Справа № 826/9122/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Добрянська Я.І.
08 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2018 року (розглянута у письмовому провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
У червні 2016 року, ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016р. в частині визнання нікчемного правочину «… операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_4 НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.»; визнати протиправним і скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»« Костенка Ігоря Івановича, оформлене наказом № 152 від 18.05.2016р. в частині застування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_4 НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.»; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»« Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_4 (НОМЕР_1), який має право на відшкодування коштів за вкладом (на підставі Договору банківського рахунку від 01.04.2016р. № НОМЕР_2) в ПАТ «КБ «Хрещатик» в сумі 195 000, 0 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача про визнання правочину нікчемним є протиправним, оскільки таке рішення стало підставою для невнесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованих державою.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»« Костенка Ігоря Івановича, оформлене наказом № 152 від 18.05.2016р. в частині застування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_4 НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.»;
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»« Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_4 (НОМЕР_1) відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Хрещатик», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 01.04.2016р. між ПАТ «КБ «Хрещатик» та позивачем укладено договір банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_2 відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 в національній валюті (Гривні) відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» та зобов'язався належним чином виконувати комплексне обслуговування Клієнта відповідно до умов цього Договору та Тарифів ПАТ КБ «Хрещатик» по обслуговуванню фізичних осіб, а також забезпечити збереження коштів на рахунку Клієнта. У п. 10.1 Договору зазначено, що відшкодування коштів за вкладом гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи проценти, нараховані на день початку процедури виведення Фондом Банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
31.03.2016р. між ОСОБА_4 (позичальник) та ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (позикодавець) укладено договір позики, за умовами якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 195000,00 грн., а Позичальник зобов'язався погасити Позикодавцю таку ж суму грошей, у строк, що вказаний в пункті 2.2 даного Договору (до 31.12.2017 року). Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Позикодавець надає позику шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позичальника протягом трьох днів з моменту підписання цього Договору. Реквізити банківського рахунку Позичальник повідомить Позикодавцю у письмовому вигляді після підписання цього Договору.
На виконання умов вищезазначеного договору позики ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» перерахувало на рахунок позивача, відкритий за договором рахунку, 195 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 35 від 01.04.2016р. з призначенням платежу «надання позики згідно договору б/н від 31.03.2016р. Без ПДВ.»
Постановою Правління Національного банку України №234 від 05.04.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №463 від 05.04.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду №560 від 21.04.2016, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
У відповідності до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенко І.І. з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
Позивач звернувся до відділення банку-агента Фонду для отримання інформації щодо виплати коштів за вкладом у ПАТ «КБ «Хрещатик», однак йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю інформації щодо позивача в Загальному реєстрі вкладників Банку.
Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»« Костенко Ігорем Івановичем від 24.05.2016р. №41/3-12/2771 позивача повідомлено про те, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016р. на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було виявлено нікчемний правочин «… операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.». Також наголошено, що відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
На підставі рішення комісії 24.04.2016р. з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3 ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» перераховано кошти в сумі 195000,00грн. з призначенням «Повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемності згідно Наказу № 152 від 18.05.2016 та протоколу комісії від 17.05.2016», що підтверджується довідкою ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» від 08.06.2016р. № 21/2-1331.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №913 від 03.06.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора, визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Костенку Ігорю Івановичу на два роки з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 03 червня 2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 09 червня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. В подальшому, строк здійснення виплат вкладникам ПАТ КБ «Хрещатик» з 21.07.2016 року було продовжено.
Позивач, вважаючи не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправним, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також надани додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Щодо нормативно - правового обґрунтування вимог позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
При цьому, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктом 2 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (надалі - Положення №14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (з урахуванням обмежень, визначених уповноваженою особою Фонду відповідно до частини другої статті 38 Закону), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Отже, протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку.
Зі змісту повідомлення про нікчемність правочинів від 24.05.2016 № 41/3-12/2771 вбачається, що з метою виявлення нікчемних правочинів Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» було здійснено службову перевірку укладених правочинів, якою виявлено правочини (договори) укладені з порушенням чинного законодавства України та які є нікчемними, зокрема: операції безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод» на рахунок позивача №2620.1.001.193582 у сумі 195 000,00 грн.
Відповідно до витягу з додатку № 1 до протоколу Комісії з перевірки документів від 17.05.2016р. «Операції безготівкового перерахування грошових коштів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, що є нікчемними з підстав визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону» за порядковим номером 44 зазначено відомості щодо позивача.
Також, відповідно до витягу з Додатку № 1 до Наказу № 152 від 18.05.2016р. «Операції безготівкового перерахування грошових коштів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, що є нікчемними з підстав визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону» за порядковим номером 44 зазначено відомості щодо позивача.
З вищевикладеного вбачається, що як підставу нікчемності правочину зазначено п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписами ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Отже, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком на предмет виявлення серед них нікчемних.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується (частина п'ята статті 38 Закону № 4452-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII).
За наведених обставин та правових норм, суд зазначає, що відсутні підстави вважати, що спірні правовідносини не порушують прав позивача, адже віднесення правочину до нікчемного тягне за собою не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, а відтак - невиплату гарантованої суми коштів.
Разом з тим, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Окрім того, як зазначалось вище, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) саме банком на предмет виявлення серед них нікчемних, а не правочинів, укладених між фізичними та юридичними особами, а тому відповідачем з перевищенням визначених законом меж повноважень визнано нікчемним правочин з перерахування коштів з поточного рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод» відкритого в ПАТ «КБ Хрещатик» на рахунок позивача.
