і м е н е м У к р а їн и
07 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1226/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Горшкова В.В.
за участю
представника позивача: Барвінко Р.Ю..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суд від 07 травня 2018 року, (суддя суду першої інстанції Стрельнікова Н.В.), прийняте у порядку спрощеного провадження в м. Запоріжжя, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
03 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок травми та поранення, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, відповідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», скасувати пункт 13 протоколу засідання Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №26 від 02.03.2018 року; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 217500.00 грн.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності є протиправним, оскільки із поданих позивачем на розгляд Комісії документів, а саме витягу із протоколу засідання Центрально-військової лікарської комісії МОУ №4377 від 17 жовтня 2016 року вбачається, що вогнепальні осколкові поранення голови, руки та обох ніг, контузія головного мозку - 1983 року колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Оскільки відповідач не зазначив, який конкретно документ не надано позивачем, а законодавцем чітко не встановлено форми документу, який має підтверджувати факт того, що поранення та контузія настали не у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, кримінального злочину чи нанесення собі ушкоджень, позивач вважає, що підстави для відмови у призначенні йому грошової допомоги у Міністерства оборони України були відсутні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок травми та поранення, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; скасовано пункт 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2 від 02.03.2018 року, зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 217 500 грн.. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою у даній справі, посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства для умов призначення одноразової грошової допомоги не надано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Відповідач зазначає, що обов'язок Комісії щодо прийняття рішення про призначення грошової допомоги узгоджується з обов'язком особи (заявника) надати визначений законом перелік документів. Оскільки позивач не виконав вимог закону та не надав документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), у відповідача були відсутні підстави для призначення та виплати йому грошової допомоги.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2016 року.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0679305 ОСОБА_1 14 листопада 2016 року встановлена інвалідність ІІІ групи у зв'язку з пораненням, контузією та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення його документу до Міністерства оборони України для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У березні 2018 року позивач отримав витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України №26 від 02 березня 2018 року відповідно до якого йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки в поданих ним разом із заявою документах відсутня довідка, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення.
Вважаючи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою, яка має право на призначення одноразової грошової допомоги, разом з заявою про призначення грошової допомоги ним подано достатній пакет документів, що підтверджують його право, відтак відповідач не мав підстав для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до частин другої, шостої, дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі Порядок № 975).
Згідно п. 6 Порядку ( в редакції чинній станом на час настання інвалідності позивача) одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно п. 11 Порядку, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Судом встановлено, що відмова Міністерства оборони України в призначенні позивачу грошової допомоги ґрунтується виключно на тому, що позивачем до заяви про призначення допомоги не додано документу, що підтверджував би причини та обставини поранення.
Ненадання такого документу позивачем, на думку відповідача, унеможливлює призначення грошової допомоги в силу Порядку №975.
Однак, вказані доводи відповідача, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на те, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо), повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
В свою чергу, саме відповідач, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, відмовляючи в призначенні грошової допомоги, з використанням архівних матеріали, зобов'язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
Оскільки відповідачем не встановлено обставин, які б свідчили про отримання ОСОБА_1 поранення (контузії, травми або каліцтва) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження та не надано відповідних доказів, то підстави для відмови позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги з огляду на не надання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії) - відсутні.
Аналогічний висновок стосовно застосування норм матеріального права зроблено Верховним Судом в постанові від 28.10. 2018 року у справі №822/3005/17, та в постанові від 25 травня 2018 року у справі №729/426/17.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатність підстав для визнання протиправною відмову відповідача в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи та скасування п. 13 Протоколу засідання комісії МОУ.
Разом з тим, поза увагою суду залишилось наступне.
Відповідно до п. 12, 13 Порядку, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до п. 14 Порядку, одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Згідно із пп. 27 п. 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.11.2014 року №671, Міністерство оборони України є головним розпорядником бюджетних коштів.
З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що відповідач лише приймає рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, тому останній не наділений повноваженнями щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року у справі №816/978/16.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги як інваліду ІІІ групи у розмірі 217500 грн.
Належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 в даному випадку є зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №975 з урахуванням висновків суду.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи та прийняти в цій частині нову постанову про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №975 з урахуванням висновків суду, в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, 308, 310, 317 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1226/18 в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 217500 гривень - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.
Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1226/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 08 листопада 2018 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Суховаров
суддя А.В. Шлай