П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 жовтня 2018 р. м. ОдесаСправа № 814/387/18
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
при секретарі Кучмій І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме: визнання противоправними дії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення; зобов'язання провести перерахунок та виплату індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2015 року по 01 листопада 2017 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як позивачу правомірно ненараховано спірну індексацію на підставі роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
При цьому, судом першої інстанції не враховано, що здійснення виплати спірної індексації можливо здійснювати лише у межах фінансових ресурсів відповідача, які були відсутні у останнього.
Крім того, апелянтом зазначено, що позивачу нараховано та виплачено спірну індексацію у 2015 році, що підтверджується зібраними матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу, у період з 25 жовтня 2006 року по 01 листопада 2017 року.
В свою чергу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №156 від 01 листопада 2017 року звільнено позивача з військової служби у запас.
При цьому, вважаючи, що під час звільнення позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2015 року по 01 листопада 2017 року, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача невиплаченої індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2015 року по 01 листопада 2017 року, з чим частково погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі, є перевірка правомірності допущеної військовою частиною бездіяльності щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у період з січня 2015 року по листопад 2017 року.
При цьому, вищезазначеними положенням чинного законодавства передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.
В даному випадку, військовою частиною зазначено, що ним не здійснювалась виплата спірної індексації, у період з січня 2016 року по листопад 2017 року, на підставі листа департаменту фінансів Міноборони України, яким зупинено виплату останньої, а також у зв'язку з відсутністю належного бюджетного фінансування.
Крім того, військовою частиною зазначено, що у 2015 році позивачу виплачено спірну індексацію.
В свою чергу, колегія суддів вважає безпідставними посилання військової частини на лист департаменту фінансів Міноборони України, як на підставу для відмови у виплаті нарахованої індексації, так як такий лист суперечить положенням чинного законодавства.
При цьому, є безпідставними посилання військової частини на відсутність бюджетного фінансування для виплати спірної індексації, як на підставу для її невиплати, так як органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на поважну причину невиконання своїх зобов'язань, встановлених чинним законодавством.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача невиплаченої індексації грошового забезпечення, за період з січня 2016 року по листопада 2017 року.
В свою чергу, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення на користь позивача невиплаченої індексації грошового забезпечення за 2015 рік, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В даному випадку, з наданих військовою частиною розрахунків грошового забезпечення позивача за 2015 рік вбачається, що у червні, липні, серпні, жовтні та грудні 2015 року позивачу нараховано суми спірної індексації.
При цьому, апелянтом зазначено, що ним дійсно порушено щомісячний порядок виплати відповідної індексації у 2015 році, а як наслідок виплачено останню за фактом надходження відповідного фінансування у кінці 2015 року.
Між тим, у межах спірних правовідносин колегією суддів не перевіряється правомірність дотримання порядку виплати індексації у 2015 року, а лише стягується невиплачена заборгованість за спірний період.
В свою чергу, позивачем не надано до суду жодного доказів та пояснень, що спростовують факт виплати йому у 2015 році відповідних сум індексації, а тому колегія суддів вважає необґрунтованими заявлені позовні вимоги у цій частині.
При цьому, судом першої інстанції належним чином не перевірено вказаних обставин, а як наслідок зроблено передчасний висновок про задоволення прозовних вимог у цій частині.
Тому, беручи до уваги, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року, в частині висновку про необхідність визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, а також зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
В решті - залишити рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: Ю.М. Градовський
А.В. Крусян