Справа № 318/909/14-ц
Номер провадження №6/318/38/2018
"08" листопада 2018 р. м. Кам'янка-Дніпровська
Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Комишньої Н.І.
при секретарі Борисенко П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред»явлення виконавчого листа до виконання,
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з заявою, в якій зазначає, що 28.08.2014 року Кам»янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області видав виконавчий лист № 318/238/14 за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». При підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий лист було втрачено. Пошуки не призвели до позитивного результату. Просять видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк пред»явлення виконавчого листа до виконання.
В судове засідання заявник та стягувач не з»явились, від боржника надішла заява про розгляд справи у його відсутність, стягувач про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього відсутня заява про розгляд справи у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи, враховуючи, що неявка викликаних в судове засідання осіб не перешкоджає вирішенню поставленого питання, суд вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Судом встановлено, що рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2014 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 11957,23 грн.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 318/238/14, 28.08.2014 року представником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було отримані копія рішення та виконавчі листи по зазначеній справі.
Як вбачається з листа Кам»янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 31.07.2018 року на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 45499676 з виконання виконавчого листа № 2/318/238/14 від 28.08.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в сумі 11957,23 грн. За виконавчим провадженням винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу 26.06.2015 року. Надати відомості за якою адресою та дату направлення не мають можливості оскільки термін зберігання реєстрів кореспонденції 1 рік.
З матеріалів справи вбачається, що заявником не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Крім цього, судом встановлено, що з серпня 2014 року до липня 2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не користувався належними йому правами стягувача, не цікавився строками та порядком проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Крім відповіді з державної служби матеріали справи не містять жодного процесуального документу виконавчого провадження, яке відкривалось на підставі виконавчого листа, виданого 28.08.2014 року Кам»янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області.
Матеріалами справи не доведено поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Згідно з частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись, ст. ст. 258, 259, 353, 433 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред»явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.І. Комишня