Як встановлено судом, до запровадження тимчасової адміністрації на відкритий у банку рахунок позивача надішли кошти з поточного рахунку третьої особи з призначенням платежу: «надання позики згідно договору б/н від 31.03.2016 року».
Зарахування на банківський рахунок позивача грошових коштів від третьої особи відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить вимогам Договору від 01.04.2016 р. № НОМЕР_2 банківського рахунку укладеного між позивачем та банком.
Так, відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Згідно п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.04р., зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.04р. за № 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
У свою чергу, відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 ст. 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
У даному випадку, у відсутні підстави вважати, що відносини між суб'єктами переказу суперечать вимогам законодавства України.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення, яка підтверджує факт зарахування на поточний рахунок позивача грошових коштів.
За наведених обставин та правових норм, відсутні підстави не приймати до уваги вказаний доказ у справі, як і відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочину, укладеного між суб'єктами переказу коштів.
Окрім вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що кошти були перераховані на рахунок позивача до запровадження тимчасової адміністрації, що також виключає висновок про порушення вимог Закону № 4452-VI.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сам договір НОМЕР_2 банківського рахунку фізичної особи не передбачає платіж чи передачу іншого майна ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь позивача з метою надання останньому переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Не передбачає таких умов і власне операція безготівкового перерахування грошових коштів від 01.04.2016р. на рахунок позивача, що є необхідною умовою для визнання правочину нікчемним на підставі приписів п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 № К/800/11846/17 у справі №826/9616/16.
При цьому, належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій осіб, на яких вказує відповідач суду останнім надано не було.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування, не надано жодних пояснень з приводу того, які саме переваги чи пільги передбачені Договором, які надають позивачу привілейований статус.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача засновані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, і наявності будь-яких інших конкретних правових підстав, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, з яких договір банківського рахунку позивача і операції з перерахування коштів на її рахунок за цим договором були визнані нікчемними, відповідачем не доведено.
Водночас, рішення суду, відповідно до ст. 242 КАС України, повинно бути законним і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи відповідача про те, що кошти надійшли на рахунок позивача від іншої особи, а також його посилання на те, що таке перерахування було здійснено шляхом дроблення рахунку ПАТ «НВЦ «БХФЗ» і що вказаним товариством одночасно було проведено 58 транзакцій, не надають достатніх і необхідних підстав вважати таку операцію нікчемною, оскільки можливість внесення коштів саме таким шляхом відповідає вимогам ст. 2 Закону № 4452-VI та умовам договору, укладеного між позивачем і ПАТ «КБ «Хрещатик».
Посилання відповідача на те, що кошти на рахунок позивача надійшли у період, коли банк зазнавав фінансові проблеми та масово не виконував платіжні доручення, внаслідок чого в наступному був визнаний проблемним, суд вважає необґрунтованими та, окрім іншого, звертає увагу на те, що станом на дату укладання між позивачем і ПАТ «КБ «Хрещатик» договору банківського рахунку від 01.04.2016р. та перерахування на його рахунок коштів Банк не був визнаний проблемним (постанова НБУ про визнання ПАТ «КБ «Хрещатик» прийнята лише 04.04.2016 р.) і відповідачем не доведено протиправності вчинення такого правочину і транзакції.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»« Костенка І.І., оформлене наказом № 152 від 18.05.2016р. в частині застування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.» є такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.
Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
Враховуючи факт визнання судом вказаного рішення Уповноваженої особи протиправним, та обираючи належний спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків позивача, відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Хрещатик», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016р. в частині визнання нікчемного правочину «… операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.», колегі суддів звертає увагу на наступне.
Так, зазначені вимоги є необгрунтованими, оскільки вказане рішення Комісії, оформлене Протоколом від 17.05.2016 року, не створює для позивача ніяких прав та обов'язків, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, а відтак не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є правовим актом індивідуальної дії, тобто суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. від 18.05.2016р. №152 в частині застосування наслідків нікчемності до спірної операції.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
22 жовтня 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіною Мариною Анатоліївною подано клопотання про повернення надміру сплаченого збору.
Надаючи оцінку зазначеній вище заяві, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.
У відповідності до пп.2) п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент звернення з апеляційною скаргою) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 150% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір заробітної плати станом на 01.01.2016 року становив - 1 378, 00 грн.
При зверненні до адміністративного суду заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже за подання апеляційної скарги загальна сума до сплати становить: 551, 20 *150% =826,80 грн.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали апелянтом надано заяву про усунення недоліків у справі від 01 жовтня 2018 до якої додано відповідно платіжне доручення №27_210819 від 27.09.2018 року, у сумі 826, 80 грн.
Проте, апелянтом відповідно до платіжного доручення №06_210332 від 06.09.2018 року повторно помилково сплачено суму судового збору у розмірі 1 653, 60 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про повернення надміру сплаченого судового збору, у розмірі 1 653, 60 грн. та стягнення означених коштів з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2018 року - без змін.
Повернути надміру сплачену суму судового збору шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259, р/р 32074106301026, МФО банку 300001) у розмірі 1 653 (однієї тисячі шістсот п'ятдесяти трьох) гривень 60 копійок.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 09 листопада 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
О.М. Кузьмишина