П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2384/18
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Коваля М.П.,
суддів - Димерлія О.О.,
- Кравченко К.В.,
за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року про забезпечення доказів по справі №815/2384/18,-
21.05.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів до подачі позову.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів було задоволено. Забезпечено докази шляхом витребування з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області належним чином засвідченої копії матеріалів виконавчого провадження № 53930240. Зобов'язано Другий Приморський відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази на протязі 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою в частині надання Другому Приморському відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду на надання до Одеського окружного адміністративного суду витребуваних доказів, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою було по суті правильно розглянуто заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів до подання позову, разом з тим судом першої інстанції було встановлено необґрунтовано збільшений строк на її виконання, що є порушенням норм процесуального права. Також, апелянт посилається на положення частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» і зазначає, що враховуючи вказану норму, суд першої інстанції повинен був встановити строк виконання ухвали про забезпечення доказів на протязі трьох робочих днів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, як встановлено колегією суддів, до Одеського окружного адміністративного суду до подання позову надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення доказів за вхід. № 14054/18, у якій заявник просив суд забезпечити докази шляхом витребування від Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області посвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 53930240, у яких державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Калашніков Р.В. виніс постанову від 16.05.2017 року про арешт рухомого майна ОСОБА_5 та 24.05.2017 року вніс це обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.114 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено право учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, на звернення до суду із вказаною заявою до відкриття провадження у справі. При цьому забезпечення доказів є механізмом збору і закріплення доказів до судового розгляду по суті та гарантує наявність доказів у справі на випадок, коли їх можна втратити до початку судового розгляду. Неможливість надання (одержання) доказу може бути пов'язана з майбутнім знищенням, зіпсуттям доказу, очікуваною смертю свідка тощо, а ускладнення у наданні доказу може бути обумовлене обставинами, які вимагатимуть додаткових зусиль, витрати часу та коштів.
Забезпечення доказів є процесуальною дією суду, яка вчиняється за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, якщо вона вважає, що подання потрібних доказів є неможливим або у неї є складнощі в поданні цих доказів. Таким чином, інститут забезпечення доказів покликаний створити можливість реалізації своїх прав особі, яка може набути статусу позивача за наявності обставин, які свідчать, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим в майбутньому.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів було задоволено, встановлено Другому Приморському відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області строк на виконання вимог ухвали про витребування доказів на протязі 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду зазначено, що ухвала про витребування доказів є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню.
Колегія суддів зазначає, що апелянт помилково ототожнює поняття «негайне виконання судового рішення» та «процесуальний строк, встановлений судом для вчинення певних дій».
Негайне виконання судового рішення означає, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а безпосередньо з часу його оголошення або підписання.
Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
При цьому, у відповідності до вимог ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
На думку колегії суддів, строк, встановлений судом першої інстанції для виконання ухвали суду про забезпечення доказів, а саме 10 робочих днів з моменту отримання копії ухвали про витребування доказів, з урахуванням строків поштової пересилки, необхідності збирання надання належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження, витребуваних судом першої інстанції, є розумним в розумінні положень ст. 119 КАС України.
Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на положення ст. частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень ч.9 статті 117 КАС України, ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно ч.2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, відповідно до положень статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, положення Закону України «Про виконавче провадження» розповсюджуються саме на правовідносини з примусового виконання судових рішень, разом з тим ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року про забезпечення доказів по справі №815/2384/18 до примусового виконання звернута не була.
Колегія суддів також звертає увагу на ті обставини, що ухвала суду про забезпечення доказів не є рішенням суду в розумінні вимог п.13 ч.1 ст.4 КАС України, а являється судовим рішенням у відповідності до п.12 ч.1 вказаної статті Кодексу.
При цьому суд також враховує, що вимоги оскаржуваної ухвали про витребування доказів були виконані у повному обсязі, належним чином завірені копії виконавчого провадження №53930240 надійшли до суду на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року про забезпечення доказів по справі №815/2384/18 у межах строку, встановленого судом першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції було правомірно надано Другому Приморському відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду на надання до Одеського окружного адміністративного суду витребуваних доказів
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 244, 245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року про забезпечення доказів по справі №815/2384/18 - залишити без задоволення.
Ухвалу від 25 травня 2018 року про забезпечення доказів по справі №815/2384/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду у випадках визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Димерлій
Суддя: К.В. Кравченко