06 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/330/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду, головуючий суддя - Лунь З.І., постановлена о 10:07 год. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Цегла» про стягнення заборгованості, -
Позивач - Львівське ОВФСЗІ звернулося в суд з позовом до ТзОВ «Еко-Цегла», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19 413,26 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року позовну заяву Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Цегла» про стягнення заборгованості - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, Львівське ОВФСЗІ подало апеляційну скаргу на неї, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що строк на звернення до суду розпочинається з часу виявлення порушення відповідачем відповідних встановлених законодавством нормативів, відтак позивачем не пропущено строк звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржену ухвалу суду незаконною та протиправною та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву про стягнення заборгованості подано після закінчення строків, встановлених законодавством.
Як передбачено ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб»єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб»єкту владних повноважень право на пред»явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб»єкта владних повноважень.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 вказаного Закону.
З позовної заяви видно, що про порушення відповідачем прав позивач дізнався з дня закінчення перевірки, тобто з 16.05.2017 року.
Отже, саме з 16.05.2017 року у контролюючого органу виникло право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку.
Позовна заява позивачем подана до суду 02.04.2018 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Пояснення позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду не є належними, тому суд не вважає їх обґрунтованими та достатніми з тих мотивів, що позивач є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому питання внутрішньої організації виконання роботи його працівниками не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають звернутися до суду в межах встановленого законодавством строку.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі №820/4485/16.
Апеляційний суд зазначає, що така можливість звернутись із позовом до суду у встановлений строк у позивача була, проте не була ним реалізована належним чином, що в свою чергу не може вважатися поважною причиною недотримання встановлених строків звернення до суду.
Дотримання ж строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб»єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Однак, у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та переслідувати легітимну мету, враховуючи розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Таким чином, Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позовну заяву після закінчення строків, встановлених законодавством, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №813/1244/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 09.11.2018 року.