iменем України
3/330/536/2018
Справа № 330/2077/18
"30" жовтня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:
судді - Нестеренко Т.В., при секретарі - Корнієнко М.М., за участю адвоката - ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Головного управління держпраці у Запорізькій області відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, працює генеральним директором ТОВ « Лазурні Далі», зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч.1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № ЗП1429/648/АВ/П/ПТ, сладеного 17.09.2018 року, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення під час виконання посадових обов'язків, маючи організаційно - розпорядчі функції за місцезнаходженням - Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 62 - допустила порушення законодавства про працю, які оформлені актом перевірки № ЗП 1429/648/АВ від 02.08.2018 року, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 41 КУпАП, а саме: Під час проведення інспекційного відвідування у ТОВ "Лазурні Далі" заробітна плата найманим працівникам виплачується з порушенням терміну виплати. Так, згідно вибіркових даних, заробітна плата за першу половину червня 2018 ОСОБА_3 була виплачена 25.06.2018, що підтверджено розрахунково - платіжною відомістю № НЗП-000006 за червень 2018 та відомістю на виплату грошей №ВЗП-000011 за червень 2018, заробітна плата за другу половину червня 2018 року ОСОБА_3П була ви плачена 11 07.2018, що підтверджено розрахунково - платіжною відомістю № НЗП 000006 за червень 2018 та відомістю на виплату грошей №ВЗП 000012 за червень 2018 року, проте відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2018 ОСОБА_3 приступила до роботи з 04.06.2018. Так, згідно вибіркових даних заробітна плата за першу половину червня 2018 ОСОБА_4 була виплачена 25.06.2018, що підтверджено розрахунково - платіжною відомістю № НЗП-000006 за червень 2018 та відомістю на виплату грошей № ВЗП-000011 за червень 2018, заробітна плата за другу половину червня 2018 року ОСОБА_2 була виплачена 11.07.2018, що підтверджено розрахунково - платіжною відомістю № НЗП-000006 за червень 2018 та відомістю на виплату грошей №ВЗП- 000012 за червень 2018 року, проте відповідно до табелю обліку робочою часу за червень 2018 ОСОБА_2 приступила до роботи з 01.06.2018, що порушує вимоги ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» відповідно до яких «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разу відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних дні, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні ». Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що працівників ТОВ «Лазурні Далі» допущено до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно вибіркових даних, відповідно наказу про прийняття на роботу від 15.06.2018 № 11к ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийнято на посаду бухгалтера-калькулятора та комірника з 15.06.2017 на сезонну роботу. Відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2018 зазначені працівники приступили до роботи 15.06.2018. Проте повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу було подано з порушенням терміну 31.07.2018, що підтверджено квитанцією №2 про прийняття повідомлення Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС (Якимівське відділення), що порушує вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, відповідно до якої «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, ти повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики і адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Оплата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі. Згідно ст. 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР оплата праці за роботу в святкові і неробочі дні є мінімальною державною гарантією. Так. у червні 2018 святковим днем був 28.06.2018, відповідно до табелю обліку робочого часу ТОВ «Лазурні Далі» за червень 2018 у 1 працівника, а саме ОСОБА_7 28.06.2018 був робочим днем, даними працівником відпрацьовано 8 годин. Проте, відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за червень 2018 №НЗП-000006, та видатковими касовими ордерами від 12.07.2018. не нарахована та не виплачена у подвійному розмірі робота у святковий день на момент інспекційного відвідування. Так, у травні 2018 святковим днем був 09.05.2018, відповідно до табелю обліку робочого часу ТОВ «Лазурні Далі» за травень 2018 у 4 працівників, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 09.05.2018 був робочим днем, даними працівниками відпрацьовано 8 годин. Проте, відповідно до розрахунком платіжних відомостей за травень 2018 №НЗП-000005, та відомістю на виплату грошей № ВЗП-000010 за травень від 15.06.2018 та відомістю на виплату грошей за травень 2018 № ВЗП- 000009 від 23.05.2018, не нарахована та не виплачена у подвійному розмірі робота у святковий день на момент інспекційного відвідування. Так, у грудні 2017 святковим днем був 25.12.2017, відповідно до табелю обліку робочого часу ТОВ «Лазурні Далі» за грудень 2017 у 1 працівника, а саме ОСОБА_10 25.12.2017 був робочим днем, даними працівником відпрацьовано 8 годин. Проте, відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за грудень 2017 №НЗП-000012 та відомістю на виплату грошей № ВЗП-000019 за грудень від 19.12.2017 та відомістю на виплату грошей за грудень 2017 № ВЗП - 000020 від 28.12.2017, не нарахована та не виплачена у подвійному розмірі робота у святковий день на момент інспекційного відвідування, що порушує вимоїн ч.