Справа № 810/3634/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.
07 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Шелест С.Б., Пилипенко О.Є.,
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0006531014.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до норм законодавства, чинного на момент проведення перевірки, податковий орган не мав права проводити камеральні перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки таке право у податкового органу з'явилося з 01.01.2017 на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII.
Крім того, представник позивача вказав, що відповідачем проведено перевірку з порушенням строку визначеного п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації), оскільки перевіркою охоплено період липень - вересень 2016 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.12.2016 № 0006531014.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 р. та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи мотиви апеляційної скарги, апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних було предметом камеральної перевірки і до 01.01.2017, оскільки встановлення вищезазначених фактів здійснювалося виключно на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах, а відтак не потребували проведення документальної перевірки.
Апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження згідно частини 2 ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 13.12.2016 р. Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Техкомплект» з податку на додану вартість за липень-листопад 2016 року.
Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у порушенні строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, контролюючим органом встановлено, що податкова накладна № 25, виписана 06.07.2016 зареєстрована у ЄРПН 14.09.2016, тобто із затримкою на 70 днів; податкова накладна № 17, виписана 27.10.2016, зареєстрована у ЄРПН 14.11.2016, тобто із затримкою на 18 днів; податкова накладна № 21, виписана 10.11.2016, зареєстрована у ЄРПН 30.11.2016 тобто із затримкою на 20 днів.
За результатами перевірки Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області складено Акт від 13.12.2016 № 000046/10-14/20616482 та відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0006531014, яким позивачеві визначено штрафні санкції на загальну суму 75 937,57 грн.
Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного рішення, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач всупереч нормам закону, які діяли на час проведення перевірки, провів камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Техкомплект» з податку на додану вартість за липень-листопад 2016 року, тоді як при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягали тільки дані податкової звітності.
Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що камеральна перевірка даних, заявлених в декларації за липень 2016 року, була проведена контролюючим органом з порушенням строку, визначеного пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПК України) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, сам факт порушення позивачем податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, спірним є питанням звільнення останнього від відповідальності з підстав не охоплення предметом камеральної перевірки питань своєчасності реєстрації податкових накладних.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що право проводити камеральні перевірки щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних контролюючий орган набув лише з 01.01.2017 року.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Тобто, об'єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки Вишгородською об'єднаною ДПІ ГУ ДФС у Київській області встановило порушення ТОВ «Техкомплект» граничних термінів реєстрації податкових накладних за липень-листопад 2016 року, що і стало підставою для накладення штрафу.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
При цьому, суд першої інстанції посилається на конкретні строки проведення перевірки відповідно до положень пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, який визначає, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Однак, колегія суддів зазначає, що абзац другий цього пункту визначає, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Питання своєчасності реєстрації податкових накладних відноситься до «інших питань», а відтак 30-денний строк визначений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України не розповсюджується на камеральну перевірку цього питання.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 31.07.2018 р. у справі № 804/4056/17, від 05.06.2018 р. у справі № 803/1315/17, від 04.09.2018 р. у справі № 808/2195/17.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням з огляду на доведеність протиправних діянь платника податків, що призвели до неналежного виконання ним вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
В контексті вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Натомість вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.12.2016 р. № 0006531014 є правомірним, підстав для його скасування судом не встановлено.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 244, 250, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: С.Б.Шелест
О.Є. Пилипенко