Справа № 755/15811/18
"08" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Міроненко С.П.,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить суд розірвати шлюб укладений між сторонами у справі. Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 13.08.1994 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб. Спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, вирішення питань у сім'ї, шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться з 2014 року, шлюб існує формально. Позивачка вважає примирення подружжя неможливим, а збереження шлюбу суперечить її інтересам і моральним засадам суспільства. Також позивачка вказує, що подружжя не має неповнолітніх дітей, однак відповідач ігнорує прохання позивача подати заяву до органів РАГСу про розірвання шлюбу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2018 року відкрито провадження у справі про розірвання шлюбу та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
До початку проведення підготовчого засідання позивачка звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, заперечує проти надання строку на примирення.
Відповідач до початку проведення підготовчого засідання звернувся до суду з заявою в якій просить розглядати справи за його відсутності, позов визнає та заперечує щодо надання строку на примирення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, та ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони у справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 13.08.1994 року, який зареєстрований Вигнанською сільською Радою н/д Любарського району Житомирської області, актовий запис №7 (а.с. 5).
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При розгляді справи про розірвання шлюбу судом було всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не проживають разом, не ведуть спільне господарство, тож не мають спільного бюджету. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не відбудеться.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Згідно з ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти цього, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню судовий збір у розмірі 352 гривні 40 копійок, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 352 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 49, 76, 77-81, 141, 142, 200, 223, 247, 263-265, 354, 355, ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 36, 51, 104, 105, 112, 114 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований Вигнанською сільською Радою н/д Любарського району Житомирської області, актовий запис №7.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з державного бюджету судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп., який сплачено на підставі квитанції №18495 від 11.10.2018 року на рахунок №31212206026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі, код отримувача 38012871.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 08.11.2018 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
Відповідач - ОСОБА_2(АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02.06.2006 року).
Суддя -