І та 2 п. 107 КЗпП України, відповідно до якої «Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинами або денними ставками - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Гр. ОСОБА_2до суду надала письмові заперечення по справі, в яких зазначила, що Якимівським районним судом Запорізької області розглядається справа ЄУН № 330/2077/18 про притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог трудового законодавства, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке оформлене протоколом про адміністративне правопорушення № ЗП1429/648/АВ/ШПТ від 17.09.2018 р.. Інспекційне відвідування (перевірка) ТОВ «Лазурні далі» проводилась 02.08.2018 року і її результати були оформлені актом інспекційного відвідування № ЗП1429/648/АВ від 02.08.2018 р., що зазначено безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення. Щодо, начебто, скоєння ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, які викладені у відповідному протоколі, може повідомити суду наступне. Працівники ТОВ «Лазурні далі» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не отримали заробітну плату своєчасно, оскільки 06.07.2018 р., а також 09.07.2018 р. та 10.07.2018 р., тобто в день отримання заробітної плати, вказані особи знаходились у відрядженні. Факти знаходження вказаних осіб у відрядженнях підтверджуються наступними належними доказами: наказом про командирування до м. Дніпро № 14 від 06.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); посвідченням про відрядження ОСОБА_2 до м. Дніпро від 06.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); посвідченням про відрядження ОСОБА_3 до м. Дніпро від 06.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); наказом про командирування до Київської та Харківської областей № 15 від 09.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); посвідченням про відрядження ОСОБА_2 до Київської та Харківської областей від 09.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); посвідченням про відрядження ОСОБА_3 до Київської та Харківської областей від 09.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Таким чином, працівники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не отримали своєчасно заробітну плату з підстав, які не залежали від ОСОБА_2, а вина останньої у порушенні норм законодавства про працю -ч. ч, 1, 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» -відсутня. Працівники ОСОБА_5 О, П. і ОСОБА_11 були прийняті на роботу згідно з наказом № Нк від 15.06.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Таким чином, наявність наказу свідчить про те, що трудовий договір між ТОВ «Лазурні далі» в якості роботодавця і вказаними особами в якості працівників в дійсності був укладений і виконувався сторонами. Отже, в діях ОСОБА_2 відсутнє порушення ч. З ст. 24 Кодексу Законів про працю України. Працівник ОСОБА_7 працювала у святковий день 28.06.2018 р. Залучення ОСОБА_7 до праці у святковий день відбулось на підставі наказу № 11 від 20.06.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Оплата на працю у святковий день була їй нарахована та виплачена у подвійному розмірі 25.07.2018 р., тобто до проведення перевірки Відповідачем. Це підтверджується наступними платіжними документами: видатковим касовим ордером № 96799 від 25.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковим касовим ордером № 96818 від 25.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковим касовим ордером № 96819 від 07.08.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Працівники ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 були залучені для роботи у святковий день на підставі наказу № 6 від 09.05.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Оплата за працю у святковий день була їм нарахована та виплачена у подвійному розмірі до проведення перевірки Відповідачем. Це підтверджується наступними платіжними документами, що наведені нижче. Оплата за працю у святковий день 09.05.2018 р. ОСОБА_2 підтверджується наступними належними доказами: відомість на виплату грошей № ВЗП-000009 за травень 2018 р. від 23.05.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000010 за травень 2018 р. від 15.06.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000015 за липень 2018 р. від 25.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковий касовий ордер № 96800 від 25.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковий касовий ордер № 96825 від 07.08.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000013 за 09.05.2018 р. від 07.08.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Оплата за працю у святковий день 09.05.2018 р. ОСОБА_8 підтверджується наступними належними доказами: відомість на виплату грошей № ВЗП-000009 за травень 2018 р. від 23.05.2018 р. (засвідчена копія додається цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000010 за травень 2018 р. від 15.06.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000015 за липень 2018 р. від 25.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковий касовий ордер № 96801 від 25.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковий касовий ордер № 96826 від 07.08.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000013 за 09.05.2018 р. від 07.08.