Справа № 822/1268/18
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
05 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,
секретар судового засідання: Охримчук М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (ухвалене у м. Хмельницькому 22 травня 2018 року о 11:40, повний текст якого виготовлено 25 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:
- скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №474559/НОМЕР_1 від 22.12.2017 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позов задоволено частково. Скасовано рішення комісії ДФС України від 22.12.2017 року №474559/НОМЕР_1 та зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 30.11.2017 року подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спірне рішення №474559/НОМЕР_1 від 22.12.2017 року є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги безпідставними. Позивачем не надано всіх документів, вичерпний перелік яких наведений у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", тобто, не підтверджено правомірність складення спірної податкової накладної. Наданий позивачем пакет документів по податковій накладній №2 від 30.11.2017 року не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, адже платником не надано до повідомлення документів щодо підтвердження права власності предмету договору оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 (комбайни).
Позивач подав письмові пояснення на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Позивач зазначає, що він виконав вимоги, вказані в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, проте, рішенням відповідача №474559/НОМЕР_1 від 22.12.2017 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 30.11.2017 року з підстави - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, які саме порушення закону були допущенні, або в чому полягає недостатність документів, в даному рішенні не зазначено, з документів ДФС України взагалі не вбачається у чому саме полягають порушення, тому рішення про відмову в реєстрації накладної є протиправним і підлягає скасуванню з відновленням їх прав.
Також позивач подав до суду докази на підтвердження його права власності на комбайни, які є предметом договору оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтв про реєстрацію машини серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, серії НОМЕР_5, серії НОМЕР_6, копії яких містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 є власником комбайнів зернозбиральних марок: CLAAS LEXION 600 2007 року випуску, CLAAS LEXION 600 2006 року випуску, CLAAS LEXION 600ТТ 2008 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску.
15.11.2017 року між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) було укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №4, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку з екіпажем, а Орендар зобов'язується прийняти сільськогосподарську техніку та використовувати її відповідно до цільового призначення та мети оренди визначеної даним договором.
Мета оренди: збір урожаю сільськогосподарських культур. Транспортні засоби передаються в оренду в період з 15.11.17 до 31.12.2017 року. Інший період оренди може бути погоджений Сторонами шляхом підписання відповідної Додаткової угоди.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 15.11.2017 року до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №4 від 15.11.2017 року, Сторони дійшли згоди змінити предмет договору, а саме пункт 1.3 викласти в наступній редакції: Мета оренди: Збір урожаю сільськогосподарських культур, а також передача сільськогосподарської техніки в суборенду з екіпажем. Всі інші умови та пункти договору залишаються без змін.
На підставі акту від 15.11.2017 року прийому-передачі об'єкта оренди до Договору №4 від 15 листопада 2017 року оренди сільськогосподарської техніки, ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) передав, а ФОП ОСОБА_2 (орендар) прийняв у належному для експлуатації стані об'єкти оренди: комбайни зернозбиральні марок: CLAAS LEXION 600 2007 року випуску, CLAAS LEXION 600 2006 року випуску, CLAAS LEXION 600ТТ 2008 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску.
Згідно рахунку-фактури №ЖЖ-0000013 від 30.11.2017 року та акту №13 здачі-прийняття (надання послуг) ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, підтвердили, що за листопад 2017 року були надані послуги по оренді зернозбиральних комбайнів згідно договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №4 від 15.11.2017 року, та за надані послуги орендар сплачує орендодавцю 40000 грн.
15.11.2017 року між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «НАТАША-АГРО» (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв. Згідно даного Договору орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку, а орендар зобов'язується прийняти сільськогосподарську техніку та використовувати її відповідно до цільового призначення та мети оренди визначеної даним договором. Розмір щомісячної орендної плати визначатиметься Сторонами в актах прийому-передачі виконаних робіт/послуг (оренда сільськогосподарської техніки) і розраховуватиметься виходячи із ціни за 1 га зібраної площі врожаю та фактично обробленої площі за такий місяць. Мета оренди: збір урожаю сільськогосподарських культур. Транспортні засоби передаються в оренду в період з 15.11.17 до 19.12.2017 року.
