Справа № 822/1683/18 Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
08 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року (м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2, як фізична особа-підриємець, звернулась в суд з позовом до управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 11.04.2018 №22/115 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю в сумі 111 690,00 грн.
Вимоги мотивувала тим, що відповідачем зроблено хибні висновки щодо її знаходження з ОСОБА_3, впродовж періоду з 03.03.2018 по 13.03.2018 року, включно, в трудових відносинах як між роботодавцем та найманим працівником. Зазначала, що між ними було укладено цивільно-правовий договір від 03.03.2018, відповідно до якого ОСОБА_3 надавала послуги з реалізації товарів магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" в строк з 03.03.2018 по 31.03.2018. Вважає, що казаний цивільно-правовий договір за своєю формою та змістом не є трудовим договором та не може породжувати між ними трудових відносин. Зазначене свідчить про відсутність з її боку порушення норм частин 1, 3 статті 24 КЗпП України. Крім того, вважала, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування, оскільки в неї не відбирались пояснення від 15.03.2018, а висновки інспектора - суб'єктивні.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року позов ФОП ОСОБА_2 до управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 квітня 2018 року №22/115.
Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначене рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Так, в обґрунтування зазначених доводів Відповідачем зазначено, що під час підготовки до інспекційного відвідування, згідно з вимогами пункту 6 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, інспектором праці ОСОБА_4 було отримано письмове пояснення від ФОП ОСОБА_2 Підприємець у поясненні зазначила, що з 25.02.2018 по 13.03.2018 в її магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1) на підставі цивільно-правового договору працювала продавець ОСОБА_3 Проте, за результатами співставлення цивільно-правового договору від 03.03.2018, письмових пояснень ФОП ОСОБА_2 та акту прийому-передачі наданих послуг, встановлено надання ОСОБА_3 послуг без юридичного оформлення трудових відносин.
На апеляційну скаргу представником позивача подано відзив в якому посилаючись га порушення допущені інспектором, просили апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи слідує, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №239968, ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
03.03.2018 між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги) по реалізації товарів в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" смт. Стара Синява в строк з 03 березня 2018 року по 31 березня 2018 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не під дію правил внутрішнього розпорядку, немає права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на народження або поховання (пункт 1.1 договору); за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду в сумі 1000,00 грн за домовленістю (пункт 2.1. договору); оплата проводиться не пізніше 01 квітня 2018 року після прийняття роботи замовником за актом (пункт 2.2 договору).
14.03.2018 складено акт приймання-передачі наданих послуг смт Стара Синява №1, відповідно до якого виконавець - ОСОБА_3 надала, а замовник - ФОП ОСОБА_2 прийняла наступні послуги: прибирання приміщення та прилавків магазину (03.03.2018, 09.03.2018 з 20:00 по 21:00 год.); здійснення розгрузки та розстановки товару (05.03.2018 з 10:00 до 12:00 год., 08.03.2018 з 14:00 до 16:00 год., 12.03.2018 з 07:00 до 09:00 год.).
Згідно платіжних доручень від 08.05.2018 №426 та №425 із зарплати ОСОБА_3 сплачено утримання та військовий збір по договору цивільно-правового характера, укладеному між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
У період часу з 19.03.2018 по 20.03.2018 інспектором Хуторян Т.А., на підставі службового посвідчення №522, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, у присутності ФОП ОСОБА_2, проведено інспекційне відвідування в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Підстава для здійснення інспекційного відвідування: доповідна записка головного державного інспектора Хуторян Т.А. від 12.03.2018; пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295.
За результатами інспекційного відвідування складено акт №22-28/312-ІВ від 20.03.2018. Встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 при використанні праці найманого працівника ОСОБА_3 вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, а також порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 "Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та територіальним органам про прийняття працівника на роботу". ФОП ОСОБА_2 не повідомляла про прийняття на роботу продавця ОСОБА_3 в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" до територіального органу Державної фіскальної служби за місцями обліку як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника.