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Оплата за працю у святковий день 09.05.2018 р. ОСОБА_12 підтверджується наступними належними доказами: відомість на виплату грошей № ВЗП-000009 за травень 2018 р. від 23.05.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000010 за травень 2018 р. від 15.06.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковий касовий ордер від 12.07.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомість на виплату грошей № ВЗП-000013 за 09.05.2018 р. від 07.08.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Щодо невиплати заробітної плати в подвійному розмірі за роботу в святковий день 25.12.2017 р. працівнику ОСОБА_10 слід повідомити наступне. Оплата за працю у святковий день 25.12.2017 р. працівнику ОСОБА_10 підтверджується наступними належними доказами: відомістю на виплату грошей за грудень 2017 р. № ВЗП-000020 від 28.12.2017 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); відомістю на виплату грошей за грудень 2017 р. № ВЗП-000021 від 29.12.2017 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень); видатковий касовий ордер № 96699 від 04.01.2018 р. (засвідчена копія додається до цих заперечень). Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оплату праці», норми оплати праці, зокрема, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні, встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії, передбачені ст. 12 Закону України «Про оплату праці» та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України, у святкові дні допускаються роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 Кодексу законів про працю України. Відповідно до п. п. 1,3 ст. 71 Кодексу законів про працю України, залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається у таких виняткових випадках: для відвернення або ліквідації наслідків, зокрема, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків (п. 1 ст. 71 КЗпПУ); для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів (п. 1 ст. 71 КЗпПУ). Відповідно до ст. 72 Кодексу законів про працю України, робота у вихідний день може компенсуватись, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 цього Кодексу. Відповідно до ст. 107 Кодексу законів про працю України, робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилась понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. Як переконливо, з посиланням на належні докази, доведено вище, ТОВ «Лазурні далі» виплатило всім своїм працівникам подвійну заробітну плату за роботу у святкові дні. З аналізу вказаних норм законодавства, що регулює оплату праці, виходить, що у ОСОБА_2 відсутні порушення у вигляді порушення терміну виплати заробітної плати або виплати її в неповному обсязі, які передбачені ст. 12 Закону України «Про оплату праці», а також ст. 72 та ч. ч. 1, 2 ст. 107 Кодексу законів про працю України. Слід також зазначити, що всі вказані особи виконували свою роботу в межах місячної норми робочого часу, тобто без перевищення 40-годинного тижня робочого часу. З урахуванням наведеного вище, у суду немає жодних підстав притягувати ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, оскільки жодних адміністративних правопорушень остання не скоювала.
В судовому засіданні правопорушниця ОСОБА_2 свою провину не визнала та разом зі своїм захисником, адвокатом ОСОБА_1 надали письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що Інспекційне відвідування (перевірка) ТОВ «Лазурні далі» проводилась 02.08.2018 р. і її результати були оформлені актом інспекційного відвідування № ЗП1429/648/АВ від 02.08.2018 р., що зазначено безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_2 повністю підтверджує всі аргументи, викладені в запереченнях по справі, які були подані до суду 09.10.2018 р. Додатково ОСОБА_2 може повідомити суду наступне. 1. Стосовно своєчасного неотримання заробітної плати працівниками ТОВ «Лазурні далі» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вказані особи не отримали заробітну плату своєчасно, оскільки 06.07.2018 р., а також 09.07.2018 р. та 10.07.2018 р., тобто в день отримання заробітної плати, вказані особи знаходились у відрядженні. Факти знаходження вказаних осіб у відрядженнях підтверджуються наступними належними доказами (засвідчені копії додані до заперечень від 09.10.2018 р. і містяться в матеріалах справи): наказом про командирування до м. Дніпро № 14 від 06.07.2018 р.; посвідченням про відрядження ОСОБА_2 до м. Дніпро від 06.07.2018 р.; посвідченням про відрядження ОСОБА_3 до м. Дніпро від 06.07.2018 р.; наказом про командирування до Київської та Харківської областей № 15 від 09.07.2018р.; посвідченням про відрядження ОСОБА_2 до Київської та Харківської областей від 09.07.2018 р.; посвідченням про відрядження ОСОБА_3 до Київської та Харківської областей від 09.07.2018 р.. Таким чином, працівники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не отримали своєчасно заробітну плату з підстав, які не залежали від ОСОБА_2, а вина останньої у порушенні норм законодавства про працю -ч. ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» -відсутня. Крім того, слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через З (три) місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через З (три) місяці з дня його виявлення, крім окремих випадків, передбачених КУпАП. А відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Оскільки здійснення правопорушення, яке на думку Держтруда мало місце 10.07.2018 р., закінчилось також 10.07.2018 р. І не є триваючим (оскільки заробітна плата була виплачена), стягнення за нього не може бути накладено а справа в цій частині підлягає закриттю у зв'язку з закінченням тримісячного строку. 