Передача сільськогосподарської техніки (комбайни зернозбиральні марок: CLAAS LEXION 600 2007 року випуску, CLAAS LEXION 600 2006 року випуску, CLAAS LEXION 600ТТ 2008 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску) від ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «НАТАША-АГРО» підтверджується актом №1 прийому-передачі об'єкта оренди до Договору №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року.
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг від 30.11.2017 року за Договором оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року, орендар прийняв, а орендодавець передав виконані роботи/послуги за листопад 2017 року згідно Договору, а саме: орендна плата за користування с/г технікою 1591348,87 грн з ПДВ.
В підтвердження господарських відносин за Договором оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року позивачем надано: копію договору оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року, акт №1 прийому-передачі об'єкта оренди до Договору №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року оренди сільськогосподарської техніки, акт прийому-передачі виконаних робіт/послуг від 30.11.2017 року за Договором оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року, копію податкової накладної від 30.11.2017 року №2 на суму 1591348,87 грн з ПДВ.
За наслідками вказаних господарських відносин із ТОВ «НАТАША-АГРО» ФОП ОСОБА_2 виписано податкову накладну №2 від 30.11.2017 року та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, згідно із отриманою позивачем квитанцією №1 від 15.12.2017 року реєстрацію податкової накладної №2 від 30.11.2017 року зупинено, у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів". За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ.ЗЕД: 01.61. Запропоновано надати пояснення, документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної відповідно до підпункту «в» 201.16.1, пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
На виконання вказаної квитанції позивачем направлено ДФС України пояснення та копії документів на підтвердження реальності вчинення господарської операції, а саме копії: Договору №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року оренди сільськогосподарської техніки, акту №1 прийому-передачі об'єкта оренди до Договору №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року, акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг від 30.11.2017 року, таблицю даних платника податку від 18.12.2017 року №2.
Однак, рішенням Комісії ДФС України №474559/НОМЕР_1 від 22.12.2017 року відмовлено в реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 30.11.2017 року, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Позивач подав скаргу на вказане рішення, однак рішенням комісії ДФС з питань розгляду скарг №4804/НОМЕР_1 від 11.01.2018 року відмовлено у задоволенні поданої скарги, та рішення комісії ДФС залишено без змін.
Вважаючи, рішення Комісії ДФС України №474559/НОМЕР_1 від 22.12.2017 року протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірному рішенні, і в чому саме полягають ці порушення. Разом з цим, сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «НАТАША-АГРО», на виконання вимог якого складено спірну податкову накладну.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У пункті 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, міститься визначення таких критеріїв (Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями):
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію ризику, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.2017 за №754/30622.
Згідно з пунктом 1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з цим, у квитанції №1 від 15.12.2017 року ДФС України не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких затверджений Вичерпним переліком.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 №190 визначено, що Комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до абзацу "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Підстави для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначені абзацом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", а саме, ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до абзацу "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Однак, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ДФС України №474559/НОМЕР_1 від 22.12.2017 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальне твердження, що причиною його прийняття є не надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Посилання відповідача на те, що платником не надано документів щодо підтвердження права власності предмету договору оренди сільськогосподарської техніки №15/11/17/КУК-ОР-НА/Жукв від 15.11.2017 (комбайни), суд вважає безпідставними, адже квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містили вимоги про надання таких документів. Крім того, позивач згідно договору №4 від 15.11.2017 року є орендарем комбайнів зернозбиральних марок: CLAAS LEXION 600 2007 року випуску, CLAAS LEXION 600 2006 року випуску, CLAAS LEXION 600ТТ 2008 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску, CLAAS LEXION 580 2005 року випуску. Власником вказаних комбайнів є ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами справи.
Суд зазначає, що у вказаному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності визначеного комісією вичерпного переліку необхідних для надання документів та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані платником документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
При цьому слід зазначити, що таке рішення Комісії ДФС України є і актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Комісією ДФС України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, відповідності його вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації від №474559/НОМЕР_1 від 22.12.2017 року протиправним та скасування.
Окремо щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне.
Із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ДФС України правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її фактичного надходження.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 листопада 2018 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.