вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"07" листопада 2018 р. Cправа № 902/536/15
Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (вул. Заводська, 7, смт.Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130)
до: Белінської Наталії Олександрівни (АДРЕСА_1)
до: Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (вул. Хмельницьке шосе, 82, офіс, 7/5, м. Вінниця, 21036)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Браїлівське" (код ЄДРПОУ 35763219, вул.Центральна, 6-А, с. Даньківка, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 23610)
про визнання недійсним правочину та скасування рішень про державну реєстрацію припинення права оренди
у справі № 902/536/15
за заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" (код ЄДРПОУ 35326253, вул. В. Хвойки, 21, м. Київ, 04655)
до: Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (код ЄДРПОУ 00385661, вул.Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)
про визнання банкрутом
за участю :
від позивача - арбітражний керуючий (розпорядник майна) Цвик А.О.
перший відповідач: Белінська Н.О.
другий відповідач: не з'явився
третя особа: Бігунець І.М., за довіреністю
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/536/15 за заявою ТОВ "Кредитні Ініціативи" до ПАТ "Браїлівське" про визнання банкрутом.
28.04.2015 року судом винесено ухвалу про порушення провадження у даній справі; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О..
Ухвалою суду від 17.02.2016 року у справі № 902/536/15 припинено повноваження керівника ПАТ "Браїлівське" ОСОБА_3; виконання обов'язків керівника ПАТ "Браїлівське" покладено на розпорядника майна Белінську Н.О..
В подальшому, ухвалою від 20.02.2018 року звільнено арбітражного керуючого Белінську Н.О. від виконання повноважень розпорядника майна та виконання обов'язків керівника ПАТ "Браїлівське" у справі № 902/536/15 та призначено розпорядником майна та виконуючим обов'язків керівника ПАТ "Браїлівське" у даній справі арбітражного керуючого Цвика А.О..
04.09.2018 року до суду від Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" надійшла позовна заява б/н від 31.08.2018 року до Белінської Н.О. та до Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації", в якій позивач просить: 1) визнати недійсним лист від 26.01.2017 року № 02-03/350 на той час т.в.о. керівника та розпорядника майна ПАТ "Браїлівське" Белінської Н.О.; 2) визнати незаконними та скасувати рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ПАТ "Браїлівське", що були прийняті державним реєстратором Мазур Ю.С. та ОСОБА_6 Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" за індексними номерами та датами, наведеними у прохальній частині позовної заяви; 3) визнати незаконними та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Браїлівське", що були прийняті державним реєстратором Мазур Ю.С. та ОСОБА_6 Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" за індексними номерами та датами, наведеними у прохальній частині позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.09.2018 року задоволено клопотання позивача б/н від 31.08.2018 року про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви; відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позову до винесення судового рішення у справі № 902/536/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" до Белінської Н.О. та до Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" про визнання недійсним правочину та скасування рішень; позовну заяву призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 02.10.2018 року; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Браїлівське".
В подальшому, ухвалою суду від 02.10.2018 року, відкладено підготовче засідання з розгляду вищевказаної позовної заяви на 07.11.2018 року.
На визначену дату в судове засідання з'явилися представники позивача, першого відповідача та третьої особи.
Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату розгляду справи відповідач-2 повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 02.1-47/9951/2018 від 31.10.2018 року.
Також, судом встановлено, що на електронну поштову адресу суду від Жмеринської районної державної адміністрації в електронному вигляді надійшли витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо здійснення державної реєстрації припинення права оренди за ПАТ "Браїлівське" (ЄДРПОУ 00385661) та реєстрації права оренди за ТОВ "Браїлівське" (ЄДРПОУ 35763219) за кадастровими номерами на земельні ділянки, що вказані в ухвалі суду від 10.09.2018 року.
05.11.2018 року від Белінської Н.О. до суду надійшов відзив б/н від 05.11.2018 року на позовну заяву про визнання недійсним правочину та скасування рішень.
07.11.2018 року від представника ТОВ "Браїлівське" до суду надійшли такі документи : клопотання (вх. № 02.1-34/8805/18) про закриття провадження в частині розгляду позовної заяви про визнання недійсним правочину та скасування рішень; клопотання (вх. № 02.1-34/8776/18) про витребування договорів оренди земельних ділянок.
Суд оглянувши подані документи, долучив їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник третьої особи підтримала клопотання про закриття провадження в частині розгляду позовної заяви. Арбітражний керуючий заперечив стосовно вказаного клопотання. Белінська Н.О. щодо вирішення поданого клопотання поклалася на розсуд суду.