2. Працівники ОСОБА_5 П, і ОСОБА_11 були прийняті на роботу згідно з наказом № 11к від 15.06.2018 р. (засвідчена копія додана до заперечень від 09.10.2018 р. і міститься в матеріалах справи). В цей же день особи були допущені до роботи. Вказані особи виконували роботу з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, отримували заробітну плату, на яку нараховувались та утримувались податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, військовий збір. Дійсно, відповідно до ст. 24 КЗпПУ, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 21 КЗпПУ, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Наведене свідчить про те, що трудовий договір між ТОВ «Лазурні далі» в якості роботодавця і вказаними особами в якості працівників в дійсності був укладений і виконувався сторонами. При цьому, зміст поняття «трудовий договір», визначений ст. 21 КЗпПУ не визначає в якості окремої складової його укладення надсилання контролюючому органу будь-яких повідомлень. В той же час слід зазначити, що відповідно до ст. 265 КЗпПУ, фінансова санкція застосовується саме за фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а не за неповідомлення. Оскільки трудовий договір був укладений, в діях ОСОБА_2 відсутнє порушення ч. З ст. 24 Кодексу Законів про працю України. Слід також окремо наголосити на тій обставині, що в тексті протоколу про адміністративне правопорушення, який складено щодо ОСОБА_2 Держпраці в якості правопорушення визначив ч. 1 ст. 41 КУпАП, а відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору передбачена ч. З ст. 41 КУпАП, яка ОСОБА_2 не інкримінується. Крім того, незважаючи на відсутність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, тримісячний строк її притягнення до адміністративної відповідальності вже закінчився згідно зі ст. 38 КУпАП, а отже справа в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП. 3. Працівник ОСОБА_7 працювала у святковий день 28.06.2018 р. Залучення ОСОБА_7 до праці у святковий день відбулось на підставі наказу №11 від 20.06.2018 р. (засвідчена копія додана до заперечень від 09.10.2018 р. і міститься в матеріалах справи). Оплата на працю у святковий день була їй нарахована та виплачена у подвійному розмірі 25.07,2018 р., тобто до проведення перевірки Відповідачем. Це підтверджується наступними платіжними документами (засвідчені копії додані до заперечень від 09.10.2018 р. і містяться в матеріалах справи): видатковим касовим ордером № 96799 від 25.07.2018 р.; видатковим касовим ордером № 96818 від 25.07.2018 р.; видатковим касовим ордером № 96819 від 07.08.2018 р.. Крім того, нарахування ОСОБА_7 заробітної плати у подвійному розмірі за працю у неробочий день також підтверджується відповідним наказом ТОВ «Лазурні далі» від 12.07.2018 р. та розрахунково-платіжною відомістю за липень 2018 р. (засвідчені копії додаються до цих пояснень). Працівники ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 були залучені для роботи у святковий день на підставі наказу № 6 від 09.05.2018 р. (засвідчена копія додана до заперечень від 09.10.2018 р. і міститься в матеріалах справи). Оплата за працю у святковий день була їм нарахована та виплачена у подвійному розмірі до проведення перевірки Відповідачем. Це підтверджується наступними платіжними документами, що наведені нижче. Оплата за працю у святковий день 09.05.2018 р. ОСОБА_2 підтверджується наступними належними доказами (засвідчені копії додані до заперечень від 09.10.2018 р. і містяться в матеріалах справи): відомість на виплату грошей № ВЗП-000009 за травень 2018 р. від 23.05.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000010 за травень 2018 р. від 15.06.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000015 за липень 2018 р. від 25,07.2018 р.; видатковий касовий ордер № 96800 від 25.07.2018 р.; видатковий касовий ордер № 96825 від 07.08.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000013 за 09.05.2018 р. від 07.08.2018 р.. Оплата за працю у святковий день 09.05.2018 р. ОСОБА_8 підтверджується наступними належними доказами (засвідчені копії додані до заперечень від 09.10.2018 р. і містяться в матеріалах справи): відомість на виплату грошей № ВЗП-000009 за травень 2018 р. від 23.05.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000010 за травень 2018 р. від 15.06.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000015 за липень 2018 р. від 25.07.2018 р.; видатковий касовий ордер № 96801 від 25.07.2018 р.; видатковий касовий ордер № 96826 від 07.08.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000013 за 09.05.2018 р. від 07.08.2018 р.. Оплата за працю у святковий день 09.05.2018 р. ОСОБА_12 підтверджується наступними належними доказами (засвідчені копії додані до заперечень від 09.10.2018 р. і містяться в матеріалах справи): відомість на виплату грошей № ВЗП-000009 за травень 2018 р. від 23.05.