Справа № 725/4961/17
Головуючий у 1-й інстанції: Галичанський О.І.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
08 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28 вересня 2018 року (місце ухвалення рішення - м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жижияна Івана Євгеновича - заступника начальника Чернівецької митниці ДФС, третя особа - Чернівецька митниця ДФС про визнання протиправним та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В листопаді 2017 ОСОБА_2 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до Жижияна Івана Євгеновича - заступника начальника Чернівецької митниці ДФС, в яком просив визнати протиправним та скасувати постанову винесену відповідачем від 27.10.2017 року у справі про порушення митних правил №0953/40800/17 від 08.06.2017 року про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1868460, 69 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що 27.10.2017 року заступником начальника Чернівецької митниці ДФС України Жижияном І.В. було прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0953/40800/17, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.
Позивач стверджував, що ввіз в Україну автомобіль марки «BMW X5» державний номер Республіки Болгарія НОМЕР_2 як громадянин Румунії. Зазначає, що митницею не доведена правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а тому вважає її такою, що підлягає скасуванню.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2018 року позов задоволено.
Скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0953/40800/17 від 27.10.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, закрито провадження у справі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Чернівецька митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В доводах апеляційної скарги скаржник зазначає, що ОСОБА_2 має паспорт громадянина України, а також паспорт громадянина Румунії. При цьому він постійно проживає на території України, тому відповідно до норм чинного законодавства України, він у правовідносинах з Україною визнається лише громадянином України, має статус громадянина-резидента та на території України повинен користуватися документами громадянина України, що передбаченні чинним законодавством України.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача на адресу суду не надходив.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
За таких умов, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що 08.06.2017 року о 08 год. 40 хв. в зону митного контролю п/п "Порубне" Чернівецької митниці ДФС в'їхав автомобіль марки «BMW X5» державний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Республіка Болгарія) під керуванням ОСОБА_2, який надав контрольний талон для проходження митного контролю по "зеленому коридору".
Під час митного контролю ОСОБА_2 подав закордонний паспорт громадянина Румунії НОМЕР_3, виданий 08.22.2017 року на ім'я "ОСОБА_2" та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4.
Під час проведення митних формальностей, працівникам митниці було встановлено, що у громадянина ОСОБА_2 наявний закордонний паспорт громадянина України НОМЕР_5, виданий 19.09.2014 року органом 7301 на ім'я «ОСОБА_2».
Вищезазначені дії громадянина України ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Постановою Чернівецької митниці ДФС від 27.10.2017 року громадянина України ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме: 1 868 460 (один мільйон вісімсот шістдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) гривень 69 копійок.
Згідно частини 2 статті 380 Митного кодексу України громадянам-нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування.
Згідно листа Управління Державної міграційної служби України Чернівецькій області від 06.12.2016 року гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, документований Ленінським РВ УМВС в Чернівецькій області паспортом громадянина України НОМЕР_6 від 22.12.1998 року та паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 19.03.2014 року ( а.с. 62).
На підставі вказаних обставин, громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме: 1 868 460 гривень.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду для її скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки службова записка по даній справі має інформативний характер і визначена в ній сума не точна, а орієнтовна, то на її підставі не може бути визначено митну вартість транспортного засобу, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки санкція статті 485 МК України передбачає стягнення у розмірі 300% саме несплаченої суми митних платежів. Склад правопорушення передбаченого ст. 485 МК України в діях ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не підтверджений.
Колегія суддів погоджується із вказаною позицією суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно з п.1 ст.377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Відповідно до ч.3 ст.380 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_2 ввіз автомобіль марки "BMW X5", державний номер НОМЕР_2, 08 червня 2017 року в режимі "тимчасового ввезення" відповідно до ст.380 МК України в порядку, передбаченому для громадян-нерезидентів, пред'явивши митному органу паспорт громадянки Румунії.
Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України," якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_2 має паспорт громадянина України та паспорт громадянина Румунії, постійним місцем проживання є територія України.
З урахуванням наведеного, враховуючи наявність у ОСОБА_2 громадянства України та Румунії, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах позивач визнається громадянином України.
Отже, протоколом про порушення митних правил №0953/40800/17 від 08.06.2017 року зафіксовано вчинення ОСОБА_2 дій, що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Таким чином, позивач, як громадянин України при ввезенні на територію України автомобіля марки "BMW X5", державний номер НОМЕР_2, повинен був сплати передбачені законодавством митні платежі.
Судом першої інстанції встановлено, що розмір митних платежів визначений на підставі службової записки № 771/24-70-20-01/17 від 02 жовтня 2017 року.
Колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 50 МК України, для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно матеріалів справи, митним органом не було встановлено відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем тому, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення, уповноважений орган керувався службовою запискою №771/24-70-20-01/17 від 02 жовтня 2017 року, відповідно до якої орієнтовна сума митних платежів складає 622820,23 грн.
Зокрема, зі змісту вказаної службової записки слідує, що відомості, щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.
При цьому, жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів ні суду І інстанції, ні апеляційному суду не надано.
Разом з цим, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що у службовій записці для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси. Також вказано, що у службовій записці вказані фактори, які б дали можливість більш точно визначити митну вартість автомобіля. Однак, за відсутності вказаних факторів, згідно положень Методики, митна вартість визначається за інформацією, отриманою з мережі Інтернет. Саме таку інформацію митним органом використано.
Проте, вказане твердження апелянта прямо суперечить змісту самої службової записки на підставі якої відповідачем розраховано суму штрафу у постанові №0953/40800/17 від 27.10.2017 року. У вказаній записці зазначено, що відомості, щодо митної вартості транспортного засобу не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.
Таким чином, службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).
Таким чином, відповідачем не дотримано вимог Методики, посилання на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, не надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу.
В службовій записці запропоновано для більш точної інформації, щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів автотоварознавців щодо отримання інформації про комплектацію, ступінь зносу, пошкоджень, дефектів, які впливають на визначення митної вартості товарів та на повноту нарахування митних пошкоджень.
Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення митних органів до експертів автотоварознавців.
Представником позивача в рамках судового розгляду справи було надано висновок № 90-1/17 експертного дослідження з визначенням ринкової вартості спірного автомобіля «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до якого, ринкова вартість Україні не розмитненого автомобіля «BMW X5», 2008 року виготовлення, станом на дату оцінки становить 558745 гривень.
Тобто, вартість автомобіля відповідно до висновку експерта № 90-1/17 від 09.10.2017 року відрізняється від вартості зазначеної в службовій записці № 771/24-70-20-01/17 від 02 жовтня 2017 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги інформацію, наявну в службовій записці.
Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про передчасність винесення відповідачем оскаржуваної в межах даної справи постанови, оскільки митним органом не було вчинено всіх необхідних заходів, дотримання яких гарантувало б правомірність останньої.
Частиною 2 ст. 77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили правомірність їх дій та обґрунтованість висновків.
У справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. За логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, якщо уповноваженим органом не обґрунтовано підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшуковування доказів винуватості особи.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28 вересня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 листопада 2018 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.