справа № 361/6637/17
провадження № 2/361/665/18
19.04.2018
Іменем України
19 квітня 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг,
У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський акціонерний банк” (далі - ПАТ “ОСОБА_4? або ОСОБА_4) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_3 на його користь заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за період з березня по вересень 2017 року в розмірі 3229 грн. 49 коп.
В обґрунтування позову зазначало, що 13 травня 2016 року за результатами застосування позасудового врегулювання спору на підставі ст. ст. 36, 37 Закону України “Про іпотеку”, відповідно до умов іпотечного договору, укладеного Банком 06 серпня 2009 року із Публічним акціонерним товариством “Броварський завод пластмас”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 856, ПАТ “ВіЕйБі Банк” набуло право власності на гуртожиток, загальною площею 4883,7 м2, що знаходиться за адресою: місто Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 3-Б.
У цьому гуртожитку у кімнаті № 74 зареєстрована, проживає та користується цим жилим приміщенням відповідач ОСОБА_3, яка від укладення договору найму житлового приміщення гуртожитку ухиляється, плату за проживання в гуртожитку та спожиті нею житлово-комунальні послуги не сплачує. За період з березня по вересень 2017 року відповідач має заборгованість по оплаті наданих їй послуг у загальному розмірі 3229 грн. 49 коп., яку сплатити добровільно вона відмовляється. Банк направляв ОСОБА_3 претензію про сплату суми заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, проте дана вимога відповідачем залишена без задоволення.
Представник позивача ПАТ “ВіЕйБі Банк” ОСОБА_6 у суді позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеному, просила суд позовні вимоги Банку задовольнити повністю. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 повторно у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд вона не повідомила, відзив та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ст. ст. 130, 131 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України, після консультацій з громадськістю, що проводяться відповідно до законодавства.
Порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання встановлювався та регулювався Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, яке з 19 серпня 2015 року втратило чинність.
19 серпня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року № 84, яким відповідно до ст. 131 Житлового кодексу Української РСР, пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затверджено Положення про гуртожитки, яке встановлює порядок надання жилої площі в гуртожитках, вселення на надану жилу площу, користування цією жилою площею та виселення з гуртожитків.
У пункті 1 розділу ІІІ цього Положення про гуртожитки встановлено, що користування жилою площею в гуртожитках здійснюється відповідно до статті 130 Житлового кодексу Української РСР.
Особи, які проживають у гуртожитку, зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього розпорядку гуртожитку; своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги; підтримувати чистоту і порядок у кімнаті, де проживають, та в місцях загального користування; використовувати жилу площу та майно гуртожитку за призначенням; забезпечувати за власний рахунок проведення поточного ремонту приміщення, у якому проживають (пункт 4 розділу ІІІ Положення про гуртожитки).
Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ вказаного Положення власник гуртожитку зобов'язаний: організувати належну експлуатацію та утримання майна гуртожитку; створювати умови для безперешкодного користування особами, які проживають у гуртожитку, його допоміжними приміщеннями (загального користування); вести облік осіб, які проживають у гуртожитку; забезпечувати збереження ордерів осіб, які проживають у гуртожитку; забезпечувати виконання правил внутрішнього розпорядку гуртожитку; інформувати осіб, що проживають у гуртожитку, про прийняття рішень, які стосуються їхнього проживання та побуту в гуртожитку.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Положення про гуртожитки особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв'язку з проживанням у гуртожитку. Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. У договорі найму жилого приміщення в гуртожитку також визначається порядок здійснення розрахунків між власником гуртожитку та особою, що проживає в гуртожитку. Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.
У ст. ст. 20, 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця ? надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності щодо дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 зазначеного вище Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відсутність договору найму жилого приміщення в гуртожитку не звільняє особу, яка проживає в гуртожитку, від оплати отриманих нею житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що 13 травня 2016 року за результатами застосування позасудового врегулювання спору згідно із ст. ст. 36, 37 Закону України “Про іпотеку”, відповідно до умов іпотечного договору від 06 серпня 2009 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський акціонерний банк” і Публічним акціонерним товариством “Броварський завод пластмас”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 856, позивач ПАТ “ВіЕйБі Банк” набуло право власності на предмет іпотеки - гуртожиток, загальною площею 4883,7 м2, який знаходиться за адресою: місто Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 3-Б, що підтверджується наданими відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 травня 2016 року.
Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована з 12 лютого 1997 року та проживає у кімнаті № 74 гуртожитку, що підтверджується інформацією про зареєстрованих у гуртожитку осіб, наданою виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області листом за вих. № 1-5/18 від 13 січня 2017 року, відомістю про вручення рахунків на оплату комунальних послуг.
12 січня 2017 року за вих. № 12/2-1356 Банком як власником гуртожитку мешканцю кімнати № 74 зазначеного гуртожитку ОСОБА_3 направлявся лист-пропозиція щодо укладення відповідачем договору найму жилого приміщення в гуртожитку та проект цього договору.
Згідно із претензією про стягнення заборгованості за вих. № 11/1-20699 від 19 липня 2017 року та копії рахунку на відшкодування за комунальні послуги та інші платежі відповідач ОСОБА_3 має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за період з березня по вересень 2017 року в загальному розмірі 3229 грн. 49 коп., яку позивач ПАТ “ВіЕйБі Банк” вимагало від неї сплатити в повному обсязі до 27 липня 2017 року.
Доказів того, що відповідач ОСОБА_3 сплатила заборгованість за житлово-комунальні послуги суду не надано та судом у ході розгляду справи не здобуто.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що ОСОБА_3 проживає у кімнаті № 74 гуртожитку, що знаходиться за адресою: місто Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 3-Б, який належить ПАТ “ВіЕйБі Банк” праві власності, проте всупереч вимогам закону плату за житлово-комунальні послуги не вносить та має заборгованість по оплаті цих послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку ґрунтуються на вимогах закону, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті наданих житлово-комунальних послуг за період з березня по вересень 2017 року в розмірі 3229 грн. 49 коп.
Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 280, 284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за період з березня по вересень 2017 року в розмірі 3229 (три тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Дутчак І. М.