Справа № 826/2651/17
08 листопада 2018 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимоги до апеляційної скарги, які встановлені нормами КАС України, а саме не сплачено судовий збір.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».
З 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні станом на 01.01.2016 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становить 1378 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, зокрема скасування податкового повідомлення-рішення яким позивачу встановлено податкові зобов'язання в загальному розмірі 1020,00 грн.
Таким чином, оскільки 1,5 відсотка ціни позову менше й розміру мінімальної заробітної плати, то у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2067 грн.(1378 грн.*150 %).
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача: 38004897.
Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО банку: 899998, рахунок: 34312206081055.
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Однак, всупереч вимог КАС України, Відповідачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом не подано документ про сплату судового збору, то вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання оригіналу документа про сплату вказаної суми.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржником було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Приписи ч. 3 ст. 3 КАС України визначають, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України у редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Разом з тим, твердження Апелянта про необхідність відстрочення сплати судового збору не містить жодних доказів скрутного майнового стану особи, у зв'язку з чим суд вважає його необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, суд-
В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко