Справа №442/5030/18
Провадження №2/442/1797/2018
02 листопада 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,
з участю секретаря Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, укладений 20 лютого 1982 року та зареєстрований Стебницькою міською радою Львівської області, актовий запис №18. Від даного шлюбу у них народився син, який на даний час повнолітній.
Вказує на те, що спочатку шлюб був нормальний, однак згодом стосунки між ними погіршилися. Вони не мають бажання бути разом. Майже 18 років проживають окремо. Кожен з них живе своїм життям, примирення між ними неможливе. В зв»язку з цим вона дійшла до висновку, що стосунки зберегти неможливо, так як вони стали чужими людьми.
Позивач в судове засідання не з»явилася. Від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, не заперечила щодо постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади, про причини неявки суд не повідомив, заяви про можливість розгляду справи у її відсутність не надав. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
З оглянутого свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-СГ №254654 від 20.02.1982 року вбачається, що 20.02.1982 року між сторонами був зареєстрований шлюб Стебницькю міською радою Львівської області, актовий запис №18.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з»ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання позивача будувати у подальшому сімейні відносини, внаслідок чого припинилось між сторонами почуття взаємної любові, поваги та дружби, внаслідок чого вони не підтримують подружніх відносин протягом тривалого часу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Крім того, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає, що сім'я «Бейзик» остаточно розпалась і зберегти її неможливо. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, не підтримують шлюбних відносин, подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому позов є підставним та підлягає до задоволення.
Висновок суду в даному випадку відповідає вимогам ст.112 СК України та п.10 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", згідно яких суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4,7,10,81,141, 263-266 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (Львівська область, м.Стебник, вул..Космонавтів, 12, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), укладений 20 лютого 1982 року та зареєстрований Стебницькою міською радою Львівської області, актовий запис №18.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишається на прізвищі, обраному під час державної реєстрації шлюбу.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Медведик Л.О.