08 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 0840/3076/18
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №0840/3076/18 за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року з питань залишення позовної заяви без розгляду та скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року повернуто апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у зв'язку з тим, що ухвала суду першої інстанції не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 393 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне запропонувати скаржнику надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог статтті 296 КАС України з дотриманням вимог частини 3 статті 393 КАС України, тобто викласти у ній свої заперечення щодо ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року з питань залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги - 11.10.2018 року) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року становив 1762 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову - 01.08.2018 року) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року становив 1762 грн., судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становив 704,80 грн. (1762 х 0,4) та в свою чергу судовий збір при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на оскаржуване рішення суду становить 1057,20 грн. (704,80грн. х 150%).
Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі - 1057,20 грн.
Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв'зку з наступним.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
Отже, відсутність затвердженого кошторису суб'єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.
Позивачем при зверненні до суду з позовом, було сплачено судовий збір, а тому звільнення відповідача від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду.
Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог статті 296 КАС України з дотриманням вимог частини 3 статті 393 КАС України, а саме викласти у ній свої заперечення щодо ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року з питань залишення позовної заяви без розгляду та надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №0840/3076/18.
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №0840/3076/18 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме:
- надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог статтті 296 КАС України з дотриманням вимог частини 3 статті 393 КАС України, а саме викласти у ній свої заперечення щодо ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року з питань залишення позовної заяви без розгляду;
- надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1057,20 грн.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя В.Є. Чередниченко