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000010 за травень 2018 р. від 15.06.2018р.; видатковий касовий ордер від 12.07.2018 р.; відомість на виплату грошей № ВЗП-000013 за 09.05.2018 р. від 07.08.2018 р.. Крім того, слід особливо акцентувати увагу суду, що нарахування ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 заробітної плати у подвійному розмірі за працю у неробочий день також підтверджується відповідним наказом ТОВ «Лазурні далі» від 25.07.2018 р. та розрахунково-платіжною відомістю за липень 2018 р. (засвідчені копії додаються до цих пояснень). Крім того, незважаючи на відсутність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, в будь-якому випадку тримісячний строк її притягнення до адміністративної відповідальності у ситуації з, начебто, недоплатою заробітної плати ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 вже закінчився згідно зі ст. 38 КУпАП, а отже справа в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП. 4. Оплата за працю у святковий день 08.03.2018 р. працівнику ОСОБА_13 підтверджується наступними належними доказами: наказом № 3 від 28.02.2018 р. (засвідчена копія додається до цих пояснень); відомістю на виплату грошей за березень 2018 р. № 000005 від 23.03,2018 р. (засвідчена копія додається до цих пояснень); відомістю на виплату грошей за березень 2018 р. № 000006 від 10.04.2018 р. (засвідчена копія додається до цих пояснень). Необхідно також додати, що, незважаючи на відсутність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, в будь-якому випадку тримісячний строк її притягнення до адміністративної відповідальності у ситуації з, начебто, недоплатою заробітної плати ОСОБА_13 вже закінчився згідно зі ст. 38 КУпАП, а отже справа в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оплату праці», норми оплати праці, зокрема, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні, встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії, передбачені ст. 12 Закону України «Про оплату праці» та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України, у святкові дні допускаються роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 Кодексу законів про працю України. Відповідно до п. п. 1,3 ст. 71 Кодексу законів про працю України, залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається у таких виняткових випадках: для відвернення або ліквідації наслідків, зокрема, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків (п. 1 ст. 71 КЗпПУ); для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів (п. 1 ст. 71 КЗпПУ). Відповідно до ст. 72 Кодексу законів про працю України, робота у вихідний день може компенсуватись, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 цього Кодексу. Відповідно до ст. 107 Кодексу законів про працю України, робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилась понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. Як переконливо, з посиланням на належні докази, доведено вище, ТОВ «Лазурні далі» нарахувало всім своїм працівникам подвійну заробітну плату за роботу у святкові дні до початку проведення інспекційного відвідування Держпрацею, тобто до 27.07.2018 р.. З аналізу вказаних норм законодавства, що регулює оплату праці, виходить, що у ОСОБА_2 відсутні порушення у вигляді порушення терміну виплати заробітної плати або виплати її в неповному обсязі, які передбачені ст. 12 Закону України «Про оплату праці», а також ст. 72 та ч. ч. 1,2 ст. 107 Кодексу законів про працю України. Слід також зазначити, що всі вказані особи виконували свою роботу в межах місячної норми робочого часу, тобто без перевищення 40-годинного тижня робочого часу. З урахуванням наведеного вище, у суду немає жодних підстав притягувати ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, оскільки жодних адміністративних правопорушень остання не скоювала.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № ЗП1429/648/АВ/ШПТ від 17.09.2018 р.; акт інспекційного відвідування № ЗП1429/648/АВ від 02.08.2018 р.; розрахунково-платіжну відомість та табель обліку робочого часу; повідомлення про прийняття працівників на роботу; відомість на виплату грошей; Протокол №2/2017 ТОВ «Лазурні Далі»; письмові заперечення з додатками від 09.10.2018 року; письмові пояснення з додатками від 30.10.2018 року, приходить до наступних висновків.
В ході судового розгляду справи про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП не встановлено обґрунтованість висунутого проти неї обвинувачення у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Підставою для такого висновку суду служать досліджені письмові матеріали справи, письмові заперечення та пояснення ОСОБА_2 та її захисника, та спростовують вчинення ОСОБА_2 зазначеного адміністративного правопорушення. Інспектором праці Головного управління держпраці у Запорізькій області не доведено порушення вимог законодавства про працю ОСОБА_2.
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 41 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю, та тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В розумінні ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновкомексперта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростосованих презумпцій факту.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладання адміністративного стягнення. Враховуючи, що при закритті провадження у справі адміністративне стягнення не накладається, судовий збір з ОСОБА_2 стягненню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 41ч. 1, п. 1 ст.247, ст. ст. 248, 283, 284, 287 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд.
Суддя: Т.В. Нестеренко