Справа № 802/1354/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
06 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представників відповідача: Малофєєвої О.В., Бучка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради Вінницької області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
в травні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ладижинської міської ради Вінницької області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Також зазначив, що позивач діяв поза межами своїх посадових обов'язків, чим порушив Інструкцію з діловодства в виконавчих органах Ладижинської міської ради.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 прийнятий на державну службу на посаду завідувача відділом організаційної та кадрової роботи Ладижинської міської ради відповідно до розпорядження міського голови № 50 від 16 травня 2001 року про що в його трудовій книжці 17 травня 2001 року зроблений відповідний запис під № 7.
17 травня 2001 року позивачем прийнято присягу державного службовця.
07 червня 2001 року набув чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" у відповідності до вимоги статті 11 якого позивач прийняв Присягу посадової особи місцевого самоврядування.
На підставі розпорядження міського голови № 78-к від 18 жовтня 2011 року ОСОБА_2 переведений на посаду заступника керуючого справами, начальника відділу організаційної та кадрової роботи Ладижинської міської ради.
25 квітня 2018 року прийнято розпорядження міського голови № 44-к "Про припинення служби в органах місцевого самоврядування ОСОБА_2" та припинено службу посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_2 на посаді заступника керуючого справами, начальника відділу організаційної та кадрової роботи Ладижинської міської ради 25 квітня 2018 року за пунктом 1 статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" у зв'язку з порушенням ним Присяги посадової особи органів місцевого самоврядування.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач за відсутності відповідним чином зареєстрованого запиту уповноваженого державного органу або звернення фізичної особи - заявника, резолюції безпосереднього керівника, діючи поза межами своїх повноважень, не маючи доступу до актуальної інформації щодо зареєстрованого місця проживання громадян, організував видачу невідомій особі довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
Згідно з статтею 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки".
Отже, позивач є посадовою особою органу місцевого самоврядування, який склав відповідну присягу.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також, зокрема, у разі порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону.
Колегією суддів встановлено, що 25 січня 2016 року рішенням 3 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради № 92 "Про зміни до структури, загальної чисельності та штатного розкладу виконавчих органів Ладижинської міської ради" на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг" № 888-VІІІ від 10 грудня 2015 року створено відділ ведення реєстру Ладижинської територіальної громади та затверджено Положення про відділ.
Відповідно до пункту 1.1. Положення про відділ ведення реєстру Ладижинської територіальної громади даний відділ є виконавчим органом Ладижинської міської ради, основними завданнями якого є формування та ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання громадян на відповідній території.
Згідно з пунктами 3.1., З.5., З.6., 3.7. Положення даний відділ здійснює формування та ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, здійснює доступ до реєстрів з дотриманням вимог чинного законодавства, здійснює розгляд звернень громадян з питань пов'язаних з діяльністю відділу, надає в установленому законодавством порядку органам виконавчої влади передбачені законодавством відомості.
Даний відділ є єдиним виконавчим органом Ладижинської міської ради, який має доступ згідно чинного законодавства до реєстру територіальної громади та паперових носіїв з інформацією щодо зареєстрованого місця проживання громадян на території Ладижинської міської ради.
