05 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5173/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бегунца А.О.
суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018, суддя Панов М.М., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 19.07.18 по справі № 2040/5173/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України , ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), в якому просив суд визнати протиправною відмову Харківського обласного військового комісаріата скласти висновок щодо виплати ОСОБА_1 допомоги і не подання висновку і документів у 15 денний строк з дня реєстрації документів Міністерству оборони України; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат протягом 15 днів з дня набрання чинності постанови по справі подати висновок і документи Міністерству оборони України для виплати допомоги ОСОБА_1 ; зобов'язати Міністерство оборони України розглянути висновок і документи подані Харківським обласним військовим комісаріатом і призначити ОСОБА_1 допомогу 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень - 250 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатної особи встановлених законом на 1 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідачів є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права. Зазначає, що суд не застосував ст.ст. 16, 16-3, 20 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положення Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, які регулюють правовідносини між позивачем та відповідачами.
Відзив на апеляційну скаргу не надано.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1 , проходив дійсну військову службу у Збройних Силах, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини НОМЕР_1 з 23.10.1983 по 05.05.1985.
Позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності з 28.11.2017, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.12.2017.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2487 від 18 вересня 2017 року поранення (контузія) рядового запасу позивача, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно до копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №459954 від 06 грудня 2017 року позивачу повторно встановлено III групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безстроково.
Позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням III групи інвалідності, поранення, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №78/ВСЗ від 12.01.2018 позивача повідомлено про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, оскільки йому інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби.
Не погодившись із вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 20 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону №2011-ХІІ у позивача відсутнє.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 45 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Статтею 41 вказаного Закону встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
За змістом п. 6 ст. 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Позивач проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України, тому вирішення питання про призначення йому одноразової допомоги належить до компетенції Міністерства оборони України.
За нормою пункту 8 статті 16-3 вказаного Закону особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
У відповідності до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №459954 позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, з 28.11.2017 (а.с. 8).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач реалізував своє право на одноразову грошову допомогу шляхом звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 за необхідним висновком 28.12.2017, тобто в терміни встановлені п. 8 ст. 16 Закону № 2011-XII.
Пунктом 11 Порядку встановлено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, при звернені ОСОБА_1 з заявою до вдповідача з вимогою скласти та подати до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правои захист військовослужбовців та членів їх сімей» Харківським обласним військовим комісаріатом листом №78/ВСЗ від 12.01.2018 позивача повідомлено про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, оскільки йому інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби.
Проте, згідно вимог Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, відповідач 2, в разі надходження до нього заяви про призначення відповідної одноразової допомоги, зобов'язаний скласти висновок та направити його, разом з заявою та доданими документами, розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.
При цьому відповідач 2 не наділений повноваженнями вирішувати чи має особа право на отримання компенсації чи визначати її розмір, також не має права на прийняття рішення щодо наявності у особи права на донарахування сум компенсації.
Тобто, повернувши заяву позивача без реалізації, а фактично відмовивши позивачу у складанні відповідного висновку та направленні його до Міністерству оборони України, відповідач 2 діяв не правомірно.
У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що Харківським обласним військовим комісаріатом було порушено Порядок № 975 та безпідставно не направлено заяву позивача разом з документами розпорядникові бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти висновок щодо виплати ОСОБА_1 допомоги і не подання висновку і документів у 15 денний строк з дня реєстрації документів Міністерству оборони України, зобов'язання Харківський обласний військовий комісаріат протягом 15 днів з дня набрання чинності постанови по справі подати висновок і документи Міністерству оборони України для виплати допомоги ОСОБА_1 .
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Міністерство оборони України розглянути висновок і документи подані ІНФОРМАЦІЯ_3 і призначити ОСОБА_1 допомогу 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень - 250 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатної особи встановлених законом на 1 січня 2018 року, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Адміністративний суд, приймаючи рішення стосовно заявлених позовних вимог, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах розгляду відповідної адміністративної справи. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Тому, суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", законодавцем віднесено до виключної компетенції Міністерства оборони України.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та зазначає, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язати Міністерство оборони України розглянути документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові і прийняти відповідне рішення.
Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 по справі № 2040/5173/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти висновок щодо виплати ОСОБА_1 допомоги і не подання висновку і документів у 15 денний строк з дня реєстрації документів Міністерству оборони України.
Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат протягом 15 днів з дня набрання чинності постанови по справі подати висновок і документи Міністерству оборони України для виплати допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові і прийняти відповідне рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Резнікова В.В. Старостін
Повний текст постанови складено 09.11.2018.