1Справа № 335/8152/18 2/335/2125/2018
23 жовтня 2018 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Тимченко А.В., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство «Символ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за всі невикористанні дні щорічної відпустки,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за всі невикористанні дні щорічної відпустки, мотивуючи свої вимоги наступним.
У період з 11.06.2012 року по 11.05.2018 року позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «СМЕП «Символ». Під час знаходження у трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 47075,44 грн.
11.05.2018 року ОСОБА_1 звільнився з товариства на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, згідно наказу №103 від 11.05.2018 року.
Посилаючись на те, що, при його звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести з позивачем повний розрахунок, однак цього не зробив, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ «СМЕП «Символ» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 23684,96 грн., вихідну допомогу у розмірі 23390,48 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку.
Ухвалою судді від 18.07.2018 року, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
26.09.2018 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зменшити його позовні вимоги в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної платні на 10000 грн., у зв'язку із частковим погашенням заборгованості.
Від ПрАТ «СМЕП «Символ» письмовий відзив на позовну заяву не надходив, незважаючи на те, що ухвалу про відкриття провадження представником відповідача отримано 21.08.2018.
23.10.2018 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, останній просить стягнути з ПрАТ «СМЕП «Символ» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 13684,96 грн., вихідну допомогу у розмірі 23390,48 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 14.05.2018 по 23.10.2018 в розмірі 58731,75 грн.
Також позивач просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені позивачем по тексту позовної заяви, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).
Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч.3 ст.38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Ч.1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 233 КЗпП України, частина 2, встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «СМЕП «Символ» та був звільнений на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 103 від 11.05.2018 року. Вказаний факт підтверджується трудовою книжкою АА №276231 та вищевказаним наказом, копії яких долучено до матеріалів справи.
Згідно довідки ПрАТ «СМЕП «Символ», яка надана позивачем разом із позовною заявою, станом на 06.07.2018 розмір заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 58478 грн. 81 коп.
При цьому, при визначенні розміру заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача, суд не враховує заяву ОСОБА_1 від 26.09.2018 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зменшити його позовні вимоги в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної платні на 10000 грн., у зв'язку із частковим погашенням заборгованості, виходячи з наступного.
Вказану суму заборгованості позивач зазначає без відрахування податків та зборів.
З вказаною позицією позивача суд не погоджується, оскільки вона суперечить роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, станом на 23.10.2018 підлягає стягненню нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 58478 грн. 81 коп.
Статтею 117 КзпП визначена відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні. Зокрема, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі Порядок №100). Так, згідно з вимогами п.2 Порядку №100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Останніми двома місяцями роботи позивача є березень та квітень 2018 року. Відповідно до довідки ПрАТ «СМЕП «Символ», яка надана позивачем разом із позовною заявою, заробітна плата ОСОБА_1 за березень 2018 року становила 9486,30 грн., а за квітень 2018 року - 9883,14 грн. При цьому відповідно до розрахункових листків за березень та квітень 2018 року кількість відпрацьованих днів склала 15 у кожному місяці.
Таким чином середньоденна заробітна плата Позивача складатиме: (9486,30+9883,14)/30=645,65 грн.
Кількість робочих днів з 14 травня 2018 року по 23 жовтня 2018 року складає 113 днів.
Таким чином, середній заробіток за зазначений період склав 645,65 грн.*113=72958,45 грн.
При цьому, суд зазначає, що стягненню підлягає заробітна плата без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, так як обов'язок щодо утримання вказаних платежів лежить на роботодавцеві.
Таким чином відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.
Крім національного законодавства, право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.
Відповідно до ст. 1 даної Конвенції, метою цієї Конвенції є термін «заробітна плата», який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.
Відповідно до ст. 12 Конвенції, заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.
Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, будь-яка відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист заробітної плати № 95, Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 97, 115, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 76-81, 82, 137, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство «Символ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та грошової компенсації за всі невикористанні дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство «Символ» (м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 33а, код ЄДРПОУ 20503714) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Мальовнича, буд.87а, ІПН НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату, вихідну допомогу та грошову компенсацію за всі невикористанні дні щорічної відпустки у розмірі 58478, 81 грн. (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 81 коп.), середній заробіток за час затримки розрахунку за період 14 травня 2018 року по 23 жовтня 2018 року у сумі 72958,45 грн. (сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 45 коп.), а всього 131437,26 грн. (сто тридцять одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 26 копійок) без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство «Символ» (м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 33а, код ЄДРПОУ 20503714) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство «Символ» на користь ОСОБА_1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя: І.А. Крамаренко