Таким чином, будь-яку інформацію щодо зареєстрованого місця проживання громадян з 2016 року, зокрема у формі довідки мав право надати виконавчий орган Ладижинської міської ради. Порядок надання інформації, форми у яких це здійснюється визначено постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" довідки або інформація відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади видаються за підписом його керівника - начальника відділу та скріплюється печаткою відділу.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 березня 2018 року на ім'я міського голови надійшла заява від гр. ОСОБА_7 у якій вона зазначила про те, що на скільки їй відомо, в жовтні місяці 2017 року виконавчим комітетом Ладижинської міської ради на запит заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Вінницькій області видана довідка про те, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа - ОСОБА_8 в той час, як відповідно до домової книги за цією адресою зареєстровані та проживають ще інші особи в тому числі й малолітній ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також ОСОБА_7 стверджує, що дана довідка була сфальсифікована посадовими особами виконавчих органів міської ради та в подальшому використана для незаконного продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 внаслідок чого були порушені права малолітньої особи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, займаючи посаду заступника керуючого справами, начальника відділу організаційної та кадрової роботи за відсутності офіційного запиту уповноваженого державного органу або звернення фізичної особи - заявника належним чином зареєстрованого в журналі вхідної документації загального відділу чи відділу звернення громадян Ладижинської міської ради, за відсутності резолюції безпосереднього керівника, діючи поза межами своїх повноважень, визначених його посадовою інструкцією, не маючи доступу до актуальної інформації щодо зареєстрованого місця проживання громадян, в жовтні місяці 2017 року протиправно організував видачу невідомій особі довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб на ім'я ОСОБА_8 з недостовірними даними як вихідного документу з проставленням кутового штампу виконавчого комітету Ладижинської міської ради, реєстраційного номеру з датою та печаткою виконавчого комітету Ладижинської міської ради, яка в зв'язку з виконанням службових обов'язків знаходилась в його розпорядженні.
За розпорядженням міського голови від 19 березня 2018 року № 56-р "Про проведення службового розслідування" проведено службове розслідування.
За результатами розслідування комісія дійшла до висновків, що позивач під час виконання посадових обов'язків заступника керуючого справами, начальника відділу організаційної та кадрової роботи, допустив порушення статей 19, 68 Конституції України, статей 3, 10, 11-2 , 11-3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", статті 8 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру", посадової інструкції заступника керуючого справами, начальника відділу організаційної та кадрової роботи виконавчих органів Ладижинської міської ради, затверджену міським головою 18 жовтня 2011 року, розпорядження міського голови № 59-р від 24 березня 2016 року "Про розподіл обов'язків між міським головою, секретарем ради, першим заступником, заступниками міського голови та керуючим справами виконкому", Інструкції з діловодства в виконавчих органах Ладижинської міської ради, затвердженої рішенням 8 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради № 176 від 06 травня 2011 року, несумлінно поставився до виконання своїх службових обов'язків, що призвело до порушення житлових прав малолітньої дитини та кваліфікується як порушення Присяги посадової особи місцевого самоврядування.
Також зазначені обставини підтверджуються наданими показами свідків під час судового засідання в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач діючи поза межами своїх повноважень здійснив видачу невідомій особі довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
Стосовно посилань апелянта щодо не вірно обраного виду відповідальності за порушення Присяги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" звільнення за порушення Присяги посадової особи місцевого самоврядування є самостійною підставою припинення служби в органах місцевого самоврядування, а тому на дані спірні правовідносини положення статей 148,149, 252 КЗпП України не поширюються.
Таким чином, звільнення позивача за вищевказаною нормою закону не вимагає дотримання порядку і строків, передбачених нормами КЗпП України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідач для забезпечення максимального рівня захисту прав позивача та дотримання об'єктивності при прийнятті рішення звернувся до профспілкових організацій з метою отримання згоди на його звільнення, виносив питання щодо обставин встановлених службовим розслідуванням на розгляд виконавчого комітету, що є колегіальним органом до складу якого входять директори підприємств міста, підприємці, керівники державних та комунальних установ та ініціював відповідне службове розслідування.
Також Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" не передбачено необхідності проведення розслідування діяння посадовця, яке призвело до порушення Присяги, як передумову припинення його служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, відносно зазначених осіб може бути проведено службове розслідування, але вимог щодо обов'язковості його проведення в цьому Порядку не міститься.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що позивач при видачі довідки діяв не на підставі, не в межах повноважень, що передбачені чинним законодавством та посадовою інструкцією заступника керуючого справами, начальника відділу організаційної та кадрової роботи виконавчих органів Ладижинської міської ради, затвердженою міським головою 18 жовтня 2011 року, розпорядженням міського голови № 59-р від 24 березня 2016 року "Про розподіл обов'язків між міським головою, секретарем ради, першим заступником, заступниками міського голови та керуючим справами виконкому", Інструкцією з діловодства в виконавчих органах Ладижинської міської ради, затвердженої рішенням 8 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради № 176 від 06 травня 2011 року, а отже, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 листопада 2018 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.