08 листопада 2018 року
Київ
справа №809/159/18
адміністративне провадження №К/9901/65122/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів - Шарапи В.М., Бевзенка В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року в адміністративній справі № 809/159/18 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити певні дії,
29 жовтня 2018 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року в адміністративній справі № 809/159/18 (направлено засобами поштового зв'язку 24.10.2018 року) .
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом першої інстанції вказану справу відповідно до статті 12 КАС України віднесено до справ незначної складності, що в свою чергу підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, згідно ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду даної справи є зобов'язання першого заступника Генеральної прокуратури України прийняти позивача на особистий прийом для розгляду скарги, скасування відповідей на скарги органів прокуратури за №19р16 від 24.06.2016 року, №19-665 від 15.09.2017 року, №15-2008-17 від 04.10.2017 року, №15-2005-17 від 31.10.2017 року, №15-2008-17 від 02.11.2017 року, №17-2008-17 від 19.12.2017 року.
З огляду на зазначене, ця справа в розумінні КАС України є такою, що може бути віднесена судом до категорії справ незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року в адміністративній справі № 809/159/18 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Шарапа
В.М. Бевзенко