII передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо:
1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України "Про судоустрій і статус суддів", або не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові скаржника або судді, місця проживання (місця перебування, місцезнаходження) скаржника;
2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді;
3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді;
4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;
5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені;
6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає (частина 4 статті 44 Закону №1798-VIII).
Отже зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що рішення Дисциплінарної палати (зокрема, й ухвала її члена щодо залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги) не може бути самостійним предметом судового розгляду.
Водночас в розумінні статей 51, 52 Закону №1798-VIII оскарженню до Вищої ради правосуддя підлягає рішення дисциплінарного органу Вищої ради правосуддя, прийняте за результатами розгляду скарги на дії судді по суті.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення до Вищої ради правосуддя, подавши скаргу на дії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Юрко Ірини Володимирівни, Чабаненко Світлани Володимирівни, Шальєвої Вікторії Анатоліївни, на думку позивача, вчинили дисциплінарні проступки.
Ухвалою члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. від 23 серпня 2018 року №8477/0/18-18 скаргу ОСОБА_1 на дії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Юрко Ірини Володимирівни, Чабаненко Світлани Володимирівни, Шальєвої Вікторії Анатоліївни залишено без розгляду та повернуто скаржнику як таку, що не відповідає вимогам пунктів 2 та 3 частини 1 статті 44 Закону №1798-VIII, й водночас зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.
Відтак, зважаючи на наведені вище положення законодавства, ухвала члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. від 23 серпня 2018 року №8477/0/18-18 оскарженню в порядку адміністративного судочинства не підлягає.
Аналогічна позиція викладена і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі №П/800/526/17, від 22 березня 2018 року у справі №П/9901/135/18 та від 10 травня 2018 року у справі №П/9901/385/18.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом, а тому у його відкритті слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Керуючись статтями 22, 170, 248, 266 КАС України, Суд
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання нечинною ухвали, протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення.
...........................
С.С. Пасічник,
Суддя Верховного Суду