і м е н е м У к р а їн и
08 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1279/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року (суддя суду 1 інстанції Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.11.2017 №23/1 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу в страховий стаж періоди роботи у Комунальному закладі «Обласна туберкульозна лікарня» Запорізької обласної ради з 01.10.2012 по 29.09.2017 у подвійному розмірі, що передбачено ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня набуття права на призначення пенсії за віком, тобто з 09.11.2017.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідач зараховує пільговий стаж за період роботи з 01.10.2012 по 29.09.2017 в Комунальному закладі «Обласна туберкульозна лікарня» Запорізької обласної ради на посаді молодшої медичної сестри-прибиральниці палатної відділення легеневого туберкульозу, що передбачно Списком №2 розділ XXIV 5 років у подвійному розмірі 10 років для визначення права на пенсію за віком по Списку №2, однак до загального страхового стажу для призначення пенсії, зазначений період роботи відповідач зараховує в одинарному розмірі, тобто тільки 5 років, що і призводить до зниження позивачу загального страхового стажу і недостатності страхового стажу для призначення.
Дії відповідача, на думку позивача, є протиправними, оскільки управлінням зараховано період роботи позивача в комунальному закладі до страхового стажу для призначення пенсії в одинарному розмірі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
В обґрунтування відзиву посилаєтьсяна те, що наявність десяти років пільгового стажу є достатньою для визначення права на пенсію по Списку №2, проте відсутність загального страхового стажу 21 рік 6 місяців не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
Дії управління при розрахунку стажу ОСОБА_1 відповідають нормам чинного законодавства, оскільки старховий стаж позивача за пріод з 05.06.2006 по 17.08.2012 розрахований пропорційно сплаченим внескам.
У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09.11.2017 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 розділу ХІV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 та відповідно до п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням засідання робочої групи з вирішення спірних питань щодо застосування норм пенсійного законодавства № 23/1 від 20.11.2017, відмовлено позивачу в призначенні пенсії за Списком №2 згідно заяви від 09.11.2017 за відсутності на момент звернення необхідного загального страхового стажу роботи 21 рік 6 місяців, необхідного для призначення пенсії, встановленого ст. 114 розділу ХІV-1 «Пенсійного забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003. Загальний стаж позивача складає 20 років 5 місяців.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік - народження з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.
За відсутності страхового стажу (25 років), у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим та третім - тридцятим цього пункту, страхового стажу : з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, основним документом який підтверджує наявний трудовий стаж є трудова книжка, і лише за її відсутності або відсутності у трудовій книжці відповідних записів, приймають уточнюючі довідки про періоди роботи не зазначені у трудовій книжці.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.09.2017, позивач працювала повний робочий день на (в) Комунальній установі «Обласна туберкульозна лікарня» Запорізької обласної ради і за період з 01.10.2012 по теперішній час, молодша сестра - прибиральниця палатна відділення легеневого туберкульозу виконувала обслуговування хворих на туберкульоз, що передбачено Списком №2. За період з 01.10.2012 по 01.10.2017 має стаж 5 років 0 місяців 0 днів. (а.с. 13)
Записи у трудовій книжці також підтверджують факт роботи позивача на вищезазначеній посаді у Комунальній установі «Обласна туберкульозна лікарня» Запорізької обласної ради у зазначений період часу.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно матеріалів справи, відповідачем зроблено розрахунок стажу позивача, відповідно до якого стаж за Списком №2 складає 10 років, страховий стаж складає 20 років 5 місяців 27 днів.
При цьому, відповідачем не заперечується зарахування періоду роброти позивача з 01.10.2012 по 29.09.2017 в Комунальному закладі «Обласна туберкульозна лікарня» Запорізької обласної ради до пільгового стажу для визнання за позивачем права на пенсію за віком по Списку №2 у подвійному розмірі.
На момент звернення з заявою до відповідача ОСОБА_1 виповнилось 51 рік, тобто вік з якого позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за умови наявності загального страхового стажу 21 рік 6 місяців для жінок.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Положеннями частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Перелік робіт, які надають право на донарахування до страхового стажу додатково по одному року встановлено вищевказаною нормою закону та є вичерпним.
Зважаючи на викладене, позивач має право на зарахування до стажу роботи період з 01.10.2012 по 29.09.2017 у подвійному розмірі для визнання за нею права на пенсію за віком по Списку №2, проте за відсутності необхіного загального страхового стажу 21 рік 6 місяців, оскільки у донарахований пільговий пероід позивачем не сплачувались страхові внески, відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі №808/1279/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 08.11.2018 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя Ю.В. Дурасова
суддя А.В. Суховаров