Справа № 826/17330/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Васильченко І.П.
08 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 02 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправної бездіяльності, за участю сторін, -
У листопаді 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Солум» (далі - позивач, ТОВ «Солум») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не перенесення значення рядка « 24» Декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» з ПДВ за червень 2015 року до ЕНакл.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю позивача щодо не перенесення значення рядка « 24» Декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» з ПДВ за червень 2015 року до ЕНакл, що стало підставою для відмови в прийнятті податкових накладних позивача.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України в частині не перенесення значення рядка « 24» Декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» з ПДВ за червень 2015 року до ЕНакл.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Солум» зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією від 03.02.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі 10711020000026546. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36867614.
ТОВ «Солум» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 05.02.2010 року за № 531923.
Починаючи з 03.08.2015 р. по 30.12.2016 р. позивач не міг здійснювати реєстрацію податкових накладних, виписаних контрагентам, у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), оскільки не мав реєстраційного ліміту, відповідно до Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 01.12.2015 р. № 1314530.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у ЄРПН стало не перенесення відповідачем значення рядка 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року до реєстраційної суми ПДВ (на далі - ЕНакл), на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні в ЄРПН у сумі 30 734 687,00 грн.
Так, ЕНакл повинна була збільшитися на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року до 31 липня 2015 року, відповідно до п.п.4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Разом з тим, відповідачем була допущена протиправна бездіяльність, внаслідок якої, позивач був позбавлений можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також надани додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015 р.
Так, згідно п. 200-1.1, п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно п.1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
При цьому п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
За змістом ж приписів п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції з 29.07.2015 р.) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:
ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах - ЕНаклВид - ЕВідшкод - ЕПеревищ, де:
ЕНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ЕМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
ЕНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ЕВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
ЕПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ЕНаклОтр та ЕНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ЕНаклОтр, ЕНаклВид та ЕМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми ЕНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
При цьому, в силу норм п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:
а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;
б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.
Вказана процедура деталізована у п. 9-1 Порядку № 569 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 р., задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.
Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 р., в якому воно прийняте.
ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.
Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.
У зв'язку з цим Міністерством фінансів України була затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість згідно наказу від 23.09.2014 № 966, в якій для суми залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015, передбачено окремий розділ IV.
Водночас, нормами п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції чинній після 29.07.2015 р.) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII (тобто з 29.07.2015 р.) зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ЕНаклОтр, ЕНаклВид та ЕМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема:
4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
За змістом же приписів п. 10 Порядку № 569 ДФС: обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
30.07.2015 ДФС України на своєму офіційному сайті (www.sfs.gov.ua) оприлюднила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:
- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників «СУМА»НаклОтр, «СУМА»Митн та «СУМА»НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;
- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума «СУМА»Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:
- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.
Виходячи з системного аналізу наведених вище положень вбачається, що у зв'язку з набранням 29.07.2015р. чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків, в тому числі й позивачу, було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, як вбачається із наведеного плану заходів ДФС, оприлюдненого на офіційному сайті, зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України випадках протягом 3 серпня 2015 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач неодноразово звертався до ДПІ у Печерському районі м. Києва з проханням вирішити питання щодо збільшення ЕНакл позивача на 30 734 687,00 гривень значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.
Крім того, позивач звертався до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві з проханням надати відповідь про результати розгляду його листів. Однак, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не було надано жодної відповіді на запити позивача та зазначено підстав не перенесення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ позивача за 2015 рік до реєстраційної суми ПДВ.
Листом від 05.10.2015 р. позивачем було надано інформацію на підтвердження значення рядка 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року та його перенесення до реєстраційної суми ПДВ (ЕНакл) на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні на суму 30 734 687,00 грн.
На підтвердження поданої інформації позивачем було надано копії звітних декларацій з ПДВ за податкові періоди, довідки й акти перевірок, інші документи податкових органів.
Позивач також звертався до ДПІ у Печерському районі міста Києва із проханням провести у відповідність показники інтегрованої картки ПДВ та відомості у базі даних про платників податків у зв'язку із визнанням не чинним податкового повідомлення-рішення № 0089150226 від 12.11.2014 р., згідно із постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2015 р. по справі 3 826/18590/14, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 р.
Відповідно до вищевказаного судового рішення, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 07.10.2014 р. № 1113, направлення від 07.10.2014 р. № 272/26-59-15-02-24, відповідно до пп.200.11 ст.200 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Солум» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за січень, березень, квітень 2014 року за результатами якої складено акт від 29.10.2014 р. № 289/26-59-15-02-27.
На підставі висновків вказаного вище акту, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0089150226 від 12.11.2014 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 10 625 610,00 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 625 402,50 грн.
За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, 21.01.2015 р. Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято рішення по справі № 826/18590/14, яким позов ТОВ «Солум» задоволено повністю. Визнано не чинними податкове повідомлення-рішення № 0089150226 від 12.11.2014 року та податкове повідомлення-рішення № 0090150226 від 12.11.2014 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. Рішення набрало законної сили.
Згідно Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 30.12.2015 р. № 30315100 позивачеві збільшено реєстраційний ліміт 30.12.2015 р.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 21.1.1, 21.1.2, 21.1.3, 21.1.4, 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані:
дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;
забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;
забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;
не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;
коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Відповідно до положень вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, беручи до уваги те, що сума від'ємного значення у розмірі 30 734 687,00 грн. була відображена в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року та на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була збільшена ДФС України у системі електронного адміністрування ПДВ лише 30.12.2015 р., що не узгоджується із строками для здійснення таких коригувань, суд приходить до висновку про допущення останньою протиправної бездіяльності в частині не перенесення значення рядка « 24» Декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» з ПДВ за червень 2015 року до ЕНакл.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про обґрунтованість доводів позивача.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 09 листопада 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
О.М. Кузьмишина