Іменем України
07 листопада 2018 року
Київ
справа №808/6960/15
адміністративне провадження №К/9901/39832/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргуЗапорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
на ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року (суддя М.М. Гімон)
у справі№ 808/6960/15
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Рома ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Рома ЛТД» (далі - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Рома ЛТД») звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 21 липня 2015 року:
№0000222202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 315 406,50 грн., в т.ч. за основним платежем 210 271,00 грн. та 105135,50 грн. за штрафними санкціями;
№0001312201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 556047,00 грн., в т.ч. за основним платежем 370698,00 грн. та 185349,00 грн. за штрафними санкціями;
№0000232202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 201616,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 21 липня 2015 року №0000232202, №000131221 та №0000222202.
Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору, та встановлено термін для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 7 днів з моменту отримання ухвали.
У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано відсутністю бюджетних асигнувань призначених для сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2016 року апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.
09 листопада 2016 року податкова інспекція повторно звернулася із апеляційною скаргою, додавши до неї клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення та платіжне доручення №805 від 02 листопада 2016 року про сплату судового збору на суму 5359,20 грн.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що податковий орган звертався з апеляційною скаргою вперше і її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку. У клопотанні про поновлення пропущеного строку було наведені аналогічні обставини, якими було обґрунтовано попереднє клопотання про поновлення процесуального строку, щодо щодо неможливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю (на момент первинного звернення з апеляційною скаргою) відповідного фінансування для сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу, з підстав наведення податковим органом неповажних причин для поновлення строку.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до апеляційного суду для подальшого апеляційного розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги наголошує на тому, що податковий орган звертався з апеляційною скаргою вперше і її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі просив в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допустити заміну відповідача у справі на його правонаступника - Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на те, що повторна апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року.
Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Крім того, слід звернути увагу на те, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому питання внутрішньої організації виконання роботи його працівниками не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 09 листопада 2016 року, тобто майже через вісім місяців після її первинного подання та повернення її судом апеляційної інстанції. При цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.
У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на реорганізацію відповідача у справі касаційний суд вважає за необхідне замінити Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області його правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
Допустити заміну відповідача (Державну податкову інспекціюф у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області) його правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
...........................
В.П.Юрченко
І.А.Васильєва
С.С.Пасічник
Судді Верховного Суду