Іменем України
08 листопада 2018 року
Київ
справа №826/6231/16
адміністративне провадження №К/9901/51837/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року (головуючий суддя Каракашьян С.К.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (головуючий суддя Губська О.А., судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, третя особа Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області про скасування рішення,
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, третя особа Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області про скасування рішення від 27 січня 2016 року № І-008/2016 про порушення відносно позивача дисциплінарної справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали; далі - КАС України), у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до статті 33 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Вручення повістки за правилами статті 35 КАС України здійснюється під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
Частиною одинадцятою статті 35 КАС передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Аналогічні приписи містять і статті 124, 126 КАС України (в редакції чинній з 15 грудня 2018 року).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Абловим Є.В. 20 квітня 2016 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/6231/16.
Справа призначалася до розгляду у судовому засіданні неодноразово, а саме: 4 липня 2016 року, 26 вересня 2016 року, 2 листопада 2016 року, 7 лютого 2017 року, 25 травня 2017 року, 24 жовтня 2017 року, 24 листопада 2017 року та 22 січня 2018 року. Всі судові повістки, що направлялися позивачу про призначення судових засідань на вказані дати, поверталися до суду з поштового відділення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до Розпорядження від 10 жовтня 2017 року №4405 на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року, з метою пришвидшення розгляду, адміністративну справу №826/6231/16 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2017 року адміністративну справу №826/6231/16 передано судді Каракашьяну С.К.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 листопада 2017 року прийнято справу до провадження та призначено попередній судовий розгляд справи на 24 листопада 2017 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва 9 листопада 2017 року рекомендованим листом з позначкою «судова повістка» направив позивачу за вказаною ним адресою для листування ухвалу від 6 листопада 2017 року про виклик у судове засідання на 24 листопада 2017 року на 09.20 год.
20 листопада 2017 року це відправлення повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою «за закінченням терміном зберігання».
Тобто, поштове відправлення з ухвалою про виклик у судове засідання не вручено ОСОБА_2 з причин, незалежних від суду, який у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів адресатом є поза межами судового контролю. Обов'язок суду «повідомити» полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, а не забезпечити його участь.
За наведених обставин, у розумінні частини одинадцятої статті 35 КАС України необхідно вважати, що таку повістку про виклик у судове засідання на 24 листопада 2017 року о 09.20 год. вручено позивачу належним чином.
У зв'язку із неявкою позивача у судове засідання 24 листопада 2017 року, згідно Журналу судового засідання від 24 листопада 2017 року розгляд справи відкладено на 22 січня 2018 року на 11.00 год.
Окружний адміністративний суд міста Києва 14 грудня 2017 року рекомендованим листом з позначкою «судова повістка» направив позивачу за вказаною ним адресою для листування повістку про виклик у судове засідання на 22 січня 2018 року на 11.00 год. та ухвалу про залучення третьої особи та витребування доказів.
Вказана повістка отримана позивачем 30 грудня 2017 року, що підтверджено підписом ОСОБА_2
Згідно з Журналом судового засідання від 22 січня 2018 року у судове засідання з'явився представник відповідача, позивач - не з'явився.
Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі визначено статтею 205 КАС України. Так, частиною п'ятою цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що судова повістка про виклик у судове засідання призначене на 24 листопада 2017 року не була ним отримана, оскільки була направлена судом не на його адресу, колегія суддів вважає, необґрунтованим, оскільки згідно конверту, який повернувся до суду з поштового відділення із відміткою «за закінченням терміну зберігання», яким було направлено ухвалу про призначення справи у судове засідання 24 листопада 2017 року, останній був направлений на адресу АДРЕСА_1, 65111, яка і була зазначена позивачем для листування.
Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що ним на електронну адресу суду першої інстанції було надіслано заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 22 січня 2018 року через скасування з 18 січня 2018 року до невизначеного часу усіх автобусних рейсів з міста Одеси до міста Києва внаслідок закриття траси Одеса-Київ через великі снігові замети, а тому на думку позивача, суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду.
Колегія суддів вважає, вказані доводи безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 вказаного Кодексу встановлено, що особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції зазначив, що судове засідання було призначено на 22 січня 2018 року на 11.00 год. Проте, з наданих позивачем до суду апеляційної інстанції роздруківок про направлення електронною поштою заяви про відкладення розгляду справи, призначеної на 22 січня 2018 року, вбачається, що остання була направлена 22 січня 2018 року об 11.01 год., хоча докази того, що судом першої інстанції отримано заяву ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, позивач всупереч вимогам частини другої статті 131 КАС України завчасно не повідомив суд першої інстанції про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 22 січня 2018 року на 11.00 год., оскільки останньому було відомо, що з 18 січня 2018 року до невизначеного часу було скасовано усі автобусні рейси з міста Одеса.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Таким чином, за матеріалами справи встановлено, що позивач був належним чином повідомлений судом першої інстанції про призначення судового засідання як на 24 листопада 2017 року, так і на 22 січня 2018 року, двічі (повторно після відкладення розгляду справи) не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування визначеного частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача у судове засідання - залишення позову без розгляду.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді І.Л.Желтобрюх
Т.Г.Стрелець