22.03.2018 позивачем подано заперечення щодо проведення інспекційних відвідин та складення за його результатами акта від 20.03.2018. Зазначено, що ОСОБА_3 самостійно не надавала послуги по реалізації товару в магазині.
11.04.2018 управлінням Держпраці у Хмельницькій області винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від №22/115, якою накладено штраф на ФОП ОСОБА_2 за порушення законодавства про працю в сумі 111 690,00 грн.
14.03.2018 між ФОП ОСОБА_5 (роботодавець) і ОСОБА_3 (працівник) укладено трудовий договір, відповідно до якого роботодавець надає, а працівник бере на себе зобов'язання виконати роботу на посаді продавця продовольчих товарів.
Надаючи правову оцінку зібраним матеріалам та правовідносинам сторін колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).
Пункт 2 Порядку №295 визначає, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Аналізуючи зазначені правові норми, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що інспектор під час підготовки до проведення інспекційного відвідування мав право одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, лише від об'єкта відвідування.
У даній справі, об'єктом відвідування є ФОП ОСОБА_2
Але всупереч наведеного, інспектор до інспекційного відвідування отримала усні пояснення та цивільно-правовий договір від ОСОБА_3, яка не є об'єктом відвідування. Отримання зазначених даних також не можна вважати аналізом наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі - Конвенція), ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, визначено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Отже, лише після отримання направлення на проведення інспекційного відвідування, інспектор мала право отримувати дані від ОСОБА_3
Надаючи оцінку суті виявлених порушень, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначав, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.
У цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд критично оцінив твердження відповідача щодо наявності між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудових відносин у період з лютого по березень 2018 року, оскільки зазначена обставина спростовується даними акт приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2018 та поясненнями свідків. ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3
Щодо твердження представника відповідача про невідповідність умов договору акту приймання-передачі, суд зазначив, що згідно з підпунктом 14.1.202. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Іншого визначення поняття "реалізації товарів" законодавство не містить. Разом з тим, навіть зазначене визначення не містить виключного переліку його складових. Тому, хибним є висновок відповідача щодо обмеження цивільно-правовим договором від 03.03.2018 функціональних обов'язків ОСОБА_3 лише відпуском товару та неможливість виконання нею більшого обсягу функцій, таких як прибирання приміщення та прилавків магазину, здійснення розгрузки та розстановки товару, не пов'язаних з реалізацією.
Таким чином, суд першої інстанції вважав достатніми підстави для визнання протиправною та скасування постанови управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 квітня 2018 року № 22/115 і, як наслідок, для задоволення позову.
Аналізуючи надані сторонами докази, як на підтвердження так і спростування виявленого порушення, колегія суддів вважає, що наведені Відповідачем докази не є переконливими по відношенню до наведених доводів Позивача. А так як надані Відповідачем докази вчинення Позивачем порушення є сумнівними, то колегія суддів не вважає за можливе покласти їх в основу правомірності як дій перевіряючого так і законності прийнятого за результатами відвідування рішення.
Колегія суддів, пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що вона неодноразово бачила порушення трудової дисципліни в магазині, в якому часто купує продукти, а з середини лютого 2018 року в магазині бачила нового продавця, запитувала чи її офіційно оформлено. Згодом зазначене запитувала ще тричі. Вказувала, що ОСОБА_3 відпускала їй товар - сприймає як пояснення заінтересованої особи, яка за матеріалами справи проводила інспекційне відвідування та за наслідками якого виявила порушення.
Твердження ж про те, що усні пояснення нею відібрані у ОСОБА_3 та отримано від останньої договір, письмові пояснення ОСОБА_6, які той давав в її кабінеті, є лише попередніми заходами до інспекційного відвідування, свідчать про вищезазначені порушення допущені ОСОБА_8, як державним інспектором з питань додержання законодавства про працю.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність прийняття оскарженої постанови.
Згідно з ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 08 листопада 2018 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Моніч Б.С.