Справа № 357/11431/18
3/357/4003/18
23.10.2018 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ларіна О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Храпачі, вул. Молодіжна, 10,
за ч. 4 ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу № 006997 про адміністративне правопорушення, 06.09.2018 року о 16.00год., на обвідному каналі с. Храпачі, Білоцерківського району за допомогою забороненого знаряддя лову «доріжка» проводив лов риби, чим порушив п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства» вчинивши адміністративне правопорушення відповідно за яке передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що на обводному каналі річки він ловив ряску для качок.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 06.09.2018 року № 006997, складеного відносно ОСОБА_1 та відмову останнього від визнання своєї вини, посадові особи територіального органу поліції повинні довести факт порушення ОСОБА_1 порушення «Правил любительського та спортивного рибальства».
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вирішуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, при вирішення їх розгляду по суті, суд звертає увагу на наступні докази: за змістом ст. ст. 245,252,280,283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Одним із доказів відповідно до ст. 256 КУпАП є протокол в якому зазначено, що саме ОСОБА_2 порушив «Правил любительського та спортивного рибальства».
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
В зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, на підставі якого здійснюється розгляд справи по суті, а останній складений із грубими порушеннями, встановленими ст. ст. 256, 266 КУпАП, то, в даному випадку, на думку судді, по справі не зібрано належних та допустимих доказів вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а судом не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи у вчинені даного адміністративного правопорушення і вичерпані можливості їх отримати, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність в діях особи складу правопорушення.
З урахуванням засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а саме, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, а також того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення та показань свідків, які б могли підтвердити наявність у діяннях останнього складу адміністративного правопорушення, а тому, суд критично оцінює та відхиляє протокол як доказ вини останнього, оскільки викладені у ньому висновки не підтверджені об'єктивними даними.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що провадження по вказаній справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
В зв'язку із закриттям відносно ОСОБА_1 справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, вказана особа звільняється від сплати судового збору з тим, що на останнього не накладалось адміністративне стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 85, 221, 246, 247 п.1 КУпАП , суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та часиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОСОБА_3