Як вбачається із змісту клопотання (вх. № 02.1-34/8805/18), останнє мотивоване тим, що лист від 26.01.2017 року не підпадає під поняття переліку правочинів визначених у ч. 9 ст. 22, а також ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", а отже вказаний позов не може розглядатися в рамках провадження у справі про банкрутство. Крім того, оскільки предметом інших позовних вимог є неправомірність дій державного реєстратора щодо проведення реєстраційних дій, а тому на думку представника третьої особи, розгляд відповідних вимог є юрисдикцією адміністративних судів та провадження щодо даного позову підлягає закриттю.
Суд розглянувши вищевказане клопотання та заслухавши учасників справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
В силу ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Згідно п. 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" від 28.03.2013 N 01-06/606/2013, слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.
Окрім того, кожна особа, згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту таких прав та інтересів, на підставі ч. 2 наведеної норми, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Перш за все, наведений вище принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Відповідні правові позиції наведені у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 908/4057/14.
Зважаючи на те, спір у даній справі стосується припинення права оренди за боржником - ПАТ "Браїлівське" щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а вимоги розпорядника майна у вказаному спорі безпосередньо направлені на реалізацію визначених Законом про банкрутство повноважень, суд приходить до висновку, що даний спір повинен розглядатись в межах справи про банкрутство ПАТ "Браїлівське".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку відмовити в задоволенні клопотання представника ТОВ "Браїлівське" (вх. № 02.1-34/8805/18) про закриття провадження в частині розгляду позовної заяви про визнання недійсним правочину та скасування рішень, у повному обсязі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у позові, позивач зазначив про наявність у нього малочитабельної копії оспорюваного листа.
Згідно ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З метою реалізації завдань підготовчого провадження, та можливості прийняття судового рішення стосовно закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, в судовому засіданні суд звернувся до представника позивача та першого відповідача щодо наявності у них та надання суду листа від 26.01.2017 року №02-03/350 на підставі якого державними реєстраторами вчинено реєстраційні дії щодо припинення права оренди за ПАТ "Браїлівське".
В судовому засіданні представник позивача та відповідач-1 повідомили суду, що у них оспорюваний лист відсутній.
Суд заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази, дійшов наступних висновків.
В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частина 2 ст. 80 ГПК України передбачає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається із змісту позовної заяви, остання мотивована тим, що при отриманні інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, було встановлено, що припинення права оренди за ПАТ "Браїлівське" здійснюється державними реєстраторами на підставі листа від 26.01.2017 року № 02-03/350 на той час т.в.о. керівника та розпорядника майна ПАТ "Браїлівське" Белінської Н.О..
Згідно вказаного листа рішеннями державних реєстраторів було припинено право оренди ПАТ "Браїлівське".
На переконання позивача, вказаний лист суперечить вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 202 Цивільного кодексу України, оскільки призвів до зменшення майнових активів підприємства - боржника.
Також, даний лист не є підставою для припинення договірних орендних відносин та не міг братися державними реєстраторами для вчинення реєстраційних дій на його підставі.
Відтак, предметом позову позивач визначив визнання недійсним листа від 26.01.2017 року № 02-03/350 та визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію припинення права оренди позивача і про державну реєстрацію права оренди за третьою особою.
Разом з тим, позивачем в підтвердження обставин, викладених у позові, не додано до позовної заяви оспорюваного листа на підставі якого вчинялись реєстраційні дії та, який є предметом позовних вимог, а тому суд, не взмозі виконати завдання підготовчого провадження щодо визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, в зв'язку з чим, подальший розгляд заявленого позову є неможливим.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на викладене та зважаючи на неможливість повного, всебічного та об'єктивного вирішення судом спору, а також враховуючи закінчення строків підготовчого провадження, на підставі наведених вище норм чинного процесуального законодавства, суд приходить до висновку про залишення поданої позовної заяви у даній справі без розгляду.
Водночас, беручи до уваги те, що судом залишено без розгляду позовну заяву, клопотання представника третьої особи (вх. № 02.1-34/8776/18) про витребування договорів оренди земельних ділянок, судом не розглядається.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 8, 9, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 12, 13, 14, 18, 73, 74, 76-79, 86, 177, п.1 ч. 2 ст. 185, п. 4 ч. 1 ст. 226, 232, 233, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити позов Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" б/н від 31.08.2018 року до Белінської Н.О. та до Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Браїлівське" про визнання недійсним правочину та скасування рішень про державну реєстрацію припинення права оренди у справі № 902/536/15 без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення згідно переліку.
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 6 прим.:
1 - до справи;
2 - ПАТ "Браїлівське" (вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130);
3 - Арбітражному керуючому Цвику А.О. (АДРЕСА_2);
4 - Белінській Наталії Олександрівні (АДРЕСА_1);
5 - Вінницькій обласній філії КП "Центр державної реєстрації" (вул. Хмельницьке шосе, 82, офіс, 7/5, м.Вінниця, 21036);
6 - ТОВ "Браїлівське" (вул. Центральна, 6-А, с. Даньківка, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 23610).